СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 вересня 2006 року | Справа № 2-17/1250-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Гонтаря В.І.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивач: не з'явився;
відповідач: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 06.04.2006 у справі №2-17/1250-2006
за позовом прокурора міста Феодосії (вул. Войкова, 5, м.Феодосія, 98100)
в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради (пров. Висотний, 1, с.м.т.Коктебель, 98186)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" (пр. Кірова, 28,м.Сімферополь, 95000)
про припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя В.І. Гайворонський) від 06.04.2006 у справі № 2-17/1250-2006 задоволено позов прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" про припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки. Припинено право товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" на користування земельною ділянкою площею 0,5297 га на набережній с.м.т. Коктебель, у районі річки Арматлук. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 28.12.2001, укладений між Коктебельською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс".
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судове засідання 11.09.2006 прокурор та представники сторін не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У грудні 2005 року прокурор міста Феодосії звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" про припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на невиконання останнім умов договору від 28.12.2001.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним, мотивуючи тим, що строк дії договору не сплинув.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми статті 416 Цивільного кодексу України, статтей 25, 32 Закону України «Про оренду землі».
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку колегії оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції спір було розглянуто у відсутність представника відповідача.
У відповідності зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
За таких обставин судова колегія вважає за можливе долучити до матеріалів справи документи, додані відповідачем до апеляційної скарги та розглянути їх у сукупності з наявними матеріалами.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2001 між Коктебельською селищною радою м. Феодосії, яка виступила орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5297 га, розташованої на набережній с.м.т. Коктебель, у районі річки Арматлук.
Пунктом 5 договору оренди встановлено цільове використання земельної ділянки –для будівництва готелю.
Строк дії договору оренди 10 років з моменту його державної реєстрації у виконавчому комітеті Коктебельської селищної ради (пункт 2 договору).
Відповідно до статті 18 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Вищенаведений договір оренди землі посвідчено приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу та зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі 08.12.2001 за № 149.
28.11.2002 до зазначеного договору були внесені зміни стосовно розміру орендної плати, порядку її сплати та грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Умовами договору не передбачені конкретні обставини, які є підставами для розірвання договору оренди, як і не встановлені строки, у які необхідно розпочати та закінчити будівництво.
Матеріалами, доданими відповідачем до апеляційної скарги, спростовуються доводи позивача та довідка (а.с.27) щодо ненадання товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" декларації по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, копії договору оренди станом на 30.08.2005.
За таких обставин підстави для розірвання договору оренди землі з посиланням на норми статтей 25, 32 Закону України «Про оренду землі»відсутні.
З підстав, наведених вище, не відповідаючим дійсним обставинам справи є посилання прокурора на невиконання відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003.
Також необґрунтованим судова колегія вважає застосування норм статті 416 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; спливу строку права користування; відмови землекористувача від права користування; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Позивач і суд визнали правову природу договору від 28.12.2001 як договір оренди земельної ділянки.
Стаття 416 є похідною від статті 413 Цивільного кодексу України, згідно з якою суперфіцій виникає на підставі договору або заповіту.
Отже, на думку колегії, вважати договір від 28.12.2001 договором про суперфіцій та застосувати до спірних відносин наслідки, передбачені статтею 416 Цивільного кодексу України, правових підстав не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 у справі № 2-17/1250-2006 скасувати.
3. У позові прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мегаполіс" про припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
В.І. Гонтар