Справа № 3-1347/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем      України

14 грудня 2010 року                             м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Борисова С.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1, повторно протягом року, 10 листопада 2010 року, о 16:30 год., у м. Арцизі Одеської області керував мотоциклом марки «МТ-10», без д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, але від проходження в установленому порядку огляду для встановлення стану сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Розглянув протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду, про причину своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, у зв’язку з чим суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Вина ОСОБА_1 у повторному протягом року ухиленні від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння повністю підтверджуються обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а також матеріалами справи.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повторно протягом року відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, останній пояснював, що він випив стакан вина та їхав додому.

Його вина також підтверджується поясненнями свідків, відповідно до яких ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження медичного огляду.

Відповідно до картки обліку правопорушення ОСОБА_1 05.10.2010 р. вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 скоїв грубе правопорушення, яке у випадку його не виявлення працівниками ДАІ могло потягнути за собою тяжкі наслідки.

Суд також приймає до уваги, що керування транспортними засобами не пов’язане з роботою ОСОБА_1, не є його основним джерелом доходів, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення його робота не пов’язана з керуванням транспортних засобів.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом’якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за скоєне ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1, а також для припинення вчинення ним нових правопорушень буде достатнім та необхідним застосування найменш суворого стягнення з числа, передбачених санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме такого стягнення як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, але в межах максимального строку, оскільки, як було вище наведено, він вчинив грубе правопорушення, що у відповідності до ч. 2 ст. 30 КУпАП є підставою для застосування такого стягнення. Разом з тим, суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, буде достатнім, таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворих стягнень, таких як громадські роботи та адміністративний арешт.

Вказані обставини справи також вказують і на те, що в даному випадку є недоцільним застосування і додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст. ст. 283 – 285 Кодексу України

про адміністративні правопорушення, суддя –

постановив:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки без оплатного вилученням транспортного засобу.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження чи опротестування постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги або протесту.

СУДДЯ

Арцизького районного суду                     С.П. Борисова