СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
08 вересня 2006 року | Справа № 2-5/324-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Болтенко Марина Іванівна, довіреність №29-183 від 05.09.06;
Курточкін Юрій Миколайович, довіреність №29-182 від 05.09.06;
Болтенко Ірина Павлівна, довіреність № 29-181 від 05.09.06;
відповідача: Єпіфанова Наталя Вікторівна, довіреність №3114/10 від 11.11.03;
Єльцов Вадим Валерійович, довіреність №1666/9/10 від 07.07.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 17.04.2006 року у справі № 2-5/324-2006А
за позовом Державного підприємства дослідного господарства "Приморське" Нікітського ботанічного саду УААН - Національного наукового центру (Партеніт, м. Алушта,98542)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство дослідного господарства "Приморське" Нікітського ботанічного саду УААН - Національного наукового центру звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001342301/2/2049 від 30.08.2005 року, №0001322301/2/2050 від 30.08.2005 року, №0001362301/2/2051 від 30.08.2005 року, №0001582301/2/2052 від 30.08.2005 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 17.04.2006 року у справі № 2-5/324-2006А позов задоволено повністю. За результатами розгляду спору суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства, що робить неправомірними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті, які були прийняті по результатах проведеної перевірки.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга податкової інспекції мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 05.09.2006 року оголошувалась перерва. Після оголошеної перерви представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Алушті 16.05.2005 року було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державним підприємством дослідного господарства "Приморське" Нікітського ботанічного саду УААН - Національного наукового центру у період з 01.04.2002 року до 31.12.2004 року. По результатах проведення перевірки був складений акт №50/23-2-8/04688105 від 16.05.2005 року.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією 16.05.2005 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0001322301/0/1261, №0001342301/0/1260, №0001362301/0/1259.
Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені у порядку апеляційного оскарження. Рішенням начальника Державної податкової інспекції у місті Алушті скарга позивача було задоволено частково та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 14.06.2005 року №0001582301/0/1440, №0001322301/1/1441, №0001342301/1/1442, №0001362301/1/1443.
У результаті подальшого оскарження на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 19.08.2005 року Державної податкової інспекції у місті Алушті були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 30.08.2005 року:
- №0001322301/2/2050 про визначення податкового зобов'язання по частині прибутку (доходу) господарських організацій у розмірі 65250,00 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 24350,00 грн.;
- №0001582301/2/2052 про застосування штрафних санк цій по податку на додану вартість у розмірі 4342,45 грн.
- №0001342301/2/2049 про визначення податкового зо бов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення у роз мірі 36807,20 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11824,30 грн.
- №0001322301/2/2051 про застосування штрафних санкцій у розмірі 30012,16 грн. за порушення пунктів 2.9, 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 72 від 19.02.2001 року.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Податковим повідомленням-рішенням №0001322301/2/2050 від 30.08.2005 року визначено податкове зобов'язання по частині прибутку (доходу) господарських організацій у розмірі 65250,00 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 24350,00 грн.
Державне підприємство дослідного господарства «Приморське»Нікітського ботанічного саду УААН Національного наукового центру зареєстровано платником фіксованого сільсь когосподарського податку у Державній податковій інспекції у місті Алушті. Згідно з статтею 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»фіксований сільськогосподарський податок сплачується у числі з іншими і в рахунок податку на прибуток підприємств.
Законом України від 24.12.2002 року №349-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в деякі інші законодавчі акти», який набрав чинності з січня 2003 року, були внесені зміни до пункту 3 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподатку вання». Відповідно з даними змінами до загальнодержавних податків та зборів, перелік яких приведено у статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», належить податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, який зараховується до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Вказані дивіденди відповіда ють поняттю податків та зборів (обов'язкових платежів), вказаних у статті 2 Закону України «Про систему оподаткування», та є різновидністю податку на прибуток, у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач не допускав порушення вимог статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», відповідно до якої встановлена плата до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими і корпоратизованими казенними підприємствами та їх об'єднаннями за результа тами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році та прийнятої на виконання цієї статті Закону Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003 року № 557 «Про норматив і порядок відрахуван ня до спеціального фонду Державного бюджету України в частини прибутку (доходу) дер жавними не корпоратизованими і корпоратизованими казенними підприємствами та їх об'єднаннями».
Таким чином, судова колегія вважає неправомірним визначення податкового зобов’язання на підставі податкового повідомлення-рішення №0001322301/2/2050 від 30.08.2005 року.
Податковим повідомленням-рішенням №0001582301/2/2052 від 30.08.2005 року застосовані штрафні санк ції по податку на додану вартість у розмірі 4342,45 грн.
Підставою для винесення даного повідомлення-рішення, як вказано у пункті 2.3 акту доку ментальної перевірки було те, що підприємством, в порушення пункту 11.29, статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №198/97-ВР, а також пунктів 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року N271 «Про порядок акумуляції та викори стання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного вироб ництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», використані грошові кошти не по цільо вому призначенню на суму 3258,45 грн. у тому числі: комп'ютерне обладнання (сітьова карта) приватного підприємця Трушинскої у розмірі 120,00грн.(п/д №213 від14.05.2002 року); послуги зв'язку відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” у розмірі 431,54грн. (п/д №213 від 14.05.2002 року); сантехнічне обладнання відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг»у розмірі 1526,81 грн. (п/д №308 від 12.07.2002 року); навчання по роботі з комп'ютерною програмою приватної фірми «Чиж»у розмірі 1180,10 грн. (п/д №112 від 24.03.2003 року).
Вивчивши докази, які є у справі, судова колегія вважає, що податкова інспекція необґрунтовано дійшла висновку про нецільове використання коштів, оскільки згідно з пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємство має право використовувати кошти, перераховані сільськогосподарськими то варовиробниками на окремий рахунок, для придбання матеріально-технічних ресурсів ви робничого призначення. Вказані вище витрати, на думку колегії суддів, є витратами, пов'язаними з веденням госпо дарської діяльності підприємства. Кошти, витрачені підприємством у сумі 3258,45 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей, зазначених вище мають виробниче призначення, використо вуються у виробничому процесі та вважаються такими, що витрачені по цільовому призначенню.
Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в сумі 4342,45 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001582301/2/2052 від 30.08.2005 року.
Податковим повідомленням-рішенням №0001342301/2/2049 від 30.08.2005 року визначено подат кове зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення у розмірі 36807,20 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 11824,30 грн.
У пункті 2.7 акту перевірки відображено, що позивач у перевіряємому періоді сплачува ло фіксований сільськогосподарський податок, тому Законом України «Про фіксований сіль ськогосподарський податок»воно не було платником збору за використання водних ресур сів, але відповідно до пункту 12 статті 1 закону України «Про фіксований сільськогосподарський пода ток»- фіксований сільськогосподарський податок сплачується за рахунок використання води для потреб сільського господарства.
Заперечення податкової інспекції ґрунтуються на тому, що оскільки позивач має субводокористувачів (Територіальний центр курортології та реабілітації Збройних Сил України «Крим»- полив, приватні огороди - полив, житло), тому позивач ви користовує воду не тільки для потреб сільського господарства. Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач зобов'язаний сплачувати збір за спеціальне водокористування за воду, передану субводокористувачам.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивач має п’ять штучно збудованих водоймищ (ставків), які використовуються з ме тою зрощення. На користування водою укладено Типовий договір з Ялтинською КЕЧ району - абонент № 10 - питне водоспоживання; передача води іншим водоспоживачам для зро щення парків - договір на поставку технічної води Територіальному центру курортології та реабілітації Збройних Сил України «Крим»№131 від 25.04.2003 року.
Згідно з пунктом 5 Постанови КМ України від 16.08.1999р. № 1494 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використають водокористувачі, з урахуванням обсягу витрат води в їх сис темах водопостачання. Водокористувачі, які використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, справляють збір до відповідних бюджетів за обсяги фактично використання води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Відповідно до статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вто ринними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповід не обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не ма ють власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водо користувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
У відповідності з пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеці альне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенер гетики і водного транспорту, платниками збору за спеціальне використання водних ре сурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транс порту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, від ділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гід роенергетики і водного транспорту.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що у позивача не має обов'язку сплачувати збір, оскільки воду використову вав за договором №131 від 25.04.2003 року Територіальний центр курортології та реабілітації Збройних Сил України «Крим»і сам є суб'єктом сплату цього збору, тому неправомірним є донарахування податкової інспекцією податкового зобов’язання по збору за спеціальне водокористування у сумі 36807,20 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11824,30 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001342301/2/2049 від 30.08.2005 року.
Податковим повідомленням-рішенням №0001362301/2/2051 від 30.08.2005 року до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 30012,16 грн. за порушення пунктів 2.9, 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №72 від 19.02.2001 року.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 2.9 Порядку ведення касових операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №72 від 19.02.2001 року, було допущено перевищення ліміту каси в 2003 році в сумі 14906,23 грн., у наслідку оприбуткування виручки від торгового ларька в касу підприємства на конці робочого дня, так як виручка не була зафіксована реєстратором розрахункових операцій у момент одержання в касу підприємства, а оприбутковувалась по прибутковим касовим ордерам.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку ведення касових операцій готівкові кошти не вважаються понадліміт ними в день їх надходження, якщо вони надійшли до кас підприємств сфери торгівлі, гро мадського харчування та послуг (тих, що не мають домовленості з установою банку на ін касацію чи здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку) при проведенні розрахун ків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (із зафіксованим РРО часом надходження коштів) наприкінці робочого дня та були здані (у сумі, що перевищує встано влений ліміт каси) до обслуговуючих установ банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були вико ристані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на необхідні господарські потреби.
У матеріалах справи містяться заяви-розрахунки Алуштинської філії акціонерного комерційного банку „Укрсоцбанк” на встановлення ліміту каси, порядок та строки оприбуткування грошової виручки: №461/5-617 від 18.02.2002 року на 2002 рік, №461/5-617 від 18.02.2002 року на 2003 рік, №460/236-ПС-07 від 23.10.2003 року на 2004 рік. Згідно котрих встановлено ліміт грошо вих коштів каси на 2002 рік - 500,00 грн., порядок здавання виручки - самостійно, щоденно; на 2003 рік - 1000,00 грн., порядок здавання виручки - самостійно, щоденно; на 2004 рік - 5000,00 грн., порядок здавання виручки - самостійно, щоденно.
Усі грошові кошти, що надійшли від реалізації власної продукції оприбуткувалися через реєстратор розрахункових операцій, а при кінці робочого дня здавалися по прибутковим касовим ордерам у центральну ка су підприємства, про що свідчать прибуткові - касові ордера та зафіксовані реєстратором розрахункових операцій час надходження грошових коштів. Як убачається з представлений позивачем довідки, виданої Алуштинською філією акціонерного комерційного банку „Укрсоцбанк” позивач є клієнтом Партенитського відділення Алуштинської філії акціонерного комерційного банку „Укрсоцбанк” і має поточний рахунок у національній валюті. Відповідно встановленого режиму роботи у Партенитському відді ленні грошова виручка від клієнтів приймається до 15 годин 00 хвилин. Відповідно до Дозволу №195 на розміщення об'єкту торгівлі, за адресою : смт. Партенит, вул. Перемоги, територія Державного підприємства дослідного господарства «Приморське»Нікітського ботанічного саду УААН Національного наукового центру, режим роботи кіоску з 07:00 до 16:00, та як убачається з первинних бухгалтерських документів виручка до каси нахо дила на при кінці робочого дня, після закриття каси банківської установи.
Таким чином, судова колегія вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 30012,46 грн. за порушення пункту 2.9 Порядку ведення касових операцій на підставі податкового повідомлення-рішення №0001362301/2/2051 від 30.08.2005 року.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті та вважає постанову господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2006 року у справі № 2-5/324-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова