СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
08 вересня 2006 року | Справа № 20-3/161 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
за участю представників сторін:
позивача: Журавльов Микола Юрійович, директор;
Головіна Людмила Володимирівна, довіреність № б\н від 18.07.06;
відповідача 1: Медведєва Ірина Григорівна, довіреність №12756/10-0 від 10.10.05;
Коротков Андрій Борисович, довіреність №1566/10-0 від 13.03.06;
відповідача 2: Кущев Денис Валерійович, довіреність №1177/9/26-3 від 09.09.05;
Медведєва Ірина Григорівна, довіреність №1007/9/10-035 від 05.04.06;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 20.07.2006 року у справі № 20-3/161
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)
Державної податкової адміністрації у місті Севастополі (вул. Кулакова, 56,Севастополь,99011)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000052310/0 від 06.02.2006 року
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя, Державної податкової адміністрації у місті Севастополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000052310/0 від 06.02.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 647480,00 грн., з яких 323740,00 грн. –податку на додану вартість, 323740,00 грн. –штрафних санкцій.
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 20.07.2006 року у справі № 20-3/161 відмовлено у задоволенні позовних вимог. У постанові господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач неправомірно відніс суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту по податковій накладній товариства з обмеженою відповідальністю „Феоніт” №52 від 16.11.2004 року, оскільки матеріалами справи було підтверджено, що у книзі обліку товарів, робіт, послуг зазначеного товариства дана податкова накладна відображена не була, сплата за договором не проводилась.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що податковою інспекцією при визначенні податкового зобов’язання не були враховані дані вказані в уточнюючому розрахунку від 14.12.2005 року.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представники відповідачів проти скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а постанову господарського суду першої інстанції –без змін.
У судовому засіданні 05.09.2006 року оголошувалась перерва.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя 27.01.2006 року було проведено комплексну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства при виконанні умов договорів №3 від 27.04.2004 року, №5 від 18.05.2004 року, №6 від 18.05.2004 року, укладених з відкритим акціонерним товариством „Ізюмський тепловозоремонтний завод” за період з 01.04.2004 року до 31.10.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №116/10/23-029/32296368/2 від 27.01.2006 року.
У ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту. 3.1.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" був занижений об'єкт оподаткування податком на додану вартість на суму 1700915,00 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в грудні 2004 року на 16443,00, і заниженню суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у грудні 2004 на 323740,00 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052310/0 від 06.02.2006 року про донарахування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 323740,00 грн. та застосування на підставі підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних санкцій в сумі 323740,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" на постанову господарського суду міста Севастополя підлягаючою задоволенню у зв’язку з наступним.
Як свідчать матеріали справи, у ході перевірки встановлені взаємовідносини між Товариством з обмеженому відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" і Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод", що виникли при виконанні умов декількох договорів надання послуг, у тому числі договору № 3 від 27.04.2004 року на загальну суму 2041098,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 340183,00 грн., що відображено у бухгалтерському обліку Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод". Відповідно до актів приймання-передачі робіт від 28.12.2004 року вищевказані послуги виконані Товариством з обмеженому відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" і прийняті Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод" у повному обсязі і відповідають вимогам замовника.
Матеріали для виконання робіт, послуг за договором №3 від 27.04.2004 року були замовлені та отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Феоніт", для чого був укладений договір №18 від 23.04.2004 року. У підтвердження приведеної інформації Товариством з обмеженому відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" у ході перевірки були надані копії наступних документів: акт виконаних робіт б/н від 16.11.2004 року, податкова накладна № 52 від 16.11.2004року. Дана операція відбита підприємством в обліку в поточному періоді.
Однак, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року не були відображені дані по вищевказаних операціях, тобто не було включено складу податкового зобов’язання суму податку на додану вартість 340183,00 грн. по податковій накладній №9 від 28.12.2004 року, яка була виписана Відкритому акціонерному товариству "Ізюмський тепловозоремонтний завод" та не було включено до складу податкового кредиту суму податку 332183,00 грн. на підставі податкової накладної №52 від 16.11.2004 року, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Феоніт".
Позивачем 14.12.2005 року було надано до податкової інспекції Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, яким позивач виправив дані податкової декларації за грудень 2004 року, включивши суми податку на додану вартість на підставі вищевказаних податкових накладних. Згідно з вказаним розрахунком було зменшено суму податку на додану вартість, яка підлягала відшкодуванню на 8000,00 грн., при цьому сума податку, яка підлягала відшкодуванню, склала 8443,00 грн.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 цього Закону зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Однак, податковою інспекцією при проведенні перевірки не були враховані дані уточнюючого розрахунку та був зроблений висновок про заниження об’єкту оподаткування податком на додану вартість по операції за договором №3 від 27.04.2004 року між Товариством з обмеженому відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" і Відкритим акціонерним товариством "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на суму 1700915,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Феоніт" у книзі обліку товарів, робіт, послуг зазначеного податкова накладна №52 від 16.11.2004 року відображена не була, сплата за договорами №3 від 27.04.2004 року та №18 від 23.04.2004 року не проводилась, тому позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної №52 від 16.11.2004 року, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Феоніт".
Судова колегія не може погодитись з зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не пов’язує право покупця-платника податку на додану вартість на податковий кредит з обов’язком продавця-платника податку на додану вартість самостійно визначати суму податкового зобов’язання та сплачувати її до бюджету. До того ж цей висновок був зроблений без з’ясування суті порушення норм податкового законодавства.
Таким чином, визначення податковою інспекцією суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у повідомленні-рішенні №0000052310/0 від 06.02.2006 року є необґрунтованим, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач до проведення перевірки надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок, у якому самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі податкової накладної №9 від 28.12.2004 року.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" підлягаючою задоволенню, та вважає за необхідне скасувати постанову господарського суду першої інстанції, як прийняту без з’ясування усіх обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" задовольнити.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 20.07.2006 року у справі № 20-3/161 скасувати.
3. Позов задовольнити.
4. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №0000052310/0 від 06.02.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 647480,00 грн.
5. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 УДК в м. Севастополі, МФО 824509, одержувач: Ленінський держбюджет, код ОКПО 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринговий центр "Арсенал-Еко" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001; п/р 260083012496 у СФ АБ "Таврика", м. Севастополь, 32296368) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Доручити господарському суду міста Севастополя видати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова