СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 вересня 2006 року | Справа № 2-2/8787-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 08 червня 2006 року у справі № 2-2/8787-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" (вул. Крупської, 22, м.Ялта, АР Крим, 98637)
до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, м.Сімферополь, 95038)
про скасування припису
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 08.06.2006 року у справі № 2-2/8787-2006А у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" про скасування припису відмовлено.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту при повному дослідженні обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, позов задовольнити.
Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином ухвалами та повістками від 20.07. та 06.09.2006 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників ТОВ "Вікторія-10" та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.
З причини відпустки судді Антонової І.В., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Котлярову О.Л.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судовою колегією встановлено наступне.
11.04.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія-10” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить суд скасувати припис Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 22.04.2005 року № 004919. Позивач вважає, що припис винесено відповідачем з перевищенням повноважень, без урахування вимог чинного законодавства.
Постановою господарського суду АР Крим від 08.06.2006 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія-10” відмовлено з посиланням на те, що оскаржуваний припис прийнятий у відношенні фізичної особи –Ейдинової В.А. та даним приписом не порушуються інтереси юридичної особи- позивача.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія-10” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2005 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Ялтинської міської ради в районі будинку № 22 по вул. Крупської, 6 у м.Ялта.
За результатами перевірки, відповідач виніс у відношенні позивача припис № 004919 від 22.04.2005 року про усунення порушень земельного законодавства: про звільнення земельної ділянки та про отримання правовстановлюючих документів.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, прийшовши до висновку, що ТОВ „Вікторія-10” є неналежним позивачем, оскільки припис винесено у відношення фізичної особи –Ейдинової В.А.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з ухвали судової колегії у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, прийнятої 05.01.2006 року у адміністративній справі № 22-13/2006 за скаргою Ейдінової В.А. на припис посадової особи Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Маковець Ю.П., спір за скаргою Ейдінової В.А. не підвідомчий суду загальної юрисдикції, оскільки спірні правовідносини стосуються сторін, які не є фізичними особами.
Судом першої інстанції не було надано оцінку вищезазначеній ухвалі, що призвело до неправильного висновку про відсутність у позивача права на позов.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Пунктом „д” статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” встановлено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що виключно на підставі рішення суду відбувається повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.
Відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів самовільного зайняття товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія-10” земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві належать нежитлові приміщення магазину у цокольному поверху житлового будинку № 22 по вул. Крупської у м.Ялта, що складає 7/100 частки домоволодіння. Зазначене домоволодіння складається з основної будівлі - літер „А” та допоміжної –літер „Б” (які використовуються позивачем під склад). Домоволодіння збудовано та введено в експлуатацію у 1982 році, а земельна ділянка для його будівництва було виділена актом відводу від 06.02.1982 року на підставі рішення Ялтинського міськвиконкому від 06.10.1976 року № 465-А.
В даний час, згідно з даними Ялтинського Бюро реєстрації та технічної інвентаризації, площа земельної ділянки домоволодіння становить 2825,00 кв.м.
Відповідно до пункту 3 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, спірна земельна ділянка є прибудинковою територією житлового будинку № 22 по вул. Крупській, а товариство з обмеженою відповідальністю „Віктрія-10”, як власник 7/100 часток цього будинку, має право користуватись відповідною часткою спірної земельної ділянки нарівні з усіма власниками та мешканцями будинку.
У зв`язку з викладеними обставинами, судова колегія вважає висновки відповідача в оскаржуваному приписі від 22.04.2005 року № 004191 про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки помилковими та такими, що не грунтуються на фактичних обставинах справи.
Вимоги відповідача у зазначеному вище приписі про необхідність отримання позивачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку не засновано на нормах земельного законодавства, оскільки, відповідно до рішення Ялтинської міської ради від 07.10.2004 року № 95, необхідну документацію для оформлення земельної ділянки оформляє ЖБК-38 як основний власник домоволодіння, а позивач, відповідно до листа Ялтинської міської ради від 31.08.2005 року може оформити спірну земельну ділянку лише спільно із ЖБК-38.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 22.04.2005 року № 004191 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частинами 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Керуючись статтями 162, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2006 року у справі № 2-2/8787-2006А скасувати.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" задовольнити.
Скасувати припис Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим від 22.04.2005 року № 004191 про покладення на товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія-10” обов`язків по звільненню земельної ділянки та отримання правовстановлюючих документів на нього.
Стягнути з Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10" судовий збір у розмірі 03,40 грн.
Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
О.Л. Котлярова