СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
08 вересня 2006 року |
Справа № 2-7/6049-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 03.07.2006 року у справі № 2-7/6049-2006А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі №НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 500,00 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 4200,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 03.07.2006 року у справі № 2-7/6049-2006А відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постанова мотивована тим, що позивач залучив до підприємницької діяльності найманих працівників, але не включив їх до розділу 8 заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заперечуючи проти постанови суду, позивач зазначив що ним було сплачено ставку єдиного податку за найманих працівників відповідно до вимог пункту 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, до того ж позивач вважає неправомірним застосування штрафних санкцій на підставі Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №124-3/02 від 19.06.2002 року „Про деякі питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим”.
У судовому засіданні 05.09.2006 року оголошувалась перерва. Після оголошеної перерви 08.09.2006 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Від представника податкової інспекції надійшло клопотання, в якому він просить розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі 31.01.2006 року було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з питання дотримання вимог податкового і валютного законодавства у період з 01.01.2003 року до 30.09.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №НОМЕР_3.
Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача абзацу 4 пункту 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, а саме було встановлено, що позивач залучав до підприємницької діяльності найманих працівників, але не включив їх до розділу 8 заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_2 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 500,00 грн. та застосування штрафних санкцій на підставі Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №124-3/02 від 19.06.2002 року „Про деякі питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим” в розмірі 4200,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим підлягаючою задоволенню у зв'язку з наступним.
Як було встановлено актом перевірки, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 залучав до участі у підприємницької діяльності працівників: у листопаді та грудні 2004 року -1 працівника; у вересні 2005 року -3 працівників. При цьому заяву на право застосувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з включенням зазначених працівників у розділи 8, 9 до податкового органу у встановлений строк позивач не надавав, тому довідки про трудові відносини фізичних осіб з суб'єктом підприємницької діяльності за вказані періоди платником податку не були виписані.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
У матеріалах справи містяться копії звітів платника єдиного податку - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з 4 квартал 2004 року та за 3 квартал 2005 року, у яких зазначена фактична численність працівників. Факт наявності трудових відносин між позивачем та найманими працівниками також підтверджується трудовими договорами від 08.11.2004 року та від 05.09.2005 року.
Відповідно до платіжних доручень №НОМЕР_4 та №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, а також НОМЕР_7 та НОМЕР_8 позивачем було сплачено суму єдиного податку у порядку та розмірах, визначених абзацом 4 пункту2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Таким чином, порушень з боку позивача вимог Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” щодо сплати єдиного податку при використанні праці найманих працівників у підприємницької діяльності судовою колегією не вбачається, а тому і відсутні підстави для визначення податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб та застосування штрафних санкцій.
Що стосується факту про непредставлення позивачем довідки до податкового органу про наявність трудових відносин між суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що це не є порушенням вимог Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” та не тягне донарахування єдиного податку, оскільки не передбачено існуючим законодавством.
Стосовно застосування податковою інспекцією штрафних санкцій на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №124 -3/02 від 19.06.2002 року „Про деякі питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим” судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 зазначено Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим при встановленні органами державної податкової служби в ході перевірки господарюючих суб'єктів наявності найманих працівників, не включених в розділ 8 поданого даними суб'єктами заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, і відсутності у цих найманих працівників довідки про їх трудові відносини з платником єдиного податку платник єдиного податку зобов'язаний виплатити додатковий платіж до бюджету у розмірі 100 відсотків ставки єдиного податку в розрахунку за кожний попередній календарний місяць роботи по єдиному податку у звітному календарному році.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів визначено Законом України “Про систему оподаткування”.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до абзацу 1 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Підпунктом 1.5 статті 1 цього Закону встановлено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про відсутність повноважень у Верховної Ради Автономної Республіки Крим встановлювати відповідальність за порушення правил оподаткування, тому податковою інспекцією неправомірно були застосовані штрафні санкції на підставі Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим №124 -3/02 від 19.06.2002 року „Про деякі питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим”.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляцій скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 підлягаючою задоволенню у повному обсязі, а постанову господарського суду першої інстанції підлягаючою скасуванню як таку, що прийнята без урахування усіх обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2006 року у справі № 2-7/6049-2006А скасувати.
3. Позов задовольнити.
4. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 року №НОМЕР_2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 4700,00 грн.
5. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31111095500002 УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ОКПО 22301854) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) 3,40 грн. судового збору.
6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова