СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 вересня 2006 року | Справа № 2-3/1446-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Колосюк Ірини Павлівни (повноваження перевірені), директор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АгроМир-9";
відповідача: Огороднічука Віктора Анатолійовича, довіреність № 466/06-III від 01.06.06, Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний комерційний банк" в особі Кримської регіональної дирекції відритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк";
розглянувши апеляційну скаргу Кримської регіональної дирекції відритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 21 липня 2006 року у справі № 2-3/1446-2006
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АгроМир-9" (вул. Шевченка, 20,с.Завіт-Ленінський, Джанкойський р-н,96126)
до відкритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк" в особі Кримської регіональної дирекції (Контрактова площа, 4,Київ 70,04070); (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 4)
про стягнення 5472986,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2005 у справі № 2-3/1446-2006 позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир-9” задоволено частково. З відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк” на користь позивача стягнуто 2279101,66 грн. збитків, 12750,59 грн. держмита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 4675,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи. В частині стягнення 3193884,34 грн. у позові відмовлено.
При прийнятті рішення про необхідність часткового задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що незаконні дії відповідача по збиранню врожаю на полях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир-9” –без відкриття належним чином виконавчого провадження, всупереч технологічних норм, є встановленими, самим відповідачем не заперечувались. Визначаючи розмір збитків, спричинених позивачеві діями відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк”, господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв до уваги висновок судово-економічної експертизи, відповідно до якого загальна сума збитків складає 2279101,66 грн.
Не погодившись з цим судовим актом, відкрите акціонерне товариство „Міжнародний комерційний банк” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир-9” відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що суд першої інстанції необґрунтовано поклав в основу рішення висновок судово-економічної експертизи № 90/05 від 17.03.2006 року, оскільки експертом, на думку відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк”, не належним чином витребувались документи та неповно досліджувались обставини справи, що призвело до невірних висновків, та, як наслідок, прийняття судом невірного рішення.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
30 серпня 2006 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 06 вересня 2006 року. З 06.09.2006 оголошена перерва до 07.09.2006.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 суддів Гонтаря В.І. та Борисову Ю.В. замінено на суддів Заплава Л.М. та Горошко Н.П.
Повторно розглянувши справу порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судовою колегією встановлено, що 06.12.2002 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агромир 9" та відкритим акціонерним товариством „Міжнародний комерційний банк” в особі Кримської філії м. Сімферополь був укладений кредитний договір № 52.
Предметом договору з`явилось надання позичальникові –сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” кредитної лінії у розмірі 600000,00 грн. на термін з 06.12.2002 по 24.12.2004.
У забезпечення кредитного договору № 52, 24.10.2003 між сторонами у справі був укладений договір застави майна, що належить сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Агромир 9", а саме: врожаю зернових колосових культур 2004 року на суму 1240150,00 грн.
У зв'язку з том, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Агромир 9", прострочив погашення заборгованості по кредитному договору № 52, відповідач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання права відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк" на звернення стягнення на предмет застави шляхом організації та здійснення збору врожаю зернових культур силами відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк ".
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 15.06.2004 у справі № 2-8/8214-04, яке набуло чинності, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк" були задоволені. На виконання цього рішення відкритому акціонерному товариству „Міжнародний комерційний банк" було видано накази про примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (том 2 а.с.6).
Накази господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2004 були пред'явлені до виконання у Відділ Державної Виконавчої Служби Джанкойського РУЮ.
Постановою державного виконавця ВДВС Джанкойського РУЮ від 15.07.2004 відкритому акціонерному товариству „Міжнародний комерційний банк" було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі статті 26 Закону України „Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що у виконавчих документах були відсутні юридичні адреси та банківські реквізити сторін (том 32 а.с. 7).
Судовою колегією також встановлено, що листом від 23.07.2004 вих. № 978/02-1 начальник ВДВС Джанкойського РУЮ повідомив причину відмови у відкритті виконавчого провадження по наказах господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-8/8214-2004 від 12.07.2004: відсутність відомостей про юридичні та банківські адреси сторін, а у виконавчому документі „Про визнання права відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк" збирати врожай" - відсутність предмету примусового виконання (том 1 а.с.40).
Відповідно до статті 2 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції закону від 16.06.2004 –станом на момент винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить в систему органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.
Судова колегія виходить з того, що збоку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” не скоювалось дій по добровільному виконанню наказів господарського суду від 12.07.2004. Примусове виконання має здійснюватись державними виконавцями. Оскільки Відділом Державної виконавчої служби Джанкойського РУЮ постанов про відкриття виконавчого провадження не виносилось, наявність передбачених законом випадків, які дозволяють відповідачеві самостійно здійснювати виконавчі дії, не доведено, то й правові підстави для виконання наказів господарського суду від 12.07.2004 відсутні.
Факт самостійного збирання відповідачем врожаю - посівів зернових культур позивача на території Завіт-Ленінської сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим у липні 2004 року свідчить про фактичне виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2004 самим відповідачем без належної правової підстави.
Даний факт з`явився підставою для звернення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про відшкодування збитків, спричинених діями відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк" в результаті збирання врожаю силами та засобами відповідача неналежним чином. Позивач зазначає, що після збору врожаю зернових на його полях, розташованих на території Завіт-Ленінської сільської рад, відповідачем було залишено на полях частину врожаю сільськогосподарських зернових культур, а саме: солому у валках, полову, колосся з невимолоченим зерном.
При цьому, судова колегія не може визнати обґрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на помилкове визначення позивачем змісту позовних вимог –відшкодування майнової шкоди, оскільки у будь-якому разі предметом дослідження господарського суду Автономної Республіки Крим були обставини, які за своєю правовою природою підпадають під поняття відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням договірних зобов`язань. Застосування позивачем у позовній заяві іншого терміну не може свідчити про відсутність змісту позовних вимог, а також про неправильне застосування судом норм матеріального права при вирішення спору по суті.
Судовою колегією встановлено, що вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” позовних вимог, господарським судом Автономної Республіки Крим було призначено судово-економічну експертизу. На вирішення експерта були поставлено наступне питання - чи підтверджується відповідними документами уточнені вимоги позивача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9" про заподіяння йому матеріальної шкоди у розмірі 5922986,00 грн. діями відповідача –відкритим акціонерним товариством „Міжнародний комерційний банк " в особі Кримської Регіональної дирекції у процесі збирання врожаю зернових культур на полях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9" на території Джанкойського району Автономної Республіки Крим (том 2 а.с.32-33).
Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних пізнань, господарський суд призначає експертизу.
Відповідно до висновку № 90/05 судово-економічної експертизи від 17.03.2006, розмір майнової шкоди, заподіяної позивачеві діями відповідача –відкритим акціонерним товариством „Міжнародний комерційний банк" у процесі збирання врожаю зернових культур на полях позивача на території Джанкойського району, визначено у сумі 1470236,06 грн. (том 2 а.с.73).
З матеріалів справи вбачається, що при ознайомленні з висновком судово-економічної експертизи, позивач звернувся до суду із заявою про те, що при проведенні судово-економічної експертизи не було враховано грошову вартість насінної сортової надбавки, яка склалась на товарних біржах України в розмірі сортів озимих зернових культур, у сумі 812292,00 грн. На підтвердженні зазначеного клопотання, позивачем було надано суду інформацію Кримської аграрної біржі від 04.04.2006 відносно середньозважених цін, які склались на товарних біржах України протягом 2005 року (том 2 а. с. 155-156).
На підставі клопотання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” експертом було проведено додатковий розрахунок до судово-економічної експертизи, із змісту якого вбачається, що внаслідок дооцінки насінного зерна озимої пшениці та озимого ячменю на суму насінної надбавки, шкода, заподіяна позивачеві діями відповідача у процесі збирання врожаю зернових культур у 2004 році, збільшилась на 808865,60 грн., у зв`язку з чим, загальна сума шкоди склала 2279101,66 грн.
При визначенні вини відповідача, судом першої інстанції було прийнято до уваги факт отримання відповідачем належно оформлених наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2004 на примусове виконання рішення по справі № 2-8/8214-04 та факт пред'явлення їх до виконання лише у листопаді 2004 року, тобто після збирання врожаю зернових на полях позивача.
При цьому, даючи оцінку доводам відповідача в апеляційній скарзі про невідповідність висновків експерта фактичним обставинам справи, судова колегія вважає їх необґрунтованими та виходить з наступного.
Частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Згідно з частиною 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим в рішенні.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про судове експертизу”, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, попереднього слідства або суду.
Із змісту Висновку № 90/05 судово-економічної експертизи від 17.03.2006 вбачається, що при дослідженні експертом застосовувались методи документальної перевірки та зіставлення: арифметичні підрахунки, зіставлення даних первісних бухгалтерських документів з даними звітності та висновків експертів, аналіз статей кредитного договору та договору застави та додатків до них.
Судова колегія вважає, що оскільки проведення експертизи здійснюється на підставі спеціальних пізнань, той висновки суду про її відхилення, посилання сторін про її необґрунтованість або неповноту також мають бути зроблені із застосуванням спеціальних пізнань та ґрунтуватись на них.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач у підтвердження власних доводів про неповному експертизи посилається на наступні документи:
· висновок Торгівельно-промислової палати України про форс-мажорні обставини у 2004 році від 13.05.2004 № 1966/05-4;
· протокол засідання постійної комісії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим по техногенно-екологічній безпеці та надзвичайних ситуаціях від 26.04.2004 № 8;
· акт обстеження сільськогосподарських культур на полях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” від 08.04.2004, затвердженого начальником управління сільського господарства і харчування Джанкойської районної державної адміністрації 15.04.2004.
Посилаючись на зазначені вище документи та на інші обставини, відповідач звертає увагу суду на те, що внаслідок заморозків 03-05 квітня 2004 року частину посівів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агромир 9” було пошкоджено. На думку відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк" даний факт свідчить про невідповідність заявленого позивачем розміру спричиненої шкоди фактичному її розміру.
Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідачем відбувалось збирання не посівів, які постраждали внаслідок форс-мажорних обставин (заморозків), а врожаю - готової продукції. Саме відносно наявної продукції відповідачем було скоєно дії по неналежному її збиранню, а розмір спричиненої шкоди позивачем визначався виходячи з кількості наявного зібраного врожаю та кількості неякісно зібраного. У будь-якому разі, основою розрахунку шкоди був саме наявний станом на момент збирання врожай. Присутність у даному випадку форс-мажорних обставин свідчить лише про теоретично можливу більшу кількість наявного та, в подальшому, неякісно зібраного врожаю. Тому, суд апеляційної інстанції вважає посилання відповідача на наявність форс-мажору безпідставним.
Дослідивши висновок № 90/05 судово-економічної експертизи від 17.03.2006, судова колегія не вбачає обставин, які могли б бути підставою для мотивованого його відхилення.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримської регіональної дирекції відритого акціонерного товариства "Міжнародний комерційний банк" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 21 липня 2005 року у справі № 2-3/1446-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Л.М. Заплава