СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 вересня 2006 року | Справа № 2-5/4635-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Волкова К.В.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Вернезі Дмитро Миколайович, довіреність №2032 від 30.09.05;
Полетаєва Ганна Іванівна, довіреність №1743 від 31.07.06;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 11.07.2006 року у справі № 2-5/4635-2006А
за позовом Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13,Сімферополь,95015)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило зобов’язати Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим внести зміни в картку особового рахунку платника податку на прибуток згідно з наданими уточненими деклараціями.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 11.07.2006 року у справі № 2-5/4635-2006А позов задоволено повністю. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що право платника податків на уточнення податкових зобов’язань передбачено пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з урахуванням строків позовної давності.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заперечуючи проти постанови суду, податкова інспекція вважає, що уточнюючі декларації платники податків можуть представляти тільки до проведення перевірки за звітний період, а 25.12.2001 року відповідачем було проведено перевірки позивача за період з 01.10.1999 року до 01.10.2001 року, також відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позовну заяву було подано з порушенням строку позовної давності.
У судовому засіданні 05.09.2006 року представники позивача проти апеляційної скарги заперечували у зв’язку з її безпідставністю.
Представник Державної податкової інспекції у місті Сімферополі у судове засідання, призначене на 05.09.2006 року, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 06.12.2002 року були надані до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі уточнені податкові декларації, зокрема уточнену декларацію про прибуток підприємства за податковий період 2000 року - рік з додатками Е, П та уточнену декларацію про прибуток підприємства за податковий період 2001 року - рік з додатками Е, П.
З матеріалів також вбачається, що позивач неодноразово звертався до начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі з листами, в яких просив провести корегування даних картки особового рахунку платника податку на прибуток.
Однак, податковою інспекцією не було відображено у картці особового рахунку позивача дані, вказані у зазначених вище уточнених податкових деклараціях з податку на прибуток.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники. При цьому зазначене можливе у межах строків давності, передбачених статтею 15 цього Закону, тобто –протягом 1095 днів.
Посилання податкової інспекції на пункт 17.2 статті 17 Закону, згідно з яким платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, судова колегія вважає безпідставним, оскільки право платника податків на уточнення податкового зобов’язання шляхом подання уточнених податкових декларацій обмежено лише строком уточнення, а не результатами проведення перевірки податковою інспекцією за звітний період.
До того ж підпунктом 4.1.2 пунктом 4.1 статті 4 Закону встановлено, що Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про неправомірність дій податкової інспекції, що призвело до необґрунтованого збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, та вважає доводи апеляційної скарги у цій частині безпідставними.
Що стосується доводів апеляційної скарги податкової інспекції щодо застосування до даного спору строку позовної давності, встановленого частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який складає один рік, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Абзацом 1 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції розглядався спір, пов’язаний з податковими правовідносинами, тому судом правомірно застосовувались норми спеціального Закону з питань оподаткування –Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” –щодо строку позовної давності.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі та вважає постанову господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2006 року у справі № 2-5/4635-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова