СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
05 вересня 2006 року |
Справа № 2-31/8931-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В) від 23.06.2006 року у справі № 2-31/8931-2006А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинними рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим НОМЕР_1про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення частини 6 статті 15 Закону України „Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, плодового та коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, та податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 про донарахування суми зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 500,00 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 23.06.2006 року у справі № 2-31/8931-2006А позов задоволено повністю. Постанова суду першої інстанції ґрунтується на тому, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають обставинам справи, зокрема судом були встановлені факти, відповідно до яких позивач не здійснював підприємницьку діяльність у перевіряємому магазині на момент проведення перевірки.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції мотивував свою постанову на підставі документів, які були видані після проведення перевірки, при цьому податкова інспекція вважає, що позивач на момент проведення перевірки вже здійснював підприємницьку діяльність.
У судове засідання 05.09.2006 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Від відповідача до початку судового засідання надійшло клопотання, в якому він просить розглянути апеляційну скаргу у відсутності свого представника у зв'язку з неможливістю його участі.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, хвороба директора не є поважною причиною та підставою для відкладення слухання справи, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією 10.06.2005 року було проведено позапланову перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у господарський одиниці -магазині, розташованому у АДРЕСА_2 у якому здійснював підприємницьку діяльність ОСОБА_1 По результатах перевірки був складений акт НОМЕР_3.
Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” -непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, та частини 6 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового та коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” -реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі були прийняти податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем -штрафні санкції за порушення норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розмірі 500,00 грн., та рішення НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
З акту перевірки вбачається, що продавцем, який працював у позивача, ОСОБА_2, було реалізовано пляшку вина „Мерло” та банку оливок на суму 21,80 грн., при цьому співробітникам податкової інспекції не були надані документи на право реалізації алкогольних напоїв - відповідної ліцензії та при здійсненні розрахункової операції не застосувався реєстратор розрахункових операцій та не роздруковувався відповідний розрахунковий документ.
Також робітниками був складений відмови від підпису акту перевірки, який у свою чергу був підписаний продавцем позивача ОСОБА_2
Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції були допитані у якості свідків -ОСОБА_2, який пояснив, що він не був продавцем Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, а останній ще не здійснював на той момент підприємницьку діяльність, та податковий інспектор, який проводив перевірку -Косинський А.Н., який пояснив, що ОСОБА_2 був вказаний в акті з його слів без відповідної перевірки, кому належить товар також з'ясовувалось при перевірці.
Однак, пояснення ОСОБА_2 об'єктивно підтверджуються наявними у справі доказами, а саме тим, що: акт прийому-передачі приміщення магазину за договором оренди від 01.03.2005 року до позивача був складений 13.06.2005 року, дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі був виданий виконкомом Миколаївської селищної ради 02.06.2005 року, ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями було видано позивачу 17.06.2005 року. Факт відсутності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 також підтверджується довідкою Сімферопольського міського центру зайнятості від 26.05.2006 року, згідно з якою позивач є платником страхових внесків до Фонду.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, судова колегія вважає факти порушень вимог податкового законодавства, встановлені актом перевірки №НОМЕР_3, не доведеними, що призводить до висновку про безпідставність застосування до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі та вважає постанову господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2006 року у справі № 2-31/8931-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова