Справа № 3-673
2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2010 р. смт. Веселе
Суддя Веселівського районного суду Запорізької області Нагорний А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, головного бухгалтера КП «Арус», протягом року адміністративному стягненню не піддавалася, за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Веселівського районного суду Запорізької області з Територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України.
У протоколі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП України посадовими особами Територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області зазначено, що під час перевірки КП «Арус», юридична адреса: вул. Кириченка, 2, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область, було встановлено порушення.
Так, головний бухгалтер КП «Арус» під час виконання посадових обов’язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, допустив порушення трудового законодавства, які встановлено актом перевірки, а саме:
- на підприємстві не розроблено графік відпусток, чим порушено вимоги ст. 79 КЗпП України;
- при звільненні працівника виплата сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, чим порушено ст. 116 КЗпП України;
- на підприємстві трудові книжки ведуться російською мовою, крім того, в них відсутні підписи власників тр.книжок, що є порушенням п. 2.1 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок на працівників, затвердженої наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р.;
- на підприємстві відсутні особові картки та не проводиться ознайомлення працівників про прийом, звільнення та інше під розпис, що є порушенням п. 2.5 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок на працівників, затвердженої наказам Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р.
Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом та доданими до нього доказами, і тому суд приходить до висновку, що державним інспектором праці дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 41 КпАП України – порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.
При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КпАП України, суд також вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено.
У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Встановлення зауваження, як заходу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням.
По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням.
Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.
У судовому засіданні з даних, які містяться у адміністративному матеріалі, встановлено, що ОСОБА_1 протягом року адміністративному стягненню не піддавалася, суспільно шкідливі наслідки вчиненого діяння відсутні.
Таким чином, враховуючи викладене та оцінюючи докази, суд вважає за необхідне за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що, по переконанню суду, буде сприяти виправленню та попередженню скоєння нею в подальшому нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 221, 283-284, 287, п. 3 ч. 1 ст. 284 КпАП України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, звільнити у зв’язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Копію постанови суду направити для відома державному інспектору праці Оселедчик В.В. та ОСОБА_1
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, на яку винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
Суддя А.О. Нагорний