№2-5212/2010
Стахановський міський суд, Луганської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року в складі:
головуючого судді Євтіфієва В.М.
при секретарі Стребкової О.О.
За участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, за участю представника відповідача ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6, відповідачки ОСОБА_7, представника третьої особи Комунальне підприємство «Стахановське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_10, за відсутності відповідача Стахановський міський реєстраційний округ Луганської філії Державне підприємство «Центр земельного кадастру», представник якого надав заяву про слухання справи за їх відсутності, відповідача ОСОБА_11, третьої особи ОСОБА_12, яки повідомлені про день час слухання справи,
розглянули у відкритому судовому засіданні у справу:
- за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_13, ОСОБА_11, про витребування майна с чужого незаконного володіння;
За зустрічним позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Стахановський міський регистраційний округ Луганської філії Державне підприємство «Центр земельного кадастру», треті особи на боці відповідачів Комунальне підприємство «Стахановське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус ОСОБА_12, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, витребування майна с чудого незаконного володіння, часткове визнання недійсним договору дарування, часткове визнання недійсним акту на право власності земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
В мотивуванні позовних вимог позивач вказав, відповідно до договору дарування від 09 серпня 2006 року, позивач прийняв у дар і став власником 56/100 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на земельної ділянки 0.0491га, предназначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель отриманих в дар від відповідачки ОСОБА_7
В склад подарованого майна ввійшло: квартира АДРЕСА_2 і гаражі під літерами «Е» і «Д». Вказані обставини підтверджуються договором дарування від ь09.08.2006 року.
Право власності на вказане майно зареєстровано третьою особою Комунальне підприємство «Стахановське бюро технічної інвентаризації».
Крім того, за вказаним договором було передано в дар позивачу земельну ділянку за вказаною адресою 0.0491га, що також оформлено договором дарування і було отримано позивачем акт на право власності земельної ділянки Серії ЯГ№268831 від 07.02.2007 року.
С самого початку власником 56/100 квартири АДРЕСА_2, була ОСОБА_16 яка отримав вказане майно по договору купівлі-продажу від 04.08.1992 року від Управління житлово-комунального господарства м.Стаханова.
06.08.1992 року ОСОБА_16 за нотаріально оформленим договором купівлі-продажу продала ОСОБА_17 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами.
За рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради №15 від 18.01.01.1994 року, для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка площею 0.04912га за вказаною адресою була передана ОСОБА_17 і видано державний акт на право власності земельної ділянки від 23.02.1994 року і зроблена відповідна запис в книзі записів держактов №37, що також підтверджується копією рішення Стахановської міської ради.
13 травня 1994 року ОСОБА_17 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майна, продав ОСОБА_18 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2, с господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0.04912га.
Рішенням Стахановського міського суду від 03.12.2004 року ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_18 у вигляді 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0.04912га.
Право власності на земельну ділянку площею 0.0491 га. Підтверджується державним актом від 13.05.2005 року.
При вирішення належності двох гаражем, за отриманими відомостями, встановлено що гаражі передавались власникам відповідно до укладених угод
Тому позивач на підставі вимог ст..ст.319, 328, 373, 386 ЦК України вимагає:
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_13 гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2, визначений в технічної документації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 літерою «Е», зобов’язав ОСОБА_13 повернути гараж в користування ОСОБА_3.
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_13 гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2, визначений в темничної документації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 літерою «Д», зобов’язав ОСОБА_13 повернути гараж в користування ОСОБА_3.
Відповідач у мотивування зустрічного позову вказав, що 19 березня 1998 року позивачкою і відповідачем ОСОБА_19, був укладень договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Крім того, відповідачки стало відомо, що на земельної ділянки яка належить ОСОБА_16, ОСОБА_19 має гараж який було збудовано за згодою ОСОБА_16, про що свідчить розписка останньої.
С березня 1998 року по теперішній час відповідач користується вказаним гаражем.
06 серпня 1992 року ОСОБА_16 придбала квартиру АДРЕСА_2, у Управління житлово-комунального господарства по договору купівлі продажу, куди ввійшов вказаний гараж.
06.08.1992 року ОСОБА_16 за нотаріально оформленим договором купівлі-продажу продав ОСОБА_17 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами.
13 травня 1994 року ОСОБА_17 за договором купівлі-продажу майна продав ОСОБА_18 будинок за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Стахановського міського суду від 03.12.2004 року ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_18 у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0.04912га.
З урахуванням вимог ст..ст.328, 334, 391 Ц України відповідачка вимагає:
- визнати договір купівлі продажу гаража від 19 березня 1998 року під літером «Е», розташованого на земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, укладений між відповідачем ОСОБА_13 і ОСОБА_19 – дійсним;
- витребувати із чужого незаконного володіння гараж під літером «Е», розташованої на земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, признав за ОСОБА_13 право власності на гараж;
- визнати договір дарування укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 від 09 серпня 2006 року не дійсним;
- визнати державний акт про право власності на земельну ділянку від 13 травня 2005 року частково не дійсним, в частині земельної ділянки знаходящуюся під гаражем літери «Е» для необхідності його обслуговування.
Відповідачка ОСОБА_7 в наданих запереченнях позовні вимоги не визнала з обставин викладених в позові позивача.
Позивач його представник, на позові наполягали, зустрічні позовні вимоги не визнали, в пояснені вказав обставини викладені в позові.
Представник відповідачки позовні вимоги не визнав на зустрічних позовних вимогах наполягав. В пояснені вказав обставини викладені в зустрічному позові.
Відповідачка позовні ОСОБА_20 позовні вимоги не визнала, в пояснені вказала обставини викладені в позові позивача.
Відповідач ОСОБА_19 зустрічні позовні вимоги не визнав. Він дійсно збудував гараж на земельної ділянки ОСОБА_16 за її дозволом. Він не пом’ятає продавав він чи ні офіційно вказаний гараж.
Представник третьої особи позовні вимоги визнала, зустрічні позовні вимоги не визнала. В поясненні вказала, що гаражі АДРЕСА_2, є давньою суперечкою. Вони с самого початку у ввійшли в частку 56/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. На сьогоднішній день вони зареєстровані за позивачем.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають відмові. Суд дійшов такого висновку з наступних підстав:
Між сторонами діють правовідносини щодо власності.
Предметом позовних вимог є не виконання відповідачем вимог статтями 328 ЦК України.
Суд вважає доведеним факт, що першим власником 56/100 квартири АДРЕСА_2, була ОСОБА_16 яка отримав вказане майно по договору купівлі-продажу від 04.08.1992 року від Управління житлово-комунального господарства м.Стаханова, про що свідчить копія вказаного договору.
06.08.1992 року ОСОБА_16 за нотаріально оформленим договором купівлі-продажу продала ОСОБА_17 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами, відповідно до копії договору.
За рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради №15 від 18.01.1994 року, для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка площею 0.04912га за вказаною адресою була передана ОСОБА_17 і видано державний акт на право власності земельної ділянки від 23.02.1994 року і зроблена відповідна запис в книзі записів держактов №37, що також підтверджується копією акту і рішення Стахановської міської ради.
Відповідно до копії договору, 13 травня 1994 року ОСОБА_17 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майна, продав ОСОБА_18 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2, с господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0.04912га.
Вказані обставини визнаються представником відповідача.
Рішенням Стахановського міського суду від 03.12.2004 року ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_18 у вигляді 56/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку за вказаною адресою площею 0.04912га.(арк.с.26)
Право власності на земельну ділянку площею 0.0491 га., було визнано за ОСОБА_7, що підтверджується державним актом від 13.05.2005 року.
Договором дарування від 09 серпня 2006 року, позивач прийняв у дар і став власником 56/100 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на земельної ділянки 0.0491га, предназначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель отриманих в дар від відповідачки ОСОБА_7
В склад подарованого майна ввійшло: квартира АДРЕСА_2 і гаражі під літерами «Е» і «Д». Вказані обставини підтверджуються договором дарування від 09.08.2006 року, витягом з реєстру реєстрації праводчінів.
Право власності на вказане майно зареєстровано третьою особою Комунальне підприємство «Стахановське бюро технічної інвентаризації» згідно до про реєстрацію право власності від 23.12.2006 року.
Крім того, за вказаним договором було передано в дар позивачу земельну ділянку за вказаною адресою 0.0491га, що також оформлено договором дарування, підтверджено витягом с державного реєстру праводчінів і було отримано позивачем акт на право власності земельної ділянки Серії ЯГ№268831 від 07.02.2007 року.
Статтею 328 ЦК України зазначено, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
З урахуванням вказаних обставин, позивач на законної правової підставі володіє 56/100 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 с господарськими будівлями та спорудами, куди також входять гаражі, що підтверджується поясненнями третьої особи, довідкою третьої особи №53/9898 від 29.08.2005 року, №2661 від 30.08.2005 року,03 жовтня 2005 року, №53/10598 від 16.09.2005 року, висновком від 16.09.2005 року, розрахунком частки у власності с приводу належності яких і заявляє позивач вимоги.
Обставини про укладення 19 березня 1998 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між що відповідачкою ОСОБА_13 і відповідачем ОСОБА_19, визнаються сторонами.
Твердження відповідачкою обставин, що на земельної ділянки яка належить ОСОБА_16, ОСОБА_19 має гараж який було збудовано за згодою ОСОБА_16, про що свідчить розписка останньої, не можуть бути прийняти як докази підстав, що відповідно до вимог ст..10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих доказів. Статтею 59 ЦПК України визначено, суд не бере до уваги докази, яки одержані с порушенням порядку встановленому законом.
З урахуванням того, що як стверджує відповідачка вони придбала у ОСОБА_19 гараж який збудований на земельної ділянки ОСОБА_16, що є нерухомим майном, за вимогами статті 210 ЦК України передбачено: Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 657 ЦК України визначено: Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З урахуванням вказаних норм Закону, відсутність державної реєстрації договору укладеного між сторонами, свідчить про відсутність договору купівлі-продажу в загалі.
Проте, за вимогами статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідачкою не надано доказів суду про ухиляння ОСОБА_19 від укладено договору нерухомого майна, що того вимагає ст..10,11 ЦПК України.
З огляду на наведене, ОСОБА_19 відповідно до вимог статті 331 ЦК України( Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації) повинен був здійснити державну реєстрацію нерухомого майна у вигляді гаражу з наступним нотаріальним оформленням договору с ОСОБА_13.
Тому відсутні підстави стверджувати про укладення між відповідачкою і ОСОБА_19 договору купівлі-продажу нерухомого майна, т.я майно (гараж) не належав на законній правовій підставі ОСОБА_19.
За даний обставини у суду відсутні підставі для задоволення зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст. 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вказане майно на підставі вимог ст.391, 392 ЦК України підлягає поверненню позивачки.
З урахуванням вимог ст..209 ч.3 ЦПК України, у зв’язку складністю справи, складання повного тексту рішення може бути вистрочена не більш п’яті днів з дня закінчення розгляду справи, але судом оголошується вступна та резулятивну частину рішення.
Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 169, 174, 212, 214-215, ЦПК України, ст.. 328, 391, 392 ЦК України, -
В И Р И Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_13, ОСОБА_11, про витребування майна с чужого незаконного володіння, задовольнити повністю.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_13 гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2, визначений в технічної документації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 літерою «Е», зобов’язав ОСОБА_13 повернути гараж в користування ОСОБА_3.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_13 гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2, визначений в темничної документації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 літерою «Д», зобов’язав ОСОБА_13 повернути гараж в користування ОСОБА_3.
В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Стахановського міського реєстраційного округу Луганської філії Державне підприємство «Центр земельного кадастру», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, витребування майна с чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним договору дарування, часткове визнання недійсним акту на право власності земельної ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: