Справа № 2-а-135/2010 р.  

П О С Т А Н О В А  

І м е н е м  У к р а ї н и  

  14 липня 2010 року            Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:      

Головуючого судді:   - Хожаінової О.В.,  

при секретарі:             - Воротниковій К.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосія справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в АР Крим, Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району, інспектора ДПС Шабанова Ш.Р. про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

  В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_3 звернувся до Феодосійського міського суду з позовом до відповідачів про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АК № 103480 від 09.05.2009 року, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Вимоги мотивовані тим,  що позивачем поштою отримана копія постанови серії АК № 103480 від 09.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу 306,00 грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення,  винесена за порушення Правил дорожнього руху, а саме 09.05.2009 року о 10 годині 43 хвилини на автомобільному шляху “Сімферополь-Феодосія” Білогірського району, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 рухався зі швидкістю 128 км/год., перевищив швидкість на 38 км/год., чим допустив  порушення п.12.6 Правил дорожнього руху. Вважає, що для притягнення до адміністративної відповідальності законні підстави відсутні, на місті правопорушення його не зупиняли, порушення не мало місце, протокол про адміністративне правопорушення не складався, пояснень позивач не надавав, права йому не роз’яснювалися. Вважає, що постанова не може бути винесена відносно нього. 09.05.2009 року позивач передавав керування автомобілем у зв’язку з тим, що погано себе почував, знайомому по імені ОСОБА_2, що мешкає в м.Харків, та який має посвідчення водія, в чому позивач пересвідчився.  В тому разі, коли постанова складена по результатам фото фіксації в порядку ст.14-1 КпАП України, зазначена постанова повинна містити твердження, що саме ця особа керувала автомобілем. Вважає, що постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавства та підлягає скасуванню. Прибор, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з ціллю фіксації порушень Правил дорожнього руху, не є автоматичним засобом фото- відео фіксації, оскільки знаходиться у працівника ДАІ, керувався ним безпосередньо, або через комп’ютер, що позбавляє автоматичність режиму. Також в постанові відсутні дані про особу, що проводила фото фіксацію, відомості про виконання вимог п.13.2 Інструкції про діяльність підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, марку прибору, інші ідентифікуючі дані.      

Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву з проханням розглянути справу у відсутності, позовні вимоги підтримав.  

Представники відповідачів Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в АР Крим, Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району, інспектор ДПС Шабанов Ш.Р., в судове засідання повторно не з’явилися, сповіщені належно.  

З Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району поступило заперечення на позов, вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а постанову правомірною та обґрунтованою. Доказом порушення позивачем Правил дорожнього руху є фотофіксація правопорушення.    

З Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в АР Крим також поступило заперечення на позов, в якому просили відмовити позивачу у позові, вважають постанову правомірною та обґрунтованою, дії інспектора ДПС законними. Доказом порушення позивачем Правил дорожнього руху є фотофіксація правопорушення.    

Згідно до ст. ст. 11, 69, 71 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України, на підставі доказів, що надають особи, які беруть участь у справі.  

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Суд, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Як вбачається з матеріалів справи,  інспектором ДПС Шабановим Ш.Р. 09.05.2009 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК № 103480 про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 306,00 грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.  

Суть адміністративного правопорушення полягала у тому, що 09.05.2009 року о 10 годині 43 хвилини на автомобільному шляху “Сімферополь-Феодосія” Білогірського району, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 рухався зі швидкістю 128 км/год., перевищив швидкість на 38 км/год., чим допустив  порушення п.12.6 Правил дорожнього руху. Підставою притягнення позивача по адміністративної відповідальності є розглянуті матеріали про адміністративне правопорушення, отримані за допомогою спеціального технічного засобу «Визир» №  0812561.  

Відповідно до фотознімків, зроблених за допомогою спеціального технічного засобу «Визир» №  0812561 та отриманих позивачем в підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення – перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу, зафіксовані дата 09.05.2009 року, час здійснення знімків 10 год. 43 хв., передній вид автомобілю, цифрове визначення швидкості руху автомобілю – 128 км/год., будь-який сталий орієнтир не відображений, відсутнє відображення дорожнього знаку, що обмежує швидкість руху.  

В силу ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.  

Відповідно до частини першої ст.122 КУпАП відповідальність за даним Законом настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину.  

За приписами частини шостої статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.  

Згідно з Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341) одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав і законних інтересів (підпункт 5 пункту 4 Положення).  

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.  

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Тобто, належними та допустимими є такі докази, які стосуються предмету доказування та містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.  

За приписами статті 251 КУпАП до доказів відносяться протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, отримані контролюючим органом спеціальними технічними засобами, працюючими в автоматичному режимі, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.  

Разом з тим, згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 року № 272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свій реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.        

За правилами ст. 14-1 КУпАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними  засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.  

Відомостей, що застосований для фіксації адміністративного правопорушення спеціальний технічний засіб «Визир» №  0812561 працює згідно вимогам статей 14-1, 258 КУпАП в автоматичному режимі, суду не надано.  

З аналізу норм Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року № 113/98-ВР випливає, що всі вимірювання. Результат яких може бути застосований як доказ по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За такими умовами засіб вимірювальної техніки повинен бути укомплектований документами про допуск для користування на території України, актом перевірки такого засобу на відповідність дійсності та правильності його вимірювань.  

Вказані документи суду не представлені. Враховуючи викладене, суд не приймає як доказ достовірно встановленої швидкості руху автомобілю ВАЗ, державний номер НОМЕР_1  показання спеціального технічного засобу «Визир» №  0812561 та долучені фотознімки. Суду не надано доказів, що автомобіль, швидкість якого зафіксована приладом, рухався саме в зоні дорожнього знаку, який обмежує максимальну швидкість руху до 90 км/год.  

Відповідно до ст.7 КАС України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції. У точній відповідності з законом.  

Згідно зі статтею 8 КУпАП відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.  За приписами статті 71 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.  

За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.  

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.  

Позивач просить визнати дії посадової особи інспектора ДПС незаконними, не зазначивши які саме дії є незаконними, у зв’язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.  

Беручи до уваги всі зазначені обставини, аналізуючи докази у справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.  

Керуючись ст. 7,17,71,94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9,14,33,128,247,283,287,288,289,293,294 Кодексу  України про адміністративні правопорушення, суд, -  

  П О С Т А Н О В И В :  

  Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в АР Крим, Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району, інспектора ДПС Шабанова Ш.Р. про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.  

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АК № 103480 від 09.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 306,00 грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.  

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про застосування до  ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 306,00 грн. згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст.186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення рішення і надання апеляційної скарги протягом  20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).  

  Суддя: /підпис/  

  Згідно з оригіналом:  

Суддя-  

Секретар-