Справа № 2-10620  

2010 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 грудня 2010 року  

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Сектор захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про розірвання договору та відшкодування матеріальної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача про розірвання договору виготовлення та встановлення металопластикових виробів від 06.07.2010 року, укладеного між ними, та стягнення з відповідача матеріальної шкоди, в розмірі 2433 грн., витрат на правову допомогу, в розмірі 300 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 грн..  

В обґрунтування позову вказує на те, що 06.07.2010 року між нею та відповідачем був укладений договір, за умовами якого відповідач зобов’язався виготовити та встановити в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1, балконний віконний блок білого кольору. Відповідач пообіцяв, що вікно буде виготовлено з високоякісного німецького профілю LGC, та сказав, що профілі марки „Рехау” та інші подібні профілі вже не мають тієї якості, яка була раніше, і найякіснішим та найміцнішим профілем є профіль LGC. Позивач повірила наданій відповідачем інформації та погодилася на виготовлення виробів з вказаного профілю. Того ж дня відповідач провів обміри віконного балконного блоку в квартирі позивача, які в подальшому були зазначені на зворотній стороні договору, а позивач передала відповідачу 1200 грн. передплати, після чого відповідач підписав договір та поставив на ньому печатку. Строк виконання замовлення, згідно п.2„б” договору, становив 20 днів. 16.07.2010 р. до позивача в квартиру приїхали працівники відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та почали встановлювати віконний блок. Після його встановлення позивач заплатила робітникам решту грошей, в розмірі 1233 грн., про що робітники зазначили в договорі. Всього позивач сплатила відповідачу грошову суму в розмірі 2433 грн., але жодних документів про отримання грошей від нього не отримала. Через декілька годин після встановлення віконного блоку позивач помітила, що вікно встановлено не по рівню, а одна віконниця ширше за віконний отвір, вікно встановлено не по рівню, балконні двері не зачиняються та при відкритті тріщали. Крім того, коли позивач зняла з профілю клейку смужку LGC, то побачила, що колір профілю не білий, як вона замовляла, а сірий. Наступного дня вона подзвонила відповідачу на мобільний телефон та повідомила про проблеми з віконним блоком, попросила його приїхати та перевірити якість вікон, на що відповідач відмовив. 19.08.2010 р. позивач направила на адресу відповідача письмову заяву з претензіями, однак жодної відповіді від нього не отримала. 27.08.2010 р. позивач звернулася до спеціаліста по вікнам за письмовим висновком про якість та справність віконного блоку, та висновком спеціаліста було встановлено, що LGC є не профілем металополастикового виробу, а типом китайської плівки, яка була наклеєна на вікно ручним способом; профіль, з якого був виготовлений віконний блок, є не німецьким, а українським не найкращої якості; розміри вікон рам балкону, зовнішнього відливу не відповідають замовленню; балонні двері змонтовані не по рівню, знаходяться в аварійному стані, не зачиняються, користуватися ними неможливо. Позивач вказує, що вона є пенсіонером, для придбання вікна їй довелося тривалий час заощаджувати та накопичувати гроші, відмовляти собі в елементарних потребах, бо планувала до зими поставити у кімнаті вікно, оскільки зі старого вікна були протяги, а відповідач ввів її в оману, надавши недостовірну і неправдиву інформацію про споживчі властивості балконного віконного блоку, обіцяв виготовити віконний блок з німецького профілю, а виявилося, що профіль є українським, до того ж не білого кольору, як замовляла позивач, а сірого. Крім того, позивач не може користуватися віконним блоком за цільовим призначенням, не може зачиняти двері, оскільки вони встановлені не по рівню. Тому позивач просить розірвати договір виготовлення та встановлення металопластикових виробів від 06.07.2010 року, укладеного між нею та відповідачем, стягнути з відповідача матеріальну шкоду, в розмірі 2433 грн., витрати на правову допомогу, які вона змушена була сплатити у зв’язку з написанням позовної заяви, в розмірі 300 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 грн.  

В судовому засіданні позивач підтримала позов за вказаними доводами та підставами, просила розірвати договір купівлі-продажу, укладений між нею та відповідачем 06.07.2010 року, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, в розмірі 2433 грн., витрати на правову допомогу, в розмірі 300 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 грн.  

Відповідач, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився повторно, відомостей про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів.  

Представник третьої особи, Сектору захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, надала до суду клопотання, в якому просила слухати справу за її відсутністю, з рішенням суду будуть згодні.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.  

06.07.2010 року між позивачем та відповідачем ПП „ОСОБА_2” був укладений договір, копія якого є в матеріалах справи /а.с.8/, згідно умов якого відповідач зобов’язався виготовити та встановити позивачу продукцію, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору. Найменування продукції: металопластикові вироби з профілю LGC, загальна сума договору – 2550 грн. Згідно запису на картці обміру до договору, віконний блок на балконі був встановлений позивачці 16.07.2010 року.  

19.08.2010 року позивачем на ім’я відповідача була написана заява /а.с.9/, отримана представником відповідача 25.08.2010 р., про що свідчить копія поштового повідомлення /а.с.10/, в якій вона повідомила його про недоліки, які мають встановлені металопластикові конструкції, та просила їх усунути.  

Згідно з висновком спеціаліста Омельченко Миколи Юрійовича від 27.08.2010 року, ним за проханням позивача був проведений технічний огляд балконного блоку, виготовленого ПП „ОСОБА_2” згідно договору від 06.07.2010 року, в результаті огляду виявлено: тип підприємства – записаний не тип німецького профілю, замовленого позивачем, а тип китайської плівки LGC, виготовленою за технологією Австрії, яка наклеєна ручним способом для прикриття вигляду профілю. Профіль, з якого виготовлений блок – український, не найкращої якості, сорту, товщини, кольорової гами, сірого кольору. Монтаж виготовлений кустарним способом, що не відповідає замовленню покупця. Розміри стекол рам балкону та розмір зовнішнього відливу також не відповідають замовленню покупця. Монтаж балконної двері виконаний не по рівню, вона знаходиться в аварійному стані, з зовнішнього блоку не закривається, користуватися ручкою неможливо /а.с.11/.  

Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 4 Закону України „Про захист прав споживачів”, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою;  2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).  

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів”, якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк – розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.  

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів”, за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.  

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживач має право на  одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.  

Відповідно до п.1 ч.7 ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів”, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору з відповідачем та стягнення з нього матеріальної шкоди 2433 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Згідно з ч.1, п.1, п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на правову допомогу.  

Позивачем при подачі позову були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, в розмірі 120 гривень, та за складання позовної заяви 300 грн., що підтверджується квитанцією № 049302921 від 24.09.2010 р. /а.с.5/ та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 65 юридичної фірми „Легіта” /а.с.14/, тому суд вважає необхідним стягнути ці витрати з відповідача на користь позивача.  

Крім того, оскільки відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про захист прав споживачів”, с   поживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, тому суд вважає, що на підставі ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, в розмірі 51 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Сектор захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про розірвання договору та відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.  

Розірвати договір виготовлення та встановлення металопластикових виробів від 06.07.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем „ОСОБА_2”.  

Стягнути з Приватного підприємця „ОСОБА_2” (код НОМЕР_1), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, салон „Європа” на користь ОСОБА_1 (72312, АДРЕСА_2) матеріальну шкоду, в розмірі 2433 гривень, витрати на правову допомогу, в розмірі 300 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 гривень, всього 2853 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят три) гривні.  

Стягнути з Приватного підприємця „ОСОБА_2” (код НОМЕР_1), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, салон „Європа” на користь держави судовий збір, в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня, перерахувавши їх на р/р 31412537700013 в ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач платежу місцевий бюджет м.Мелітополь, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676932, код 22090100.  

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  СУДДЯ                 В.І.БАРАНОВ