ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 5/146-06-3915А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жеков В.І.
суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.
За участю представників сторін 1 серпня 2006р.
від позивача –Лебедєв Д.М.
від відповідача –Харченко В.Г., Сивак А.Л., Семенюк Л.М.
За участю представників сторін 05 вересня 2006р.
від позивача –Лебедєв Д.М.
від відповідача –Семенюк Л.М.
розглянувши апеляційну скаргу
Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову господарського суду Одеської області
від 19.06.2006р.
у справі № 5/146-06-3915А
за позовом ТОВ „Фарлеп”
до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПП „Дельта Телеком”
про визнання недійсним рішення
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2006р., яка надіслана сторонам у справі 17.07.2006р., розгляд апеляційної скарги було призначено на 01.08.2006 р., тобто сторони були повідомлені належним чином про час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Присутнім у засіданні суду представникам сторін роз’ясненні їх процесуальні права та обов’язки.
Справа порушена за правилами КАС України, між тим відповідно до вимог ч.2 ст. 4 КАС України та ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” справа розглянута за приписами ГПК України.
Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у засіданні суду яке відбулось 05.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
18.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарлеп” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення по справі № 60-01/2005 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ „Фарлеп” недійсним.
Постановою господарського суду Одеської області від 19.06.2006р. (суддя Могил С.К.) позов задоволено повністю, визнано рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-рш від 22.02.2006 р. „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” –нечинним.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить, рішення суду від 19.06.2006р. скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В усних поясненнях представник позивача просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи, що судове рішення прийнято відповідно до обставин справи та вимог чинного законодавства.
В усних поясненнях представник відповідача підтримує доводи наведені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши докази і оцінивши їх у сукупності, перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Розпорядженням № 63-р від 05.10.2005 року адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було розпочато розгляд справи відносно ТОВ „Фарлеп” за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді відмови від реалізації товару (послуги) за відсутності альтернативних джерел придбання, п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді створення перешкод доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, що призводить до ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів.
За результатами розгляду справи Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 05-рш від 22.02.2006 року „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.
Пунктом 1 наведеного рішення визнано, що на ринку надання послуг місцевого телефонного зв’язку загального користування абонентами, які обслуговуються ТОВ „Фарлеп” на підставі укладених договорів в межах території, яка визначена мережами, що експлуатуються ТОВ „Фарлеп” у м. Одесі, останнє займає монопольне становище з часткою, що перевищує 35% на зазначеному ринку.
Пунктом 2 рішення визнано, що дії ТОВ „Фарлеп” у вигляді відмови в наданні послуги місцевого телефонного зв’язку загального користування для споживачів, які є абонентами ТОВ „Фарлеп” відповідно до укладених договорів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яке кваліфікується за п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді відмови від реалізації товару (послуги) за відсутності альтернативних джерел придбання.
Пунктом 3 прийнятого рішення за вчинені порушення на ТОВ „Фарлеп” накладено штраф в розмірі 17 000 грн. та пунктом 4 рішення зобов’язано ТОВ „Фарлеп” припинити порушення, про що повідомити Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в двомісячний термін з дня одержання рішення.
Дослідивши підстави проведення перевірки та результати господарської діяльності, які були досліджені комітетом під час проведення перевірки судова колегія встановила, що між ТОВ „Фарлеп” та ПП фірмою „Дельта Телеком” було укладено договір № 459 від 29.01.2004 року про надання послуг вхідного зв’язку. Пункту 2.1 наведеного договору ТОВ „Фарлеп” надавало ПП фірмі „Дельта Телеком” послуги вхідного зв’язку від кінцевого користувача його сегмента місцевої телефонної мережі до абонентського номеру доступу ПП фірми „Дельта Телеком”, у випадку підключення номером доступу до обладнання ТОВ „Фарлеп”, або до точки підключення мережі іншого власника. За пункту 3.1 договору ПП фірма „Дельта Телеком” оплачує вартість послуг вхідного зв’язку в розмірі, порядок обчислення якого викладений у Додатку № 1 до цього договору.
Пункту 9.1. сторони визначили строк дії договору до 31.12.2004 року.
Рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05-рш від 22.02.2006 року „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” встановлено, що згідно отриманих заяв від абонентів ТОВ „Фарлеп”, з березня 2005 року ТОВ „Фарлеп” відмовляє своїм абонентам надавати послуги місцевого телефонного зв’язку загального користування у випадку виходу на номер місцевого телефонного зв’язку 777-11-77, 34-80-34, що належать оператору місцевого телефонного зв’язку ТОВ „ЦСС”, з метою застосування споживачем картки ПП фірма „Дельта Телеком”.
Споживачі, які є абонентами ТОВ „Фарлеп” придбали у роздрібної торгівлі картки провайдера ІР –телефонії ПП фірма „Дельта Телеком”. При застосуванні картки ПП фірма „Дельта Телеком” абоненти ТОВ „Фарлеп” спочатку набирають міський номер, в даному випадку 777-11-77, 34-80-34, але з’єднання не здійснюється. Тобто, ТОВ „Фарлеп” відмовляє абонентам в наданні послуг місцевого телефонного зв’язку при здійсненні набору міського номеру 777-11-77, 34-80-34, що належить ТОВ „ЦСС” та використовується ПП „Дельта Телеком” згідно укладеного договору.
Дослідивши наявні у справі докази судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні стосовно неправомірності прийнятого рішення Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, оскільки при прийнятті рішення комітетом не взято до уваги те, що на час прийняття рішення лист № 01-328/132 від 23.01.2006 року Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, яким комітет був повідомлений про те, що ПП фірма „Дельта Телеком” ліцензії на подання послуг зв’язку із застосуванням ІР –телефонії не отримувало. Комітетом також не врахована та обставина, що ТОВ „Фарлеп” припинило договірні зобов’язання з ПП фірма „Дельта –Телеком” з 01.02.2005 року у зв’язку з невиконанням умов договору.
Матеріалами перевірки комітету не підтверджена наявність договірних відносин між ТОВ „Фарлеп” та ПП фірма „Дельта –Телеком” після 01.02.2005 року, або звернення ПП фірма „Дельта –Телеком” до позивача про поновлення договірних відносин в частині надання послуг по застосуванню картки провайдера ІР –телефонії ПП фірма „Дельта Телеком” абонентами ТОВ „Фарлеп”.
Статтею 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і при розгляді справи у суді апеляційної інстанції комітетом не доведено у встановленому законом порядку, що ТОВ „Фарлеп” займає монопольне становище на ринку телекомунікаційних послуг у м. Одесі та Одеській області, а висновок наведений в рішенні, що ТОВ „Фарлеп” займає монопольне становище у власних мережах є таким, що суперечить Закону України „Про захист економічної конкуренції.”
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до Порядку взаємоз’єднання та взаєморозрахунків операторів щодо здійснення діяльності з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського телефонного зв’язку із застосуванням технології IP-телефонії підключення оператора IP-телефонії до центрів комутації телекомунікаційної мережі загального користування або безпосередньо до кінцевого обладнання абонента для надання послуг міжнародного, міжміського телефонного зв'язку здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Для завершення вхідного та ініціації вихідного міжнародного, міжміського трафіку оператор IP-телефонії здійснює взаємоз'єднання з телекомунікаційною мережею оператора телекомунікацій фіксованого міжнародного, міжміського телефонного зв'язку через IP-шлюз у порядку, передбаченому законодавством. Взаєморозрахунки за ініціацію та завершення трафіку між операторами здійснюються на договірних засадах, при цьому використовується каскадний метод розрахунку з усіма учасниками, мережі яких задіяні в процесі надання послуг.
Відтак, надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку повинно здійснюватись лише на підставі договору з оператором, що надає послуги місцевого телефонного зв'язку, або з іншим оператором, що надає послуги міжнародного, міжміського зв'язку.
Також судова колегія зазначає, що при прийнятті рішення комітетом не враховано, що звернення громадян про ненадання послуг відбулось після 01.02.2005р. тобто після розірвання договору ТОВ „Фарлеп” з ПП фірмою „Дельта –Телеком” яка і повинна була надавати послуги зв’язку за власними картками та яка так і не отримала відповідну ліцензію щодо надання таких послуг.
Крім того, слід зазначити, що наявні у справі матеріали не містять доказів того, що ТОВ „Фарлеп” було відмовлено у наданні послуг місцевого телефонного зв’язку, оскільки надання послуг ІР –телефонії ПП фірмою „Дельта –Телеком” не має ознак місцевого телефонного зв’язку, оскільки не має другого споживача послуг місцевого телефонного зв’язку, якому адресований виклик та ПП фірма „Дельта –Телеком” не є споживачем послуг ТОВ „Фарлеп”, оскільки використовує обладнання не як кінцеве, а лише надає послуги третім особам.
Відповідно до вимог п. 3.1. Правил взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування безпосереднє взаємоз’єднання відбувається у точках взаємоз’єднання, місце розташування яких, технічні характеристики, порядок створення та експлуатація регулюються договорами про взаємоз’єднання. А у відповідності до п. 3.2. зазначених правил забороняється створювати взаємоз’єднання, якщо це веде до порушення будь –якою із сторін взаємоз’єднання ліцензійних умов діяльності у сфері телекомунікацій або встановленого порядку маршрутизації трафіку.
Отже, господарський суд першої інстанції визнавши рішення Антимонопольного комітету таким, що прийнято в супереч нормам чинного законодавства цілком обґрунтовано дійшов до такого висновку, між тим приймаючи рішення по справі та застосовуючи норми КАС України припустився помилки, оскільки частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно –правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно –правових спорів в порядку іншого судочинства. Так ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 77, 85,99, 101-105 ГПК України, колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 19.06 2006р. зі справи № 5/146-06-3915А –скасувати.
Позов ТОВ „Фарлеп” задовольнити повністю.
Визнати рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 05 –рш від 22.02.2006р. „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” –недійсним.
Головуючий, суддя Жеков В.І.
Судді Пироговський В.Т
Картере В.І.