Справа № 2-19/2010 р.       

Р І Ш Е Н Н Я  

        І М ’Я М  У К Р А Ї Н И  

13 грудня 2010 року                               Запорізький районний суд Запорізької області  

у складі: головуючого – судді :  Гончаренко П.П.,

при секретарі               Гаврюшиній В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ВДВС Запорізького РУЮ, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за несплату аліментів та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВДВС Запорізького РУЮ, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки, суд -

                   В С Т А Н О В И В :  

 Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було уточнено, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за несплату аліментів, вказавши, що згідно рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15.01.1998 р. з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти в розмірі ? частки доходів відповідача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до його повноліття – 29.09.2006 р. Рішення суду відповідачем ОСОБА_2 не виконувалось, всього було сплачено аліментів за період з 2000 р. до 2004 р. у сумі 940 грн. Загальна сума аліментів, заборгованість по аліментам складає за період з 15.09.2000 р. по 29.09.2006 р. в сумі 4574,91 грн., неустойка складає 49721,34 грн., а всього сума боргу складає – 54297,22 грн. Позивачка та представник позивачки  в судовому засіданні свої позовні вимоги змінила та прохає суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував та прохає суд відмовити у задоволенні.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки, вказавши, що  15.01.1998 р. з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти в розмірі ? частки доходів відповідача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до його повноліття – 29.09.2006 р. З 2000 р. виконавчий документ перебував на виконанні у ВДВС Запорізького РУЮ, поступив з агрофірми «Дружба» з відміткою про відсутність заборгованості. 15.09.2000 р. ОСОБА_2 був звільнений з роботи за ініціативою адміністрації. З 2000 р. по 2004 р. ним було сплачено аліментів на суму 940 грн. З 2002 р. аліменти утримувались з орендної плати за земельний пай в розмірі 25%. 29.12.2007 р. державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ було винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі ст.. 38 п. 8 ЗУ «Про виконавче провадження». 18.07.2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам.  

Треті особи в судове засідання не з*явились, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає,  що позовні вимоги сторін підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно розрахунку суми заборгованості по аліментам (основного боргу та неустойки (пені) сума боргу складає 4574,91 грн., сума пені – 49721,34, а всього – 54297,22 грн.

Згідно довідки-розрахунку, виданої ВДВС Запорізького РУЮ, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам станом на 28.09.2006 р. становить 6593,07 грн., з них сплачено 2018,16 грн., усього борг – 4574,91 грн.

Згідно ст.. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно  від досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв*язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.  

Керуючись ст. ст. 7, 10, 11,  60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст.  194-196 Сімейного Кодекса України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,  суд –  

    В И Р І Ш И В :  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ВДВС Запорізького РУЮ, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за несплату аліментів та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВДВС Запорізького РУЮ, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та неустойки -   задовольнити частково  .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам в сумі 4574 (чотири тисячі п*ятсот сімдесят чотири) гривні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.  

  Суддя :                                                                                                Гончаренко  П.П.