ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2006 р. | № 26/509 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. - головуючого Бакуліної С.В. Волковицької Н.О. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ “Вінкхаус Україна” |
на постанову | від 21.02.2006 |
Київського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду міста Києва № 26/509 |
за позовом | ЗАТ “АСК “Форум” |
до 3-тя особа | ТОВ “Вінкхаус Україна” ВАТ “СК “Алькона” |
про | стягнення 233962,51 грн. |
за участю представників: - позивача | Мусієнко О.В. |
- відповідача - 3-ї особи | Дешуніна С.В. Зборошенка М.Є. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2005 у справі № 26/509 (суддя Пінчук В.І.) в задоволенні позовних вимог ЗАТ “Акціонерна страхова компанія “Форум” про стягнення з ТОВ “Вінкхаус Україна” 233962,51 грн. в порядку регресу відмовлено у повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що водій Пучковський Ю.Я. неправомірно використовував службовий автомобіль Scoda Felicia (AA 9857 KB), коли сталась ДТП, тому ТОВ “Вінкхаус Україна”, працівником якого він є, не повинно нести майнову відповідальність за шкоду, завдану автомобілю TOYOTA Land Cruiser (№76503 КН), що належить Гріншпуну Мирону, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; позивач виплатив страхове відшкодування особі, яка не мала права вимагати від будь-кого відшкодування шкоди, завданої майну, що їй не належить.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Бондаря С.В., суддів Верховця А.А., Отрюха Б.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою позивача, постановою від 21.02.2006 рішення у справі скасувала, позовні вимоги задовольнила.
Постанова у справі мотивована обґрунтованістю позовних вимог нормами ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 933, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, страхове відшкодування за заподіяну внаслідок ДТП шкоду виплачене позивачем страхувальнику, який мав належно оформлену довіреність на право користування пошкодженим автомобілем, тому саме відповідач, який не довів факт самовільного заволодіння автомобілем його працівником, з вини якого сталась ДТП, має в порядку регресу відшкодувати шкоду в розмірі страхового платежу.
ТОВ “Вінкхаус Україна”, не погоджуючись з прийнятою постановою у справі, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що апеляційний господарський суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки, на думку відповідача, ТОВ “Вінкхаус Україна” не повинно нести майнову відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного заволодіння Пучковським Ю.Я. службовим автомобілем Scoda Felicia (AA 9857 KB), крім того, позивач виплатив страхове відшкодування особі, яка не мала права вимагати від будь-кого відшкодування шкоди, завданої майну, яке їй не належить, а розмір отриманого нею страхового відшкодування значно перевищує дійсні прямі збитки.
В засіданні суду касаційної інстанції 25.05.2006 оголошувалась перерва до 08.06.2006 до 11 годин.
У зв’язку з хворобою судді Глос О.І. в складі колегії суддів, якою касаційна скарга призначена до розгляду, відбулись зміни. Заступник голови Вищого господарського суду України Осетинський А.Й., ухвалою від 08.06.2006 відповідно до ст.ст. 41, 42 Закону України “Про судоустрій України” призначив для розгляду справи господарського суду м. Києва № 4/807 колегію суддів у складі: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Волковицької Н.О.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 06.01.2005 на автомобільній дорозі Київ - Чоп, поблизу с. Угресько Стрийського району Львівської області сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулось зіткнення автомобіля TOYOTA Land Cruiser (№76503 КН), який належить Гріншпуну Мирону, під керуванням Слюнченка Є.В. (на підставі довіреності №275154) та автомобіля Scoda Felicia (АА 9857 KB), що належить ТОВ “Вінкхаус Україна”, під керуванням водія Пучковського Ю.Я. та був пошкоджений автомобіль TOYOTA Land Cruiser (№ 76503 КН), який був застрахований ЗАТ АСК “Форум” згідно договору страхування транспортного засобу від 30.07.2004 №570-005, і внаслідок страхового випадку позивач виплатив страхувальнику - гр. Баланку А.Я. у відповідності до страхового акту № 02/05-16 Т від 18.02.2005 233962,51 грн. страхового відшкодування з вирахуванням франшизи, що підтверджується видатковим касовим ордером №7 від 18.02.2005.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право позивача вимагати від відповідача, як особи винної у скоєній ДТП, в порядку регресу виплаченого ним страхового відшкодування страхувальнику, передбачене нормами Закону України “Про страхування”, Цивільного кодексу України, ґрунтується на матеріалах і встановлених фактичних обставинах справи.
Таким чином, предметом спору у даній справі є наявність або відсутність у позивача права вимагати у відповідача в порядку регресу відшкодування грошової суми, виплаченої ним третій особі.
При цьому колегія суддів вважає, що для правильного вирішення спору слід визначити зміст такого поняття, як регрес.
В даному випадку колегія суддів виходить з того, що регрес (зворотна вимога) - це право кре дитора (регредієнта) вимагати відшкодування шко ди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), і обов'язок останнього викона ти цю вимогу.
При цьому слід зазначити, що вимоги за основним зобов'язан ням і регресним зобов’язанням можуть бути різними, хоча нерідко і збігаються. Регресні вимоги завжди є зворотним стягненням виплаченого, тоді як основне зобов'я зання за змістом, у переважній більшості випадків, пов'язане з виплатою боргу, стягненням санк цій, шкоди тощо.
Колегія суддів зазначає, що підставою виплати ЗАТ “АСК “Форум” страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо –транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов’язані майнові інтереси страхувальника, що є об’єктом страхування за укладеним з ним договором.
Право ЗАТ “АСК “Форум” вимагати відшкодування шко ди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений і статтею 27 Закону України “Про страхування”, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Колегія суддів зазначає, що норма Закону України “Про страхування” є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, які в даному випадку є загальними нормами. Отже, розмір вимоги, що переходить до страховика дорівнює відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” фактичним затратам, тобто виплаченому страховому відшкодуванню.
При цьому правильність обчислення суми відшкодування підтверджена наявними в матеріалах справи висновками експерта, а фактичний розмір виплати, який не перевищує страхової суми, визначеної пунктом 2.2 договору страхування транспортного засобу від 30.07.2004 №570-005, - страховим актом та видатковим касовим ордером, і, оскільки, розмір відшкодування визнаний судом апеляційної інстанції обґрунтованим, у суду касаційної інстанції відсутні підстави та процесуальні повноваження переглядати такі дані, які по суті є обставинами справи.
Необхідними умовами наявності у страховика права вимоги є вина особи, яка спричинила збитки, тобто відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, по факту ДТП була порушена кримінальна справа, закрита постановою від 27.07.2005 заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України у Львівській області у зв'язку зі смертю водія Пучковського Ю.Я., якою було визнано, що ДТП сталася з його вини.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Правовий зв'язок юридичної особи з працівником втілюється у трудових відносинах. Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну особу пояснюється тим, що працівник юридично втілює його волю, тобто юридична особа реалізує свою цивільну дієздатність, зокрема, деліктоздатність, через дії своїх працівників, отже, дії працівників юридично сприймаються як дії самої юридичної особи.
Під час розгляду справи було встановлено, що водій автомобіля Scoda Felicia (АА 9857 KB) Пучковський Ю.Я., на підставі доручень керівника регулярно використовував автомобілі, які належать відповідачу, оскільки він займав посаду торгівельного представника, якому згідно п. 4.13 Положення про торговельного представника, затвердженого генеральним директором ТОВ “Вінкхаус Україна” 16.05.2003, для виконання службових обов’язків надається у користування автомобіль, зокрема, автомобіль Scoda Felicia (АА 9857 KB), який був зареєстрований у м. Києві, але постійно знаходився у м. Львові в представництві відповідача у службових цілях.
При цьому слід зазначити, що суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що Пучковський Ю.Я. самовільно заволодів автомобілем Scoda Felicia (AA 9857 KB) і тому ТОВ “Вінкхаус Україна” не повинно нести майнову відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені докази самовільного заволодіння автомобілем (порушена кримінальна справа або відмова в її порушенні по нереабілітуючим підставам по факту самовільного заволодіння транспортним засобом або його крадіжки тощо).
Також слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість твердження скаржника, згідно з яким договір № 570-005 страхування транспортного засобу від 30.07.2004, укладений неналежною особою (страхувальником) Баланком Анатолієм Яковичем, а не власником застрахованого автомобіля TOYOTA Land Cruiser (№ 76503 КН) Гріншпуном Мироном.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що за нормою статті 3 Закону України “Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України, а згідно п. 1.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затвердженого головою правління АСК “Форум” 30.04.2004, страхувальниками є юридичні особи, а також дієздатні громадяни, які є власниками наземного транспорту, розпоряджаються ним за дорученням, або використовують його за договором найму, оренди, лізингу, або прийняли його для ремонту, транспортування, зберігання, в заставу та уклали зі страховиком договір страхування.
При цьому, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій було встановлено, що власник автомобіля Гріншпун Мирон надав 30.07.2002 на ім'я Авербуха Вадима довіреність, якою передбачено також право страхування автомобіля TOYOTA Land Cruiser (№ 76503 КН). В свою чергу, Авербух Вадим 30.07.2002 надав довіреність на право керування цим автомобілем Баланку А.Я. і в період дії цієї довіреності Баланко А.Я. застрахував автомобіль TOYOTA Land Cruiser (№ 76503 КН). В подальшому Гріншпун Мирон 15.02.2005 надав Баланку А.Я. також довіреність з правом отримувати страхове відшкодування, яке б могло бути отримане власником довіреного автомобіля, в разі укладення ним договору страхування, чим уповноважив Баланка А.Я. на реалізацію свого такого права.
Таким чином, спростовуються посилання скаржника на неправомірність виплати позивачем страхового відшкодування особі, яка не мала права вимагати від будь-кого відшкодування шкоди, завданої майну, яке їй не належить, адже Баланко А.Я. правомірно володів автомобілем, що узгоджується з приписами статті 49 Закону України “Про власність”, відповідно до якої володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, а згідно ч. 5 ст. 48 цього Закону положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, і ця особа має право на захист свого володіння також від власника.
Крім того, будь –які відомості про те, що договір страхування № 570-005, укладений Баланком Анатолієм Яковичем з ЗАТ АСК “Форум”, та видані на його ім’я власником майна довіреності були предметом судового спору, визнавались у встановленому чинним законодавством порядку недійсними, в матеріалах справи відсутні, натомість матеріали справи свідчать про належне виконання цього договору його сторонами і без перевищення наданих довіреностями повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що спі рна сума підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу на користь позивача.
Наведене свідчить про те, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 у справі господарського суду міста Києва № 26/509 залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ “Вінкхаус Україна” залишити без задоволення.
Головуючий К.В.Грейц
Судді Н.О.Волковицька
С.В.Бакуліна