донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

   

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.2006 р.                                                                                                   справа №31/83

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Москальової  І.В.

суддів

Величко  Н.Л., Волкова Р.В.,

при секретареві судового засідання

Ложка Н.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

Тернинко С.М. - за довіреністю №21004/10/10-013 від 27.04.06 р., Демиденко В.П. - за довіреністю ,

від відповідача:

Петрухненко В.О. -паспорт серія ВВ № 755520,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" с.Билбасівка

на постанову господарського суду

Донецької області

від	26.06.2006 року

по справі

№31/83 (суддя Ушенко Л.В.)

за позовом

Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Слов'янськ

до	Селянського (фермерського) господарства "Петрухненко" с.Билбасівка

про	стягнення заборгованості у сумі 5976,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Слов’янська об’єднана державна податкова інспекція м.Слов”янськ,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Петрухненко” смт.Білбасівка  про стягнення податкового боргу у сумі 5938,08грн. з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.44).

Постановою господарського суду Донецької області від 26.06.06р. по справі № 31/83 позовні вимоги Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції м.Слов”янськ  задоволені в повному обсязі з врахуванням письмової заяви позивача про зменшення позовних вимог. Стягнено з Селянського (фермерського) господарства „Петрухненко” смт.Білбасівка на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1021грн., штрафні санкції у сумі 4760грн. та пеню у розмірі 157,08грн.

В оскарженій постанові місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи вимоги пп..4.1.4 ст.4, п.5.3.1 ч.3 п.5.3 ст.5 та ст.5, ст.16 Закону України від 21.12.00р. № 2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1021 грн., з яким він згоден і визнав позов в цій частині, а також штрафна санкція в розмірі 4760грн. за неподання декларації з ПДВ та 157,08 грн. нарахованої пені за несплату податкового боргу з штрафної санкції,  дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на п.3.1.1 ст.3 Закону № 2181. При цьому, місцевим господарським судом був врахований  тяжкий фінансовий стан відповідача та відстрочено  виконання постанови на 1 рік.

Відповідач, Селянське (фермерське) господарство „Петрухненко” смт.Білбасівка, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що в 1991р. після першої обробці відведеної йому землі (за актом про безстрокове користування землею для фермерського господарства) ним було знайдено більш 10 боєприпасів, що зумовило припинення господарством подальшої обробки відведеної землі. Повідомляє, що звертався в райдержадміністрацію з проханням вивезти боєприпаси та обслідувати землю на предмет їх наявності, боєприпаси були вивезені, але землю не обслідували, внаслідок чого працівники фермерського господарства протягом трьох років не використовували зазначену землю за призначенням. Повідомляє, що з 1994р. знов почав обробляти відведену землю з ризиком для життя, так як вона так і не була перевірена на предмет наявності в ній боєприпасів. Зазначає також, що неодноразово звертався в різні інстанції з проханням  перевірити землю, але йому відмовляли.

Зазначає також, що ним дійсно деякій час не подавались до ДПІ податкові декларації, та пояснює, що неподання декларацій до податкового органу є протестом відповідача проти відмови державних органів в допомозі, яку просив оказати йому відповідач. Наполягає на тому, що є достатньо документів, які свідчать про відношення державних органів до фермерського господарства. При цьому вважає, що суд першої інстанції повинен був залучити їх до матеріалів справи, але необґрунтовано не дослідив такі документи та  відмовив в їх прийнятті відповідачу. Стверджує, що надавав в письмовому вигляді документи, які, на його думку, є необхідними доказами, що підтверджують викладені ним обставини, але суд відмовляв у їх приєднанні до матеріалів справи. Вважає, що рішення на користь позивача прийнято місцевим господарським судом неправомірно та свідчить про упередженість суду.  

Не погоджується також з тим, що суд відхилив клопотання відповідача про відвід судді, який брав участь у розгляді справи, а також з тим, що суд не надав відповіді на питання відповідача та самостійно прийняв рішення.

Вважає, що постійна зміна представників позивача, не надання судом можливості відповідачу надати представникам позивача запитання, а також відмова відповідачу у ознайомленні з матеріалами справи є грубими порушеннями приписів Кодексу адміністративного судочинства України, та обставинами, що також свідчать про упередженість суду при розгляді даної справи.

Позивач, Слов’янська об’єднана державна податкова інспекція м.Слов”янськ, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу № 35963/10/10-012 від 31.07.06р. доводи відповідача відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.  При цьому зазначив, що відповідач не заперечував щодо зобов’язання сплатити заборгованість, факт неподання декларації з ПДВ за даний період відповідачем у судовому засіданні був визнаний.

За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.06р. для розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Маріуполі призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді Волкова Р.В.

       Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

Селянське (фермерське) господарство „Петрухненко” смт. Білбасівка є юридичною особою (л.с.5) та перебуває на обліку як платник податків у Слов’янській ОДПІ м.Слов”янськ. У якості платника податку на додану вартість зареєстрований на підставі свідоцтва від 24.02.98р.  № 07075359 (л.с.84).

 Як вбачається з матеріалів справи, Селянським (фермерським) господарством „Петрухненко” самостійно у відповідності до вимог п.5.1 ст.5 Закону  України від 21.12.2000 р. N 2181-III  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  надані до Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції  податкові декларації з податку на додану вартість:  

-          за жовтень 2004р. № 30753 від 19.11.04р., в якій відповідач визначив податкове зобов’язання з податку в сумі 805грн. (л.с.14-17);  

        -                  за липень 2005р. № 27984 від 19.09.05р., в якій відповідач визначив податкове  

                     зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 216грн. (л.с.18-19).

Акт звірення сум, що підписаний відповідачем та доданий до матеріалів справи (а.с.33), підтверджує наявність не сплаченої на час розгляду справи суми податкового боргу в розмірі 1021грн..

Згідно зі   ст.  67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів  зобов'язані сплачувати відповідну суму податків і зборів в установлені законом строки.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.                Таке податкове зобов”язання не може бути оскаржене платником  податків в адміністративному або судовому порядку   (п.5.1 ст.5  Закону від 21.12.2000 р. N 2181-III  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ) .

З огляду на вищенаведене,  відповідач  має узгоджену за податковими деклараціями суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1 021грн., яка не сплачена у строки, визначені у пп.. 4.1.4 п.4.1 ст.4  та пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп..3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III)  в рахунок погашення податкового боргу  активи такого  платника  податків  примусово стягуються  виключно за рішенням  суду.

З врахуванням вищенаведених правових норм та враховуючи, що зазначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2004р. в сумі 805грн. та  липень 2005р. в сумі 216грн.  є  узгодженими та підлягали сплаті 30.11.04р. та 30.08.05р., але не були сплачені  відповідачем у законодавчо встановлені строки, внаслідок чого у відповідача виникла узгоджена сума податкового боргу в розмірі 1021грн., у зв”язку з чим  місцевим господарським судом правомірно з огляду на пп..3.1.1 п.3.1 ст.3 вищевказаного Закону України від 21.12.00р. № 2181  стягнено з відповідача  на користь  Державного бюджету України вказану суму податкового боргу в розмірі 1021грн. з наданням відстрочки її сплати  з огляду на тяжкий  фінансовий стан відповідача .

Щодо іншої узгодженої, через не оскарження ні в суді ні в адміністративному порядку відповідно до умов ст.5 Закону України №2181 від 21.12.00р., суми податкового боргу, яка складається із суми штрафних санкцій в розмірі 4 760грн., нарахованих на підставі пп..17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III   за податковим повідомленням-рішенням № 0004581640 від 08.08.03р., отриманим  відповідачем 21.08.03р., по факту  неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2001 - червень 2003р. (а.с.31-32), та пені в розмірі 157,08грн., то з матеріалів справи вбачається, що позивач у суді факт неподання декларацій з ПДВ за вказаний період  визнає, але такий факт пояснює як протест на дії державних органів, які не вирішували його звернення щодо надання йому придатної для ведення фермерського господарства землі або щодо обслідування наявної у нього землі на предмет наявності боєприпасів та їх вилучення.

Матеріали справи свідчать про вилучення протягом 1994р.по 08.11.2005р. боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни при виконанні відповідачем земельно-польових робіт  (а.с.72-76), але з огляду на вимоги чинного законодавства, яке не передбачає у таких випадках звільнення юридичної особи як платника податку (яке не знято з податкового обліку за заявою такого платника) від обов”язку щодо подачі податкової звітності, який виникає незалежно від результатів господарської діяльності,  та від конституційного обов”язку щодо сплати узгоджених сум податкового боргу у законодавчо встановлені строки, наведені докази та ствердження СФГ „Петрухненко” не можуть бути прийняті як підстава відмови у задоволенні даних позовних вимог, що обґрунтовано враховано під час прийняття оскарженої постанови місцевим господарським судом.

Але під час прийняття постанови за результатами апеляційного оскарження Донецький апеляційний господарський суд  враховує  факт  пропуску податковим органом в адміністративному порядку строку звернення до суду відносно стягнення  суми штрафних санкцій в розмірі 4760 грн. та пені в сумі 157,08грн., встановленого  ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного  судочинства України, та з огляду на те, що підпункт 15.1.1 п.15 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р.  не містить даних про його розповсюдження і на податковий борг, а також  з врахуванням того, що штрафні санкції в розмірі 4 760грн. податковим органом нараховані ще у 2003 році за несвоєчасне подання податкових декларації з податку на додану вартість за період з березня 2001р. по червень 2003рік (а.с.32), за несплату яких була також нарахована за обліковою карткою відповідача сума пені в розмірі 157,08грн. ( а.с.45-47), в той час як з даним позовом податковий орган звернувся лише у 2006 році.  

З огляду на зазначене,  постанова місцевого господарського суду в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 4760 грн. та пені в сумі 157,08грн. підлягає скасуванню та в цій частині у позовних вимогах слід відмовити через пропуск податковим органом строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.  

Ствердження відповідача про упередженість місцевого господарського суду при розгляді справи спростовуються оглядом матеріалів справи та процесуальними документами, що були прийняті місцевим господарським судом під час розгляду справи у першій інстанції у відповідності до вимог процесуального законодавства. Як вбачається, місцевим господарським судом  заяву відповідача про відвід судді відхилено обґрунтовано та мотивовано з огляду на вимоги, встановлені ст.ст.27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України,  та внаслідок відсутності зазначення скаржником у заяві підстав для відводу, визначених вказаними нормами.

Враховуючи, що предмет даного спору стосується факту наявності чи відсутності узгодженої суми податкового боргу та підстав її стягнення до Державного бюджету України через несвоєчасну сплату, то  ствердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про відмову державних органів в наданні іншої землі або обслідуванні вже наданої землі на наявність  у відведеної для ведення господарства землі боєприпасів, що стосується, насамперед повноважень органів місцевого самоврядування, які не є стороною по даній справі,  не можуть бути предметом даного судового розгляду з огляду на вимоги процесуального законодавства. При цьому, враховується, що згідно чинного законодавства такі ствердження не спростовують та не звільняють, як вище зазначалось,  від  конституційного обов”язку суб”єкта підприємницької діяльності, яким є відповідач,  щодо необхідності подання податкових декларацій незалежно від результатів господарської діяльності та  сплати узгоджених сум податкового боргу до бюджету України. Неправомірні дії чи бездіяльність державних органів з питання неможливості використання виділеної земельної ділянки за цільовим призначенням може   бути окремим предметом розгляду в суді за окремим позовом юридичної особи .    З огляду на наведене та враховуючи, що до матеріалів справи судом першої інстанції приєднанні докази,  надані відповідачем в підтвердження  своїх доводів та заперечень з приводу предмету доказування, що стосується податкових правовідносин (а.с.55-62, 69-78, 112-114), не приймаються до уваги  ствердження відповідача стосовно не залучення судом до матеріалів справи документів, які підтверджують неправомірність дій державних органів щодо відмови в наданні іншої землі або обслідуванні вже наданої землі, оскільки згідно  ч.1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування.

Ствердження відповідача щодо постійної зміни представників позивача не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на ст.56 КАС України, відповідно до приписів якої сторона може брати участь в адміністративному процесі через представника, яким може бути фізична особа, яка діє на підставі довіреності, яка підтверджує його повноваження (ст.58 КАС України). Як вбачається з матеріалів справи, представники податкового органу брали участь у судовому засіданні на підставі довіреностей, оформлених належним чином (л.с.63, 106, 115) їх повноваження були перевірені судом першої інстанції під час розгляду справи, про що встановлено у журналах судових засідань (л.с.64, 93, 108, 116) та зазначено в ухвалах та постанові суду (65, 82, 97, 100, 118). Щодо заперечень  відповідача стосовно ненадання йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи, то  з огляду на відмітку на останній сторінці обкладинки справи, відповідачу  така можливість була надана в той же день, але відповідач не скористався таким правом та зазначив про те, що не зміг ознайомитись зі справою внаслідок його нервового перевантаження, що не обмежувало представника фермерського господарства у праві на ознайомлення зі справою в будь-який інший зручний для нього час. При цьому, як вбачається вимоги процесуального законодавства, в тому числі стаття 49 КАС України,  не встановлює  термін ознайомлення зі справою.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту наявності  у відповідача узгодженої суми податкового зобов”язання в розмірі 1021 грн, яке селянське (фермерське) господарство самостійно визначило  у поданих ним до податкового органу  деклараціях з податку на додану вартість, але своєчасно не сплатило до Державного бюджету України, така сума, як вище зазначалось, обґрунтовано стягнена місцевим господарським судом  до Державного бюджету України на підставі п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв”язку з чим в цій частині оскаржена постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

         Керуючись ст.99, п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ст.198, п.4 ст.202, п.2 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд

                                                          ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Петрухненко” смт.Білбасівка на постанову господарського суду  Донецької області від 26.06.06р. по справі № 31/83 –задовольнити частково.

          Постанову господарського суду Донецької області від  26.06.06р. по справі № 31/83 – скасувати в частині стягнення з Селянського (фермерського ) господарства „Петрухненко” на користь Державного бюджету України суми штрафних санкцій в розмірі 4 760грн. та пені в сумі 157,08грн.

     У  задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Селянського (фермерського ) господарства „Петрухненко” на користь Державного бюджету України суми штрафних санкцій в розмірі 4 760грн. та пені в сумі 157,08грн. відмовити.

         Постанову  господарського суду Донецької області від  26.06.06р. по справі № 31/83  в частині стягнення з Селянського (фермерського ) господарства „Петрухненко” на користь Державного бюджету України суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1021грн. з наданням відстрочки виконання постанови на 1 рік  залишити без змін.  

          Постанова суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України (01010, м. Київ,  вул. Московська, 8)  протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

           Постанова   складена в повному обсязі  05.09.2006 року.

Головуючий:          І.В.  Москальова

Судді:           Н.Л.  Величко

          Р.В.  Волков