донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
31.08.2006 р. справа №29/83
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Москальової І.В. |
суддів | Величко Н.Л., Волкова Р.В., |
при секретареві судового засідання | Ложка Н.Л. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Кашпоров В.В. - за довіреністю б/н від 01.04.06 р., |
від відповідача 1: від відповідача 2: | Стадник В.В. - за довіреністю б/н від 08.08.06 р., Шиманський Л.В. -за довіреністю б/н від 31.05.06 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Іскра 95" м. Донецьк та Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 10.07.2006 року (виготовлена у повному обсязі 14.07.06 р.) |
по справі | №29/83 (суддя Гаврищук Т.Г.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Іскра 95" м.Донецьк |
до | 1.Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька 2. Відділення Державного казначейства у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька |
про | стягнення 37207,02 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м.Донецька та Відділення Державного казначейства в м. Донецьку про стягнення з Державного бюджету України відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період листопад 2004р.- березень 2005р. у розмірі 20558,45 грн. та інфляційних збитків у розмірі 16648,57 грн. (з врахуванням змін позовних вимог за остаточною заявою від 04.07.2006р., поданої на підставі ст. 6,104-106 КАСУ).
Постановою господарського суду Донецької області від 10.07.06р. по справі № 29/83а позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95” задоволений частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь позивача проценти, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період листопад 2004р.- березень 2005р. у розмірі 20558,45 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд в оскарженій постанові, враховуючи пп.7.7.1, пп.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції, чинної в період подання декларацій та настання строку відшкодування), абз. 11 п. 13 розділу 2 “Перехідних положень” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-04 від 25.03.05р., встановив, що до 1 січня 2006 року застосовувався порядок відшкодування згідно п.п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції станом до 1 червня 2005 року, внаслідок чого задовольнив позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість.
Стосовно вимог позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 16648,57грн., суд першої інстанції, враховуючи ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, так як позивач не довів наявність обов’язкових умов, які є підставою для виникнення зобов’язання із заподіяної шкоди.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95” м.Донецьк, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 10.07.06р. по справі № 29/83 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Не погоджується з висновком суду щодо не доведення позивачем наявності обов’язкових умов, які є підставою для виникнення зобов’язання із заподіяної шкоди, та наполягає, що цілком довів наявність таких умов в письмових уточненнях до позовних вимог від 10.05.06р., від 31.05.06р. та поясненнях від 04.07.06р., приводячи всі ознаки зазначених умов. При цьому зазначає, що в оскарженій постанові не зазначено, існування яких саме умов не доведено позивачем, вважає їх доведеними та наводить їх ознаки із співвідношенням до існуючих та встановлених судом обставин справи.
Зазначає, що наявність шкоди полягає у тому, що відшкодування ПДВ було здійснено відповідачами з простроченням, внаслідок чого позивач зазнав інфляційні збитки, на відшкодування яких у нього виникло право. Наявність протиправної поведінки на думку скаржника полягає у ненаданні відповідачем 1 висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню відповідачу 2, що є порушенням норм Закону України „Про ПДВ” та порушенням прав позивача. Зазначає також, що наявність протиправної поведінки з боку відповідача 1 визнана судом першої інстанції виходячи із часткового задоволення позовних вимог. Виходячи із вищенаведеного вважає, що позивачем доведені наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювачу шкоди та причинний зв’язок між цими елементами.
Відповідач 1, Будьонівська міжрайонна державна податкова інспекція в м.Донецьку, також не погодився з постановою господарського суду Донецької області в частині задоволених позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду від 10.07.06р. по справі № 29/83 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки постанова суду в цій частині порушує норми матеріального та процесуального права.
Наполягає на тому, що судом першої інстанції порушено правило підсудності справ з огляду на умови п.1 ч.1 ст.17 КАСУ, внаслідок чого суд повинен був розглядати справу за правилами Господарського процесуального кодексу України відповідно до вимог ст.12 ГПК України.
Податковий орган також стверджує, що судом зроблено помилковий висновок про те, що до 1 січня 2006р. застосовується порядок відшкодування, який був визначений пп..7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції станом до 01.06.05р., включаючи правила щодо нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості. Зазначений висновок суду суперечить абз.11 п.13 розділу 2 „Перехідних положень Закону № 2505-04 від 25.03.06р., згідно якого застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експертного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим Законом тільки до 01.06.05р..
Позивач та відповідач 1, у письмових запереченнях на апеляційні скарги доводи скаржників відхилили, постанову місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог податковий орган вважає законною та обґрунтованою, а позивач в частині задоволення його позовних вимог.
Відповідач 2, Відділення Державного казначейства в м. Донецьку, направив у судове засідання представника, який усно підтримав апеляційну скаргу податкового органу та заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.06р. для розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95” м.Донецьк та Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Донецьку призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л. , судді Волкова Р.В.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що предметом даного спору є позовні вимоги щодо стягнення процентів, нарахованих до 01.01.2006р.. на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період листопад 2004р.- березень 2005р. у розмірі 20558,45 грн. та інфляційних збитків у розмірі 16648,57 грн. (а.с.1,145).
Відповідно до п.4 ст.22 Закону України „Про судоустрій в Україні” в редакції змін за Кодексом N 2747-IV від 06.07.2005, місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління (справи адміністративної юрисдикції).
Згідно п.5 ст.22 Закону України „Про судоустрій в Україні” підсудність справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Як вбачається частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначений певний перелік справ, що підлягає вирішенню адміністративними судами. Так, згідно пп..1 ч.1 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесені спори юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності таких суб”єктів. Як вбачається, в даній справі предметом розгляду за правилами адміністративного судочинства є спір юридичної особи про стягнення з Державного бюджету України певних сум, який до переліку спорів, наведених у статті 17 КАС України, не включений. При цьому, стаття 17 КАС України містить виключний перелік спорів та не визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться також інші спори, в тому числі спори за позовами суб”єктів підприємницької діяльності, що носять майновий характер, у зв”язку з чим провадження у даній справі, що здійснювалось місцевим господарським судом як окружним адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства, підлягає закриттю згідно п.1 ст.157, ст.17 КАС України, а постанова місцевого господарського суду скасуванню за пунктом 4 статті 202 КАС України. З огляду на зазначене апеляційні скарги позивача та відповідача, за якими сторони просили скасувати постанову суду в певній частині, підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи ст.17 КАС України, приписи ч. 3 ст.22 Закону України „Про судоустрій в України”, ст.ст.2, 12 Господарського процесуального кодексу України даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Керуючись п.1 ст.157, п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.4 ст.198, п.4 ст.202, п.1 ст.203, пп..4 п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Донецьку та Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95” м.Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 10.07.06р. по справі № 29/83 –задовольнити частково.
Постанову господарського суду Донецької області від 10.07.06р. по справі № 29/83 – скасувати.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Іскра 95” до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м.Донецька та Відділення Державного казначейства в м. Донецьку про стягнення з Державного бюджету України відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період листопад 2004р.- березень 2005р. у розмірі 20558,45 грн. та інфляційних збитків у розмірі 16648,57 грн. закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 01.09. 2006 року.
Головуючий: І.В. Москальова
Судді: Н.Л. Величко
Р.В. Волков