Судове рішення #128566
45/70пд

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України


06.09.2006 р.                                                                                    справа №45/70пд


Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

Мирошниченка  С.В.

суддів

Колядко  Т.М., Скакуна  О.А.,



за участю представників сторін:


від позивача:

Шестак Л.П. - наказ, Циб О.В. - за довір.,

від відповідача:

Синюгін А.Ф. - за довір.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Горлівський комбінат хлібопродуктів" м.Горлівка



на постанову  господарського суду


Донецької області



від

29.05.2006 року



по справі

№45/70пд



за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Горлівський комбінат хлібопродуктів" м.Горлівка

до

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" Горлівська філія м.Горлівка

про

розірвання договору застави




ВАТ "Горлівський комбінат хлібопродуктів" м. Горлівка Донецької області подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. по справі  № 45/70пд.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Плотніцький Б.Д.) позов ВАТ "Горлівський комбінат хлібопродуктів" м. Горлівка Донецької області до АКБСР "Укрсоцбанк" м. Горлівка Донецької області про розірвання договору застави, відмовив.

ВАТ "Горлівський комбінат хлібопродуктів" м. Горлівка Донецької області наполягає на скасуванні рішення в з"язку із тим, що воно прийнято всуперч закону та фактичних обставин справи.

Розгялнувши апеляційну скаргу, апеляційний суд


В С Т А Н О В И В:


17.02.99р. сторони уклали кредитний договір № 1, відповідно до якого банк зобов"язаний надати позичальнику постійно відновлювальний кредит для розрахунків за продукцію, товари, послуги і інші витрати в процесі господарської діяльності з щомісячною перевіркою і підтвердженням дійсності забезпечення кредиту ( п. 1.1. договору).

Пункт 1.2. договору встановлює, що договор діє до 17 лютого 2000 року, з урахуванням умов, пердбаченних п. 5.10 договору ( А цей пункт встановлює, що договір набуває чинності з дати надання кредиту).

Пункт 1.3. передбачає, що банк за договором зобов"язався відкрити позичальнику  позичковий рахунок ( п. 4.1.1. договору).

Тобто із викладенних умов договору можно зробити висновок про те, що договір кредиту набере чинності з того моменту, коли на відкритому банком позичковому рахунку, він (банк) здійснить банковські операції по кредитуванню погашення відповідачем заборгованності за договором  № 1 від 17.02.98р.

Як встановлено апеляційним судом, відповідач за договором № 1 від 17.02.99р. кредитування позивача не здійснював (представник відповідача в судовому засіданні не заперечував відсутність кредитування; документи, які підтверджують кредитування, апеляційному суду не надані), крім того банк не  відкрив позичковий рахунок відповідачу.                     Позивач надав докази платіжні документи, які свідчать про те, що погашення кредиту за договором № 1 від 17.02.98р. проводилося позивачем власними коштами, банк під це, за умовами договору № 1 17.02.99р., кредитування не здійснював.

З аналізу цих обставин апеляційний суд робить висновок, що предметний договір № 1 від 17.02.99р. чинності не набрав, оскільки надання кредиту для погашення заборгованності за договром  № 1 від 17.02.98р. не здійснено.

Відповідач наполягає на тому, що факт набрання чинності предметним договором № 1 від 17.02.99р. встановлено постановою Вищого арбітражного суду України від 12.06.01р. у справі № 12/26пд. Цей довод відповідача не може бути прийнятим до уваги з тій підстави, що відповідач до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановлені в рішенні господарського суду.

Позивач наполягає на визнанні договору № 1 від 17.02.99р. таким, що не набрав чинності. На думку апеляційного суду така вимога грунтується на п.2 ст. 20 ГК України, тому з урахуванням викладенного, авпеляційний суд визнає договір таким, що набрав чинності.

17.02.99р. сторони уклали договір застави № 1, який заставодавець - позивач передав в заставу заставодержателю нерухоме майно та обладнання для забезпечення виконання зобов"язань за предметним договором  № 1 від 17.02.99р.

Відповідно до ст. 546 п. 1 ЦК України встановлення зобов"язання може забезпечуватися заставою. Ст. 572 ЦК України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодерждатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов"язання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахуноу заставленного майна переважно перед іншим кредитором цього боржника.

У данному випадку встановлено, що предметний договір, на забезпечення якого укладений договір застави, не набрав чинності. У зв"язку з цим позивач наполягає на розірванні договору застави.

Ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору (зміна обставин є істотною, якщо вона змінилася настільки, що, якби сторони могли це пердбачити, вони не укали б договор.

Договір може бути розірванний за рішенням суду за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У данному випадку сторони, укладаючи договір застави, виходили з того, що кредитний договір № 1 від 17.02.99р. буде виконуватися, тобто буде чинним.

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після ії виникнення. В данному випадку заінтересована  у розірванні договору сторона - позивач не міг усунути зміну обставин, оскільки кредит надає  інша сторона договору.

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило  заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. В данному випадку застави, порушило би співвідношення майнових інтересів і позбавило позивача того, що він розрахував при укладенні.

4) із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. В данному випадку із суті договору застави не випливає, що ризик зміни обставин несе саме позивач.

З уразування викладенного, апеляційний суд вважає, що позивач обгрунтовано наполягає на розірванні договору застави. Господарський суд не дав нележної оцінки і аналізу обставин справи, тому прийняв невірне рішення, яким відмовив у позові:


Керуючись ст. ст.  103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -



П О С Т А Н О В И В:



1)  Апеляційну скаргу задовольнити.

2)  Рішення господарського суду Донецької області від 29.05.06р. у справі № 45/70пд, скасувати.

3)   Позов задовольнити.

4)  Визнати таким, що не набрав чинності договір про надання кредиту № 1 від 17.02.99р.

5)  Розірвати договір застави № 1 від 17.02.99р., укалденний між АКБ "Укрсоцбанк" м. Горлівка та ВАТ "Горлівський комбінаьт хлібопродуктів" м. Горлівка Донецької області



Головуючий          Мирошниченко  С.В.


Судді:          Колядко  Т.М.


          Скакун  О.А.


          













          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

                                                                                                                                                                   5 госп. суду

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація