Нововолинський міський суд Волинської області  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 23 грудня  2010 року               справа № 2-1148-2010               м. Нововолинськ  

Нововолинський міський суд  Волинської області в складі:  

головуючого                                                       Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                                                      Дячук І.С.,

з участю представника позивачів                     ОСОБА_1,    

представника ОСОБА_1                              ОСОБА_2,                

представника третьої особи                              Юзвик Н.Г.,

розглянувши справу в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах недієздатної ОСОБА_7 до Нововолинської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, про визнання права власності на незакінчений житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами в порядку спадкування,-  

встановив:

06 серпня 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах недієздатної ОСОБА_7, звернулися в суд з позовом до Нововолинської міської ради про визнання права власності на незавершений будівництвом будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вимоги мотивують тим, що з 05 жовтня 1984 року ОСОБА_4 проживала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті відкрилася спадщина на вищезазначений незавершений будівництвом житловий будинок, який придбаний за час спільного проживання позивача ОСОБА_4 з її чоловіком, згідно договору купівлі-продажу від 29 квітня 1989 року. Оскільки вищезазначений будинок придбаний під час подружнього життя, є їхньою спільною сумісною власністю, тому ОСОБА_4 та її померлому чоловікові належить по ? частині житлового будинку. Рішенням Нововолинського міського суду від 19 грудня 2007 року встановлено, що ОСОБА_4 та померлому ОСОБА_8 належить по ? частини у спільній сумісній власності, а саме будинку АДРЕСА_1. 01 квітня 2002 року ОСОБА_9 заповів все своє майно, в тому числі належну йому частину вищезазначеного будинку своєму синові ОСОБА_5. Оскільки ОСОБА_7 є недієздатною дочкою померлого, тому вона має право на обов’язкову частку після смерті батька. Згідно спадкування за законом вона та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 мали б право на 1/8 частину житлового будинку від належної померлому ? частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, тому обов’язкова частка у спадковому майні померлого ОСОБА_9 становить 1/16 частина житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Спадщину позивачі  не можуть прийняти, оскільки ОСОБА_9 за життя відступив від проекту забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком, і самовільно почав будувати житловий будинок, який не закінчив. Самовільна забудова здійснена на виділеній земельній ділянці рішенням Нововолинського міськвиконкому на ім’я першого власника ОСОБА_10 від 10 квітня 1980 року. Оскільки недобудований житловий будинок був придбаний у ОСОБА_10, тому разом із купівлею даного будинку перейшла у користування ОСОБА_9 і земельна ділянка. Так як немає свідоцтва про право власності  на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, а також покійним ОСОБА_9 самовільно було розпочато будівництво житлового будинку з відхиленням від проекту забудови, позивачі  не можуть зареєструвати своє право власності на реконструйований об’єкт.  Тому для вирішення  питання про визнання за позивачами права власності на незавершений будівництвом вищезазначений житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями, вони звернулися до суду.

 Представник позивачів ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області, за ОСОБА_5 право власності на 7/16 частин незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області, за ОСОБА_7 право власності на 1/16 частин незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області.    

 Представник відповідача Ковальчук В.В в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності,  позовні вимоги визнає.

 Представник третьої особи Юзвик Н.Г. пояснила, що заперечень щодо задоволення позову зі сторони інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Волинської області немає, оскільки об’єкт відповідає вимогам  ДБН «Житлові будинки», що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи. Вважає, що слід визнати за позивачами право власності у відповідних частинах на незавершений реконструкцією житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

 Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи на стороні відповідача - інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області,  дослідивши письмові докази справи в їх сукупності, суд встановив, що за ОСОБА_4 слід визнати право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області, за ОСОБА_5 право власності на 7/16 частин та за ОСОБА_7 на 1/16 частину незавершеного будівництвом вищезазначеного будинку з наступних підстав.

ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.10) був чоловіком ОСОБА_4 (а.с.8), та батьком ОСОБА_5, ОСОБА_7, родинні стосунки яких з ОСОБА_9 підтверджуються  свідоцтвами про народження (а.с. 7-9).

Рішенням Нововолинського міського суду від 19 вересня 2005 року (а.с. 27) ОСОБА_7 визнано недієздатною та призначено опікуном над нею її рідну сестру ОСОБА_6.

В квітні 1980 року ОСОБА_10 було виділено в безстрокове користування земельну ділянку для забудови за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується документами на землю (а.с. 15-17).

Рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 21 лютого 1989 року (а.с.24) дозволено ОСОБА_10 відчужити незакінчений будівництвом будинок ОСОБА_9

 Відповідно до договору купівлі-продажу від 29 квітня 1979 року (а.с.25-26) ОСОБА_9 придбав у ОСОБА_10 незакінчений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

 Рішенням Нововолинського міського суду від 19 грудня 2007 року (а.с.28) визначено, що ОСОБА_4 та померлому ОСОБА_8 належать по ? частини у спільній сумісній власності, а саме будинку АДРЕСА_1.

 Згідно заповіту від 01 квітня 2002 року (а.с.12) ОСОБА_9 заповів ОСОБА_5 належну йому частину житлового будинку АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами, а також земельну ділянку на якій він розташований, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

 Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №43 від 25.10.2010 року  (а.с. 57-69) житловий будинок АДРЕСА_1 відповідає вимогам ДБН «Житлові будинки», всі надвірні будівлі побудовані з дотриманням вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Відсоток готовності незакінченого будівництва становить 55%. Загальна вартість незакінченого будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 становить 322806 грн.

Як зазначено в ст.392 ЦК України, визнання права власності здійснюється шляхом пред’явлення позову.

 У частині 3 статті  331 ЦК України вказано, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва. У разі необхідності зазначена особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна,  дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.  

 Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 самочинно здійснив забудову індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, яка належала йому на праві приватної власності, відсутні факти порушення ОСОБА_9 законних прав чи інтересів інших осіб, спричинених самочинним будівництвом, суд враховуючи наведене, беручи до уваги думку представника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області,  вважає, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області, за ОСОБА_5 право власності на 7/16 частин та за ОСОБА_7 на 1/16 частину незавершеного будівництвом вищезазначеного будинку.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 392, 1223, 1241, 1267 ЦК України,- суд

вирішив:

 Позов задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області.    

 Визнати за ОСОБА_5 право власності на 7/16 частин незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області.    

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/16 частин незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Волинської області.    

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Головуючий