КОПІЯ              

    Справа № 2-788/10  

2010 рік  

Рішення  

іменем України  

(заочне)  

  28 грудня 2010 року                                     м.Володимир-Волинський  

  Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:  

  головуючого: судді Лященка О.В.  

при секретарі: Шафатинській О.В.  

з участю позивача: ОСОБА_1  

представника позивача: ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору,-  

  встановив:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточненим під час розгляду справи в суді,  до ПАТ КБ «ПриватБанк» та підприємця ОСОБА_3. про визнання недійсним кредитного договору.  

В позовній заяві покликається на ту обставину, що при ознайомленні із заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з неї в користь «ПриватБанку» заборгованості за кредитом їй стало відомо про існування трьохстороннього кредитного договору №VOJ0RK04782805 від 04 липня 2006 року, укладеного між сторонами по справі, за яким «ПриватБанк» надав їй кредит на суму 9500 грн. для придбання у підприємця ОСОБА_3. побутової техніки на суму 12 000 грн. Вказаний договір підписаний від її імені іншою особою та зазначено її паспортні дані. Даного договору вона не укладала, коштів не отримувала та товарів у підприємця ОСОБА_3. не купувала. Внаслідок цих дій було незаконно утримано частину її заробітної плати, внаслідок чого позивачці було заподіяно і моральної шкоди, яка полягає  у душевних стражданнях, які вона оцінює  в сумі 1000 грн.  

Просить даний договір визнати недійсним та стягнути в її користь 1000 грн. моральної шкоди.  

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2. позов в уточненій редакції підтримали, просять його задовільнити з підстав, викладених у позовній заяві.  

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» Савицька Г.Р. після дачі пояснень для участі у розгляді справи не з»явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, а  тому відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вважає за необхідне розгляд справи провести у її відсутності, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач та її представник не заперечують.  

Відповідач ОСОБА_3. подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.  

Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.  

  Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 ст.203 ЦК України.  

Копією кредитного договору № VOJ0RK04782805 від 04 липня 2006 року, оригінал якого досліджувався судом, стверджується, що даний договір укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк», підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1  

Як пояснила позивач, даний договір вона не укладала, не підписувала, кредит не  отримувала та товару у підприємця ОСОБА_3. не купувала. Дані доводи позивачки стверджуються також висновком судової почеркознавчої експертизи №616 від 24.12.2010 року, яким стверджується, що підписи навпроти прізвища ОСОБА_1 в кредитному договорі № VOJ0RK04782805 від 04 липня 2006 року, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.  

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 04 липня 2006 року не укладала з ПАТ КБ „ПриватБанк” та підприємцем ОСОБА_3 кредитний договір № VOJ0RK04782805, а від її імені договір було укладено невстановленою особою, а отже було відсутнє волевиявлення позивача, а також цей договір не був спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів.  

Згідно ст.236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачались лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється. Тобто, у разі визнання правочину недійсним, сторона звільняється від зобов'язань, передбачених цим договором, а саме:  боргових зобов'язань щодо повного повернення кредиту та відсотків за користування ним, інших обов'язкових платежів.  

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не укладала кредитний договір і кредитних коштів не отримувала, і вона не бажала настання будь-яких правових наслідків, що випливають з цього договору, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору є законними та обґрунтованими, а тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.  

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., яка полягає в тому, що внаслідок укладення договору від її імені невстановленою особою ПАТ КБ «ПриватБанк» було незаконно утримано частину її заробітної плати, внаслідок чого їй було заподіяно моральної шкоди, яка полягає  у душевних стражданнях. Суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги повністю, оскільки позивачем не доведено факт незаконного заволодіння її коштами відповідачами та заподіяння їй цим самим моральної шкоди.  

Судові витрати відповідно до ст..88 ЦПК України, суд покладає  в рівних частинах на обох відповідачів, пропорційно до задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст..ст.10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст..ст.203, 215, 236 ЦК України, суд-  

  вирішив:  

  Позов задовільнити частково.  

Визнати кредитний договір № VOJ0RK04782805 від 04 липня 2006 року, укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на отримання кредиту в сумі 9500 грн. – недійсним.  

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та підприємця ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1, з кожного по 47 грн. 50 коп.  витрат по сплаті судового збору,  витрати за виконання експертизи в сумі по  258 грн.00 коп., та по 60 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення, а всього стягнути в її користь з кожного по 365 грн.50 коп.  

В задоволенні решти вимог відмовити.  

За письмовою заявою відповідача рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання відповідачем заяви про його перегляд.  

Копію рішення не пізніше п»яти днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.  

  Головуючий:                           / підпис /                          О.В.Лященко  

  З оригіналом вірно:  

  Суддя Володимир-Волинського міського суду            О.В.Лященко