КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Справа №2-1253

2010 року

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

Р І Ш Е Н Н Я  

 03 листопада 2010 року                                                      смт Куйбишеве

      Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

 головуючого судді                     Скляра С.Ю.,

 при секретарі судового засідання           Грицан А.В.,

      за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

  В С Т А Н О В И В :  

 01 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про поділ майна подружжя, а саме, 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

      В позові зазначив, що з листопада 2000 року по червень 2010 року сторони проживали у зареєстрованому шлюбі, за час якого набули у спільну власність спірне майно. На теперішній час між ними шлюб розірвано. Позивач ОСОБА_1 прохає поділити спірну частину будинку, визнавши за ним право власності на 1/3 частину ; стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

 Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника у відповідній письмовій заяві (а.с.20,21), поданій до суду, вказав про те, що він від позову не відмовляється та підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які ним були викладені в позовній заяві.

 Відповідач ОСОБА_2 письмово повідомила судові (а.с.22) про те, що нею визнаються обставини, зазначені у позовній заяві ОСОБА_2, та вона не заперечує проти задоволення позову.

 Сторони у попереднє  судове засідання не з’явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.18,19), до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі (а.с.20,22). 

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Судом  встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

 Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з листопада 2000 року по червень 2010 року (а.с.6,7).

 З матеріалів справи вбачається, що спірна частина будинку АДРЕСА_1, придбана 30 травня 2006 року і зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с.26-28).

 Вищевикладені обставини справи свідчать про те, що спірна частина будинку була придбана за час шлюбу подружжя, а отже є їх спільною сумісною власністю.

 Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

 Відповідно до ст.70 СК України  у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.   

 Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.   

 Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України), відповідно до частин 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

 Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути жилі будинки.   

 Виходячи з цього суд вважає, що спірна частина житлового будинку є спільною сумісною власністю подружжя, набута під час шлюбу, а тому вимоги позивача про її поділ є обґрунтованими.

Вищезазначені обставини сторони фактично визнали, їх не оспорювали, про що надали письмові заяви (а.с.20,22). Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  

 Визнання відповідачем пред’явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

 Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат в сумі 245 грн., де 125 грн. – сума сплаченого судового збору, 120 грн. – оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2).

Керуючись стст.60,70 СК України, стст.10,11,60,88,130,174,209,212-215 ЦПК України,  суд –

  В И Р І Ш И В :  

    Позов ОСОБА_1, - задовольнити.  

  Поділити 2/3 (дві треті) частини житлового будинку АДРЕСА_1, як об’єкт спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2.  

  Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 (одну третю) частину житлового будинку АДРЕСА_1, залишивши у власності ОСОБА_2 1/3 (одну третю) частину цього ж житлового будинку.  

  Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 245 (двохсот сорока п’яти) гривень.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Рішення може бути оскаржено   в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:           С.Ю.Скляр