Судове рішення #12854376

Справа №2-49/10р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

09 грудня 2010 року                                                                                                              м.Феодосія.  

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:            

Головуючого судді:     - Хожаінової О.В.  

при секретарі:     - Воротниковій К.О.,  

за участю позивача, представників позивачів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,  

відповідача, представника відповідача: - ОСОБА_5, ОСОБА_6,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, до ОСОБА_5, третя особа Комунальне підприємство “Феодосійське МБРТІ” про зобов’язання звільнити нежиле приміщення,  

В С Т А Н О В И В:  

  Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до відповідача  про зобов’язання звільнити нежиле приміщення літер “Ж1”, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнення збитків з розрахунку 90 грн. щомісячно на день винесення рішення суду. Позов мотивований тим, що згідно Свідоцтва Виконкому Феодосійської міської ради від 23.02.2006 року позивачам на праві власності належить квартира № 14 в буд..119 по вул.Федька в м.Феодосії. Для забезпечення потреб співвласників квартири у власності знаходиться також підсобне приміщення загальною площею 6 м.кв., цей факт засвідчений схематичним планом технічної характеристики квартири АДРЕСА_1. Відповідач у відсутності правових підстав заволодів та користується  до наступного часу підсобним приміщенням площею 6 м.кв. На письмові від 25.05.2006 року  та усні звернення до відповідача, добровільно звільнити вказане нежитлове приміщення, що належить позивачам, відповідач проігнорував, відмовився від його отримання. Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 24.02.2006 року за адресою АДРЕСА_2, позивачам щомісячно сплачується 90 грн. від оренди вказаного нежитлового приміщення, чим заподіяні збитки. Відповідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, що незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо ним.  

26.05.2010 року позивачами була подана заява про залишення без розгляду вимог про стягнення збитків з розрахунку 90 грн. щомісячно на день винесення рішення суду.  

Ухвалою суду від 26.05.2009 року позовні вимоги до відповідача про стягнення збитків були залишені без розгляду.  

Позивач ОСОБА_3, її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.  

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, подали заяви, згідно яких позовні вимоги підтримали.  

Відповідач, його представник проти задоволення позову заперечують, пояснили, що ОСОБА_5 володіє сараєм площею 5,4 кв.м., просили відмовити в задоволенні позову.  

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, сповіщений належно.  

В силу положень ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами в їх сукупності, що були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги   задоволенню не   підлягають з наступних підстав.  

Статтею  41  Конституції України встановлено, що кожний має право  володіти, користуватися та  розпоряджатися  своєю  власністю. Ніхто  не  може  бути  протиправно  позбавлений  права  власності.  

Відповідно до  ст. 317, 319, 321 ЦК України   власникові  належить  право   володіння, користування та  розпоряджання  своїм  майном.  

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

В силу вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

Згідно вимог ст.386, 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо ним.  

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1, по ? частці (а.с.6,7). Згідно Технічного паспорту, схематичного плану, приватизаційної справи, довідки КП “Феодосійське МБРТІ” від 05.10.2009 року, під час приватизації позивачі набули право власності також на сарай, площею 6,0 кв.м. в літері «Ж1» (а.с.8-11, 81-83, 127). Позивачем на адресу відповідача був направлений 25.05.2006 року лист з вимогою звільнити сарай літер «Ж» (а.с.12-14). Між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_11 24.02.2006 року укладений договір оренди нежитлового приміщення, площею 6,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 (а.с.15). Згідно довідки КП “ЖЕК № 5” б/н, від 20.07.2010 року № 444 (а.с.36,37, 128) сараї, розташовані за адресою АДРЕСА_2, на балансі ЖЕКу не перебувають, даних про власників сараїв ЖЕК не має, визначити фактичну приналежність сараїв конкретним власникам не надається можливим.  Згідно довідки КП “Феодосійське МБРТІ” від 19.11.2009 року (а.с.109) при обстеженні сараю, який займає ОСОБА_5, встановлений розмір 5,4 кв.м. Також судом встановлено, що відповідачу та неповнолітній ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.10.2000 року, реєстровий № 1759 (а.с.135-136), належить на праві власності квартира АДРЕСА_3.  До складу об’єкту нерухомості входить сарай літер “П”, площею 7,8 кв.м. Згідно матеріалів інвентарної справи, яка була досліджена в судовому засіданні, судом встановлено, що до складу літер “Ж1” за адресою: АДРЕСА_2, входить 13 сараїв різної площі, інших ідентифікуючих конкретний сарай даних, а також даних про власників сараїв, в матеріалах інвентарної справи  не міститься.  

Судом не можуть бути прийняті у якості доказів пояснення ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (а.с.39-41,129,137), оскільки вони не містять достовірних даних про обставини справи.    

Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позивачем на надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, позовні вимоги є неконкретними. Відповідачем не заперечується право власності позивачів на сарай, площею 6,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2, але доказів порушення прав позивачів саме відповідачем ОСОБА_5, який займає сарай, площею 5,4 м.кв., при наявності ще 12 сараїв тієї ж літери “Ж1” за однією адресою, суду не представлено, у зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.        

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,169,209,212,214-215,294 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.22,280,319,321,386,387,390,392 Цивільного кодексу України, суд, -  

 

В И  Р І Ш И В :  

  У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, до ОСОБА_5, третя особа Комунальне підприємство “Феодосійське МБРТІ” про зобов’язання звільнити нежиле приміщення,  відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

 

 

Суддя: /підпис/  

 

Згідно з оригіналом:  

Суддя-  

Секретар-  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація