№ 2-2340/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

  М о т и в о в а н е  

  30 листопада 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого – судді Наумик О.О., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення понесених збитків,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач, звернувшись до суду з позовом до ПП ОСОБА_2, в заяві від 07.09.2010 р. уточнив первісно заявлені позовні вимоги і просить розірвати договір та зобов’язати відповідача повернути гроші за неналежно виконану роботу в розмірі 4.300 грн., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5.000 грн., посилаючись на те, що 12.05.2010 р. він уклав усний договір по виготовленню та установці в його квартирі балконної рами. На його прохання укласти письмовий договір відповідач відмовився. На другий день він зробив передоплату в розмірі 2.400 грн.  

В липні 2010 року рама була виготовлена та встановлена за адресою: АДРЕСА_1, за що він доплатив ще 1.900 грн., та загальна сума склала 3.400 грн.  

Після установки рами ним були виявлені наступні дефекти:  

- наявність великої кількості тріщин по всій балконній рамі;  

- обробка шпаклівкою рами була проведена неякісно, після дощу шпаклівка випала;  

- неякісна шліфовка виробу;  

- отвір під фурнітуру був більше, ніж потрібно;    

- навіси для закриття стулок криво установлені, вікна закриваються не щільно;  

- неякісне покриття лаком рами;  

- отвір під шип виготовлений в розмірі 2 см, а сам шип дорівнює 1 см, внаслідок чого рама не є міцною.  

Його неодноразові звернення до відповідача з вимогами усунути дефекти результатів не дали.    

Позивач у судовому засіданні позов підтримав за наведених у позовній заяві підстав.  

  Відповідач у судовому засіданні позов не визнав за підстав, аналогічних викладеним ним у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив наступне:  

Він є приватним підприємцем по виготовленню дерев’яних віконних рам, дверей, балконів.  

12.05.2010 р. до його сина ОСОБА_3 (працює з ним) звернувся ОСОБА_1 із замовленням на виготовлення та установку балконної рами, зробивши передоплату в суму 2.400 грн.  

В цей же день його син поїхав за адресою проживання ОСОБА_1, де в присутності позивача були зроблені заміри балкону.  

На наступний день він почав виготовлювати балконну раму.  

Приблизно через два тижні до нього приїхав ОСОБА_1 та повідомив, що він передумав встановлювати дерев’яну балконну раму, оскільки йому більше до вподоби пластикова балконна рама.  

Проте на цей час замовлена ОСОБА_1 балконна рама вже була виготовлена, про що він повідомив позивачу, зауваживши, що гроші, які позивач вніс як передоплату, були витрачені на виготовлення рами. Тоді ОСОБА_1 заявив, що він висуне претензії з приводу якості роботи. Він попросив позивача уточнити, в чому полягають його претензії з приводу якості виконаної роботи. Після цього ОСОБА_1 заявив, що привезе спеціаліста, який буде приймати роботу.  

Приблизно через три-чотири тижні після цієї розмови ОСОБА_1 приїхав до нього зі своїм батьком. Разом вони стали проводити огляд балконної рами в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5 Коли батько ОСОБА_1 провів огляд балконної рами, то повідомив позивача, що робота виконана якісно. Після цього ОСОБА_1 погодився забрати виготовлену балконну раму та її установити. Він запропонував позивачу пофарбувати балконну раму і повідомив, що це буде коштувати близько 1.000 грн., на що ОСОБА_1 відповів, що для нього це дорого, і що він самостійно пофарбує раму.  

Приблизно через два-три тижні ОСОБА_1 прийшов до нього на роботу. Він пояснив ОСОБА_1, що якщо він установить незахищену балконну раму, то перший же дощ її зіпсує. Тоді ОСОБА_1 попросив його покрити балконну раму тимчасовим захисним прошарком, на що він запропонував позивачу придбати на ринку три банки «Пенотекса». Але ОСОБА_1 приніс йому банку дешевого лаку та одну банку деревозахисної суміші. Він пояснив ОСОБА_1, що принесені ним лак і суміш мають слабкі захисні якості та тієї кількості лаку, що він приніс, недостатньо для якісного тимчасового покриття рами. ОСОБА_1 попросив його покрити раму один раз, заявивши, що все інше він зробить самостійно. Після того, як він покрив балконну раму тимчасовим захисним прошарком лаку, раму привезли ОСОБА_1, де провели установку. Після установки балконної рами ОСОБА_1 доплатив ще 1.750 грн. Він нагадав ОСОБА_1, що раму необхідно покрити ще трьома прошарками якісного лаку, на що той відповів, що все зробить самостійно.  

Приблизно через два тижні після того, як була установлена балконна рама, він зателефонував ОСОБА_1 та запитав його, чи покрив він раму лаком, на що той відповів, що йому ніколи.  

В кінці червня 2010 року до нього прийшов ОСОБА_1 та повідомив, що балконна рама почала псуватись та просив повернути гроші, на що він відповів відмовою, оскільки ОСОБА_1 не вірно експлуатував раму.  

  Заслухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, які, у судовому засіданні кожен окремо підтвердили доводи відповідача, дослідивши надані сторонами докази у справі, суд дістає наступних висновків:  

Судом встановлено, що 12.05.2010 р. сторони уклали усний договір, за умовами якого відповідач – ПП ОСОБА_2 зобов’язався виготовити з деревини та встановити в квартирі позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, балконну раму.  

В липні 2010 року замовлення було виготовлене і рама встановлена за зазначеною вище адресою, за що позивач загалом сплатив 4.100 грн.  

Позиваючись до відповідача, ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві від 07.09.2010 р. послався на ст.ст.10,22 п. п. 3,4 Закону України “Про захист прав споживачів”.  

Згідно з п.3 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів” - “У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:  

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;  

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);  

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;  

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;  

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.  

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) — протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором”.  

Посилання на зазначену норму Закону суд вважає безпідставною, оскільки позивач не предьявляє до відповідача передбачених п.3 ст.10 Закону вимог.  

За п.4 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів” – “За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.  

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.  

Зазначені вимоги можуть бути пред’явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків — протягом десяти років”.  

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог позивача з огляду на положення п.4 ст.10 зазначеного Закону, суд також вважає їх безпідставними, виходячи з наступного:  

Так, згідно п.12 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" – “Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:  

а) він взагалі не може бути усунутий;  

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;  

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором”.  

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не посилається на такий недолік наданої відповідачем послуги, який свідчить про його істотність.  

За таких обставин суд не вбачає підстав, за якими позов має бути задоволеним.  

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність недоліків наданої відповідачем послуги, оскільки це є суб’єктивною думкою позивача і будь-якими доказами не підтверджено.  

Тож в частині вимог розірвання договору та зобов’язання відповідача повернути гроші за неналежно виконану роботу в розмірі 4.300 грн. слід відмовити.  

В частині вимог відшкодування моральної шкоди позов також задоволенню не підлягає за наступних підстав:  

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  

Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.  

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не посилався на заподіяння йому шкоди такими послугами, і ці обставини судом не встановлені, у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди за цих підстав також слід відмовити.  

  Керуючись ст.ст. 209, 212-218, 88 ЦПК України, суд                                                            

  В И Р І Ш И В:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення понесених збитків відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

  С у д д я: