донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.09.2006 р. справа №36/188
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Гуреєва Ю.М. |
суддів | Мирошниченка С.В., Скакуна О.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Ігнатова Н.О. за дов., |
від відповідача: | Сукач Т.В. за дов. Маслак В.І. за дов.,, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 26.07.2006 року |
по справі | №36/188 |
за позовом | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь |
про | стягнення збору за оформлення внутрішніх транзитних документів та їх електронних копій в сумі 12 351 грн. 60 коп. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2006р. по справі №36/188 у позові Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь про стягнення збору за оформлення внутрішніх транзитних документів та їх електронних копій в сумі 12351,60 грн. відмовлено.
Рішення господарського суду Донецької області мотивовано приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Митного кодексу України, Статуту залізниць України та Господарським процесуальним кодексом України.
Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк подало апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2006р. у справі №36/188, задовольнити позовні вимоги залізниці та стягнути з відповідача збір за оформлення внутрішніх транзитних документів та їх електронних копій у загальній сумі 12351,60 грн., всі судові витрати віднести на відповідача.
Оскаржувач вважає, що при прийнятті рішення господарським судом Донецької області неправильно застосовані норми матеріального права та норми процесуального права у частині необхідності всебічного, повного та об"єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Автор апеляційної скарги стверджує, оскільки при перевезенні імпортних вантажів на адресу відповідача йому надавалися послуги по оформленню внутрішніх транзитних документів та їх електронних копій, відповідно до встановленого порядку розрахунків за ці послуги відповідач має сплатити залізниці їх вартість, визначену Укрзалізницею.
Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь у відзиві на апеляційну скаргу просить, залишити рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2006р. по справі №36/188 без змін, а апеляційну скаргу ДП "Донецька залізниця" без задоволення, всі судові витрати покласти на позивача.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 25.03.2004р. між сторонами було укладено договір №84/2462 про організацію перевезення вантажів.
Предметом вищезазначеного договору є надання Залізницею Комбінату послуг, пов"язанних з організацією перевезення вантажів та проведення розрахунків за ці послуги ( п. 1.1 договору №84/2462).
Згідно п. 2.1.3 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 09.03.2005р. до договору) відповідач зобов"язався вносити платежі за перевезення вантажів та додаткові послуги (на підставі перевізних документів, а також підписаних відповідачем без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами) шляхом перерахування грошових сум відповідно до обсягів перевезень та діючим тарифам на рахунок Залізниці.
Також сторонами було укладено додаткові угоди №1, №3, №4, №5, №6, №7, №9, якими визначили послуги, які надаються залізницею за вільними тарифами згідно "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України".
Сторонами, додатковою угодою №8 до договору №84/2462 від 25.03.2004р., було продовжено строк дії договору до 31.12.2005р.
Додатковою угодою №10, підписаною з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 01.03.2006р., сторони змінили п. 4.3 договору та продовжили строк його дії до 31.12.2006р.
На станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у червні 2005р. на адресу відповідача надходили імпортні вантажі.
Наказом Державної митної служби України від 12.04.2000р. №206 був затверджений "Порядок заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України".
Укрзалізниця телеграфним розпорядженням №ЦЗМ-10/342 від 17.02.2004р. визначила порядок оформлення внутрішніх транзитних документів.
Державна адміністрація залізничного транспорту України телеграмою №ЦЗМ-10/400 від 25.02.2004р. визначила порядок оформлення внутрішніх транзитних документів та встановила, що при оформленні партії вантажу оплата справляється за оформлення одного внутрішнього транзитного документу у розмірі 84,6 грн. незалежно від кількості вагонів, зазначених в ньому.
У відповідності з телеграфними вказівками №000357/ЦМ від 17.02.2004р., №ЦЗМ -10/400 від 25.02.2004р., №ЦЗЕ-11/1657 від 30.04.2004р. за встановленою калькуляцією позивачем був нарахований збір за оформлення внутрішніх транзитних документів та їх електронних копій в сумі 12351,60 грн., та складені накопичувальні картки №0106847, 0106848, 0206852, 0406865, 04068670, 1006919, 1006921, 1106922, 1106924, 1306928, 0906904, 0906906, 1506242, 1306932, 1406234, 1406235, 1406240, 1506252, 1506251, 1506253, 1806964- 1806966, 1806969, 2006973, 2206980-2206982, 2306985, 2306986, 2506991, 25061003, 25061004, 26061005, 26061007, 27061009, 27061011, 29061022, 29061024, 30061026, 30061032.
Зазначені накопичувальні картки, відповідачем були підписані з запереченням "Відхиляється до нормативних підтверджень ставки 84,6грн."
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухав доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов"язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов"язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно з цим, якщо вчинення тих чи інших дій не є обов"язковим для особи згідно договору або акту цивільного законодавства, то особа не може бути примушена до їх вчинення.
Для контролю за переміщенням вантажів між митницями Державна митна служба України наказом №206 від 12.04.2000р. затвердила "Порядок заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України." При цьому, обов"язок заповнення внутрішніх транзитних документів покладений на декларантів.
Згідно із ст. 87 Митного кодексу України декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).
Частиною 2 ст. 177 Митного кодексу України визначено, що взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, такий договір сторонами укладений не був.
За приписами ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, незалежно від їх форм власності чи організаційно-правової форми.
Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін (ст. 916 Цивільного кодексу України).
Виконання залізницею додаткових операцій, пов"язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів (ст. 22 Статуту залізниць України).
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що оформлюючи внутрішній транзитний документ та його електронну копію, позивач фактично надавав відповідачу додаткові послуги.
Договором №84/2462 від 25.03.2004р. та додатковими угодами до нього, не передбачено надання Залізницею додаткової послуги з декларування товарів, що переміщаються через митний кордон України, зокрема оформлення внутрішнього транзитного документу.
Відповідач неодноразово листами №85/1/1765 від 27.05.2005р., №85/1/1183 від 13.04.2005р., №85/1/1527 від 04.08.2004р. висловлював прохання до Державного підприємства "Донецька залізниця", з урахуванням висновків, зазначених у листах Міністерства юстиції України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, надати правові підстави стягнення збору за оформлення внутрішнього транзитного документа та його електронної копії.
Збір за оформлення внутрішнього транзитного документу у встановленому порядку не встановлений, "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом", затверджений Наказом Міністерства транспорту України №551 від 15.11.1999р., не передбачає збір за оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, послуги декларування товарів та транспортних засобів, які регулюються Митним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, не входять в обов"язок залізниці.
Наказ Державної митної служби України від 12.04.2000р. №206 не вказує на те, що оформлення внутрішнього транзитного документу здійснює тільки залізниця і що ця послуга є платною.
Додаткові послуги, пов"язані з оформленням експортних і імпортних вантажів, що надаються залізницею, здійснюється за проханням відправника (одержувача) (п. 26 Тарифного керівництва №1).
Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок (ст. 139 Митного кодексу України).
Отже, господарський суд Донецької області обгрунтовано дійшов висновку, що посилання позивача на телеграфне розпорядження Укрзалізниці №ЦЗМ-10/342 від 17.02.2004р. та розпорядження №ЦЗМ-10/342 від 17.02.2004р. Державної адміністрації залізничного транспорту України телеграмою №ЦЗМ-10/400 від 25.02.2004р., №ЦЗЕ-11/1657 від 30.04.2004р., якими затверджений розмір збору за оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, не є підставою для покладення на відповідача обов"язку оплатити послуги за оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, оскільки вони видані з порушенням законодавства про державну реєстрацію. Внесення змін до нормативно-правового акту здійснюється у тому ж порядку, що і його прийняття з наступною державною реєстрацією такого акту в Міністерстві юстиції України.
Позивачем не було надано доказів, щодо реєстрації вказаних телеграм у Міністерстві юстиції України.
Посилання суду першої інстанції на ст. 267 Цивільного кодексу України де встановлено що, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, є помилковим, оскільки відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд Донецької області дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення спірної суми з відповідача, отже підстави для відмови у позові зовсім інші.
Окрім того, під час розгляду справи заяви про застосування судом позовної давності не надходило.
Враховуючи наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2006р. по справі №36/188 та вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2006р. по справі №36/188 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покласти на оскаржувача.
Головуючий Гуреєв Ю.М.
Судді: Мирошниченко С.В.
Скакун О.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. ДАГС
5. господарському суду