Справа № 2а-7037/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 р. суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Бондаренко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду та вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ позивачу така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, тому бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року за вказаний період є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин просить зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити перерахунок надбавки до пенсії їй, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року та по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по теперішній час, та виплатити недоплачену суму.
Позивач також вказує, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні їй виплати він не був повідомлений, а про факт порушення прав йому стало відомо від інших постраждалих від порушень.
Враховуючи викладене, позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з з 09.07.2007 року та по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по теперішній час; визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй надбавки до пенсії, як дитині війни за вказаний період у розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком.
Представник відповідача заперечень проти позову не подав.
У відповідності до ст.183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження.
Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.99 КАС України встановлений 6-ти місячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Ст.100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи не знайде підстав для поновлення такого строку.
Клопотання позивача відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з 2007 року з посиланням на те, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні їй виплати він не був повідомлений, а про факт порушення прав стало відомо з неофіційних видань, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків звернення до суду. Адже з моменту публікації Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також Рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, в офіційних виданнях вважається, що ці рішення були доведені до невизначеного кола осіб, тобто до всього населення України, включаючи і позивача. Закони та інші нормативно правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.
Таким чином клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного строку за період з 09.07.2007 року по 14.06.2010 року /день початку 6-ти місячного строку, передбаченого для звернення до суду з адміністративним позовом по відношенню до дня подачі цього позову/ - задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 14.06.2010 року, то порушене право позивача підлягає захисту з 14.06.2010 року.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, а також передбачає виплату їм щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач згідно паспорту громадянина України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто станом на 2 вересня 1945 року йому було менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується відповідним посвідченням.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Хортицького району Запорізької області та має правовий статус «Дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ в 2010 році не здійснювало будь-яких дій, пов’язаних з перерахуванням пенсії позивача відповідно до вищенаведених положень Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року та виплат позивачеві надбавки до пенсії в повному обсязі не проводило, що свідчить про бездіяльність відповідача, а здійснює такі дії частково, нарахувавши позивачу, як дитині війни, 10% надбавки до пенсії.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 2 статті 3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ з 2008 року позивачу нараховує 10% надбавки до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законами України «Про державний бюджет» за кожний відповідний рік.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що призупиняли дію статті 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд зазначає, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діє з 22 травня 2008 року по цей час.
Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» дія ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року не зупинялась, тому передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діє і на протязі 2010 року.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити починаючи з 14 червня 2010 року і надалі здійснювати перерахунок надбавки до пенсії позивачу та виплатити йому пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню, а саме: за період з 14 червня 2010 року і надалі, оскільки позивачеві за зазначений період не було нараховано та виплачено, а також і досі не нараховується та не виплачується в належному розмірі, надбавку до пенсії як дитині війни. У зв'язку з цим дії відповідача суд розцінює як неправомірні та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6-12, 17,159-163,183-2 КАС України, ст.22 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суддя –
П О С Т А Н О В И Л А:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити починаючи з 14 червня 2010 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14 червня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та в подальшому нараховувати та сплачувати ОСОБА_1 розмір надбавки до пенсії як «дитині війни» в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно до діючого законодавства.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
На постанову протягом 10 днів з дня отримання сторонами її копії може бути подана апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.
Суддя
УПФУ України в Хортицькому районі
м.Запоріжжя
ОСОБА_1
м.Запоріжжя, вул.Гудименка,28/41
Хортицький районний суд м.Запоріжжя надсилає копію постанови про нарахування допомоги як «дитині війни» - для відома.
Суддя
Хортицького районного суду
м.Запоріжжя І.В.Бондаренко