Справа № 2-а-9407/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
При секретарі Граневській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” , -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року до суду звернулась з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за період з 01.01.2009 рік по теперішній час така допомога не виплачується, оскільки Верховна Рада України призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. 77 та ст. 110 Закону України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з чим ставить питання про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання УПФУ в м. Слов’янську Донецької області здійснити їй нарахування призначеної пенсії з її підвищенням в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленому ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни ”, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по теперішній час, з урахуванням фактично здійснюваних виплат, та нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в подальшому.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача в порядку ст. 122 КАС України.
Представник відповідача УПФУ в Слов’янському районі до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 122 КАС України.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що позивач є громадянкою України (а.с.8) і має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням №119008 (а.с.7), а також відомостями про те, що вона дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Слов’янському районі, отримує пенсію за віком та їй призначена надбавка “Дитина війни” з 09.07.2007 року по теперішній час, до цього надбавка не призначалася і не виплачувалася (а.с.9).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-VI та ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27 квітня 2010 року N 2154-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Проте, на виконання вищезазначеної норми КМ України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії “Дитина війни”. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року цією постановою на визначений та змін стосовно цього питання у 2009 – 2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, позивач має право на здійснення нарахування підвищення пенсії “дитини війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року і по день ухвалення рішення, тобто по 06 грудня 2010 року.
Вирішуючи питання про нарахування та виплату підвищення до пенсії в подальшому, вважаю, що вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегований функцій. В межах КАСУ захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ з 07.12.2010 року робити доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як “Дитині війни” є безпідставним, оскільки встановлює обов’язок на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Що стосується вимоги позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу з відповідача у розмірі 70 грн. 00 коп., то у задоволені зазначеної вимоги слід відмовити, оскільки при розгляді адміністративної справи адвокат участі не приймав, позивач також не надав розрахунку розміру правової допомоги відповідно до постанови КМУ №590 від 27.04.2006 року “ Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, що унеможливлює зробити стягнення зазначеної ОСОБА_1 суми.
Задовольняючи частково позовні вимоги з 01.01.2009 р., суд вважає, що позивачем не пропущений шестимісячний строк на звернення до суду.
Так, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особи, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Воловік проти України” заява №15123/03 від 6 грудня 2007 року) Конституція України у ст.46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції України та вимог ст.99 КАС України, при розгляді справ за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі в Донецькій області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі в Донецькій області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 призначеної пенсії з її підвищенням в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленому ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни ”, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 06 грудня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити, у зв’язку з відсутністю підстав.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Є. Мірошніченко