справа №2а-1833/10р.
П О С Т А Н ОВ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Скрипник К.О.
при секретарі Берко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 11 листопада 2009 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що він є дитиною війни, та має право на отримання державної соціальної підтримки у підвищеному розмірі відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З цією вимогою позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі, однак у виплаті такої соціальної допомоги йому було незаконно відмовлено.
Позивач, згідно уточненої позовної заяви, просив визнати неправомірними дії відповідача, стягнути з відповідача недоплачену йому щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01.01.2006 до 15.11.2010 року та в подальшому.
Справу розглянуто в порядку письмово провадження на підставі ч.4 ст. 122 КАС України.
Відповідач згідно письмових заперечень позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що в бюджеті на 2006, 2007, 2008 роки не передбачалась виплата соціальної пільги, і механізм виплати такої пільги законодавчо не врегульований. Зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». На виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проведено перерахунок пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 48,10 грн. Просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус „Дитина війни” та вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська (а.с.4).
Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік відповідно п. 17 ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено ст. 77 зазначеного закону. Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня 2006 року, тобто 22 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 01 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (зі змінами, внесеними 19 січня 2006 року), зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 процентів надбавки до пенсії «Дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «Дітям війни» і тому немає підстав для задоволення вимог позивача в частині перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, встановлено, що дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 процентів від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відновлено дію ст. 6 цього Закону.
Отже, управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з 01 січня по 09 липня 2007 року були відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.
В той саме час, суд вважає за необхідне вважати у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відносно виплат за 2008 рік, суд виходив з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Так, п.п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких актів України», текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одних із законів.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції. І таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 22 травня 2008 року. Підстави для перерахунку за період з 01 січня по 22 травня 2008 року були відсутні.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, ст. 8 Конституції України передбачено, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Так, відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відносно виплат за 2009 рік, суд виходив з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 - 2008 роки та суд також керується тим, що нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року нараховувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень законів України Про державний бюджет України на відповідні роки, яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України ( в редакції 2005 року, оскільки позов поданий до набрання чинності Закону України №2453-ІУ від 07.07.2010 р.) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За ч.1 ст.102 цього Кодексу, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Тому, суд приходить до висновку, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України (в редакції 2005 року), що позивачем було пропущено річний строк звернення до суду з позовом про захист своїх інтересів за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.1.2009 по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року з поважних причин, оскільки в силу свого тяжкого стану здоров»я позивач не мав можливості звернутися до суду. Враховуючи вищевикладене і той факт, що зупинення дії статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнано таким, що суперечить Конституції України, суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк з 22.05.2008 року, у в зв’язку з чим, вважає неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду в Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та вважає за необхідне зобов’язати Управління пенсійного фонду в Ленінському районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, Рішеннями Конституційного суду України по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 86, 99, 122, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату – задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд Ленінського району м. Дніпропетровська у порядку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; якщо була подана апеляційна скарга, то постанова суду набиратиме законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя К.О.Скрипник