справа №2-804/10р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 грудня 2010 року                                                                               м. Дніпропетровськ  

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

головуючого судді                                      Скрипник К.О.  

при секретарі                                                      Берко Я.В.  

за участі позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи – КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання реєстрації недійсною та її скасуванні. Про визначення порядку користування квартирою, про розподіл особових рахунків та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, про визначення порядку користування квартирою, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  28 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, вимоги якого в подальшому неодноразово уточнював. В обґрунтування своїх вимог вказав, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 на підставі рішення суду квартира АДРЕСА_1 була поділена по ? частині кожному із них. 03 лютого 2009 року ОСОБА_2 без його згоди зареєструвала в спірній квартирі їх старшого сина ОСОБА_4 та онуку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На неодноразові звернення до неї з проханням про зняття зазначених осіб з реєстрації добровільно відповідачка не реагує. Окрім того, оскільки між позивачем та відповідачами склались неприязні відносини, останні всіляким чином перешкоджають йому в нормальному користуванні квартирою, на жилі кімнати ставлять замки, заселяють невідомих йому осіб та таке інше.  

Просив зняти з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_6, визнавши їх реєстрацію незаконною; визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, відмінивши їх реєстрацію в зазначеній квартирі; зобов’язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області відмінити реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3; визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши позивачу в користування кімнату площею 12,4 кв.м., кімнату площею 10,2 кв.м., балкон 1 кв.м., та виділивши відповідачці (відповідачу з моменту дії договору дарування) кімнату площею 15,1 кв.м., балкон площею 1,9 кв.м., залишивши кухню, коридор, ванну, туалет, кладовку та інші приміщення в спільному користуванні; зобов’язати КЖЕП №25 укласти з позивачем договір найму на користування кімнатою 12,4 кв.м. та 10,2 кв.м., а з відповідачкою (відповідачем з моменту дії договору дарування) на кімнату 15,1 кв.м., з розділом особових рахунків комунальних служб, з якими укладено договори на обслуговування даної квартири відповідно до визначення судом порядку користування.  

09 лютого 2010 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, в якому він зазначив, що йому на праві власності належить ? частина квартири АДРЕСА_1, інша ? частина зазначеної квартири належить ОСОБА_1.  

В даний час він – ОСОБА_4 одружений з ОСОБА_7 та має доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Зазначив, що на даний час в спірній квартирі проживають: він з дружиною та дитиною, ОСОБА_1 зі своєю цивільною дружиною та ОСОБА_3, окрім того інколи проживає ОСОБА_2.  

Зазначена квартира складається з трьох житлових кімнат площею 10,2 кв.м., 12,4 кв.м., та 15,1 кв.м., коридору, кухні, ванної кімнати, туалету, кладової та двох балконів площею 1 кв.м. та 1,9 кв.м., загальна площа – 63 кв.м., житлова площа – 37,7 кв.м.  

У зв’язку з тим, що між сторонами склались неприязні відносини (між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з другої сторони), а виділити частки в натурі не є можливим, необхідно визначити порядок користування квартирою відповідно до того порядку, який склався на даний час.  

Просив визначити йому в користування житлову кімнату площею 15,1 кв.м. та балкон площею 1,9 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, визначити ОСОБА_8 в користування в користування житлову кімнату площею 12,4 кв.м., балкон площею 1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, визначити ОСОБА_3 в користуванні житлову кімнату площею 10,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, залишивши коридор, кухню, кладовку, туалет і ванну кімнату в спільному користуванні; зобов’язати КЖЕП №25 укласти з ним окремий договір на обслуговування та відкрити на його ім’я окремий особовий рахунок на кімнати площею 15,1 кв.м. та 10,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.  

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав уточнені первісні позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. В їх обґрунтування посилався на обставини зазначені в уточненій первісній позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.  

У судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнали уточнених первісних позовних вимог в повному обсязі та заперечували проти їх задоволення. Підтримали зустрічні позовні вимоги та просили їх задовольнити.  

Представники КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Органу опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради в судове засідання не з’явились, про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином. Надійшли листи з проханням розглядати позови у їх відсутності.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнені первісні позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить в рівних частках, тобто  по ? частині ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Вербою В.М., за реєстровим № 4184 та на підставі мирової угоди, укладеної  з ОСОБА_2, затвердженою Ленінським районним судом м.Дніпропетровська від 04.12.2007 року та ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 30.09.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Базилєвим С.П., за реєстровим № 1087 /а.с. 6-10, 114-115/.  

В зазначеній квартирі на даний час є зареєстрованими ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 /а.с. 227/.  

Відповідно до ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.  

В силу ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.  

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.  

Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім»ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартир), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім»ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім»ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.  

Спірна квартира складається з трьох житлових кімнат площею 10,2 кв.м., 12,4 кв.м., та 15,1 кв.м., коридору, кухні, ванної кімнати, туалету, кладової та двох балконів площею 1 кв.м. та 1,9 кв.м., загальна площа – 63 кв.м., житлова площа – 37,7 кв.м./а.с. 12-15/.  

Згідно ч. 1, 4 ст. 48 ЖК України, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі),  що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі (ч. 2 ст. 50 ЖК України).  

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.  

Оскільки між сторонами по справі склались неприязні відносини, а виділення часток в натурі не є можливим, то необхідно визначити порядок користування зазначеною квартирою.  

На даний час ліцевий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 відкритий на ОСОБА_1 на ? частину квартири та на ОСОБА_4 на ? частину квартири /а.с. 217/. Фактично на даний час в квартирі проживає позивач ОСОБА_1 з дружиною, з якою знаходиться в цивільному шлюбі. Позивач А.Ф., після отримання у власність ? частини спірної квартири, бажає в неї проживати.  

У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають лише вимоги стосовно визначення порядку користування між співвласниками квартири, оскільки вони є законними та обґрунтованими, і відповідають бажанню обох сторін. У зв’язку з чим, єдиним варіантом визначення порядку користування, що б мінімально допускав відступ від ідеального розміру частки кожного є той варіант, що передбачає виділення в користування ОСОБА_1 кімнати площею 12,4 кв.м. з балконом площею 1 кв.м., а в користування ОСОБА_4 кімнати площею 15,1 кв.м. з балконом площею 1,9 кв.м., залишивши всі інші приміщення в їх спільному користуванні.  

Що ж стосується виділення в користування ОСОБА_3 кімнати, то суд відмовляє в цій частині, оскільки сам ОСОБА_3 не заявляє таких вимог, на даний час в квартирі не прживає.  

Що ж стосується вимог стосовно зняття з реєстрації ОСОБА_4 та його доньки ОСОБА_6 то вони задоволенню не підлягають, оскільки на даний час ОСОБА_4 є співвласником квартири і має всі підстави бути в ній зареєстрованим, як і його неповнолітня донька ОСОБА_6, яка може бути зареєстрована за місцем проживання одного із батьків без буд-якої згоди.  

Крім того, реєстрація ОСОБА_4 та його доньки ОСОБА_6 в спірній квартирі жодним чином не порушує прав ОСОБА_1  

Також не підлягають задоволенню вимоги стосовно визнання такими, що втратили право користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі з 2009 року, що було встановлено в судовому засіданні, та не є зареєстрованою в спірній квартирі взагалі.  

Також, позивач ОСОБА_1 висовує такі позовні вимоги, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, які регулюють правовідносини, що виникають при користуванні жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, тоді як спірна квартира є приватною власністю. Тому, саме з цих підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині. Як наслідок, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстрації відповідачів в зазначеній квартирі, зобов’язавши ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області відмінити реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6  

Крім того, суд відмовляє позивачам в частині позовних вимог щодо зобов’язання КЖЕПа – 25 м. Дніпропетровська укласти з кожним співвласником окремий договір найму, тому що спірна квартира є приватною власністю, а договір найму жилого приміщення укладається для користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду.  

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2, суд також відмовляє в цій частині за недоведеністю.  

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 частково, а саме, визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,4 кв.м. та балкон площею 1 кв.м., а в користування ОСОБА_5 виділити кімнату площею 15,1 кв.м. та балком площею 1,9 кв.м. Жилу кімнату площею 10,2 кв.м., коридор, кухню, кладову, туалет та ванну кімнату залишити у спільному користуванні. Інші позовні вимоги як ОСОБА_1 так і ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України, витрати, понесені  позивачами, є рівними, тому відшкодуванню не підлягають.  

  Керуючись ст.ст. 47, 48, 50, 150, 156, 158 ЖК України, ст.ст. 355-356, 358, 360 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи – КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання реєстрації недійсною та її скасуванні, ро визначення порядку користування квартирою, про розподіл особових рахунків та стягнення моральної шкоди –   задовольнити частково   .  

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, про визначення порядку користування квартирою –   задовольнити частково   .  

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,4 кв.м. та балкон площею 1 кв.м., а в користування ОСОБА_4 виділити кімнату площею 15,1 кв.м. та балком площею 1,9 кв.м. Жилу кімнату площею 10,2 кв.м., коридор, кухню, кладову, туалет та ванну кімнату залишити у спільному користуванні.  

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи – КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання реєстрації недійсною та її скасуванні, про визначення порядку користування квартирою, про розподіл особових рахунків та стягнення моральної шкоди – відмовити.  

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, КЖЕП №25 м. Дніпропетровська, про визначення порядку користування квартирою – відмовити.  

Рішення може бути оскаржена на протязі десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.  

  Суддя:                                               К.О. Скрипник