справа №2-4028/10р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  23 грудня 2010 року      

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

головуючого судді -     Скрипник К.О.,  

при секретарі -                                                   Берко Я.В.;  

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_4, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ДМНО Базилєв Станіслав Петрович, про визнання права спільної сумісної власності подружжя, включення до складу спадщини ? частини домоволодіння, та визнання права власності в порядку наслідування за законом, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач 11 лютого 2009 року звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги якого неодноразово уточнював, де зазначив, що в 1954 році його дід ОСОБА_8 та бабуся ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, в 1956 році вони придбали земельну ділянку АДРЕСА_1 де й розпочали будівництво свого домоволодіння. В 1958 році по закінченню будівництва було зареєстровано право власності на ОСОБА_8, на підставі договору забудови.  

В період з 1980 року по 1990 рік домоволодіння добудовувалось, у зв’язку з чим дід дозволив проживати на його території своєму сину – батьку позивача ОСОБА_10, виділивши йому 4 сотки. На даній території ОСОБА_10 за свої кошти збудував літню кухню площею 37 кв.м., де і проживав в подальшому зі своєю сім’єю, однак своє право власності на кухню оформити не встиг, оскільки загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 при нещасному випадку на виробництві.  

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8, після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на ? частину спірного домоволодіння. Спадкоємцем згідно заповіту на дане майно є відповідачка, донька померлого ОСОБА_3.  

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9, після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на ? частину спірного домоволодіння. Її спадкоємцями є її діти ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3.  

Оскільки ОСОБА_10 помер раніше спадкодавця – ОСОБА_9, то замість нього по праву представлення спадкоємцями є його діти він – позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а так як остання на спадщину не претендує, то він має право на спадкування ? частини спірного домоволодіння після смерті бабусі.  

Просив визнати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9, припинити право власності на ? частину зазначеного домоволодіння за ОСОБА_8, включити ? частину до складу спадщини після Смерті ОСОБА_9, та визнати за ним право власності на ? частину даного домоволодіння в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_9, як фактично прийнявший спадщину.  

  Позивач та його представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини викладені у позовній заяві.  

Відповідачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала. Визнала факт знаходження домоволодіння в спільній сумісній власності її батьків.  

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнали, проти їх задоволення не заперечували.  

Треті особи Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ДМНО Базилєв Станіслав Петрович у судове засідання не з’явились, письмово просили справу розглядати у їх відсутність.  

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що .  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.  

Судом встановлено, що в 1954 році ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб. За період шлюбу вони на отриманій, згідно договору забудови, посвідченого 15 жовтня 1958 року 2-ю ДДНК за реєстром №2-5943, земельній ділянці АДРЕСА_1 збудували домоволодіння, яке в подальшому було зареєстровано за ОСОБА_8 /а.с. 18/.  

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 /а.с. 9/, після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцем згідно заповіту є донька померлого ОСОБА_3 /а.с. 24, 74/, яка своєчасно звернулась (строк звернення поновлено згідно рішення суду /а.с. 58/) до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини /а.с. 57/.  

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 /а.с. 10/, після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Її спадкоємцями є її діти: син ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_3 /а.с. 11, 16, 74/.  

Оскільки ОСОБА_10 помер раніше спадкодавця – ОСОБА_9, то замість нього по праву представлення спадкоємцями є його діти: син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_5 /а.с. 12-15/.  

Згідно ч. 1 ст. 22 КпШС України в редакції 1969 року, який діяв на час спірних правовідносин, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Подружжя користуються рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.  

У разі розподілу спільного сумісного майна, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.  

Таким чином, фактично, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належало кожному по ? частині домоволодіння АДРЕСА_1, і якщо частку ОСОБА_8 за заповітом успадкувала ОСОБА_3 одноособово, то частку ОСОБА_9 мали право успадкувати в рівних частинах її донька ОСОБА_3 та  діти ОСОБА_10:  ОСОБА_1 та ОСОБА_5  

Частка ОСОБА_10 складає: ? частина домоволодіння (частка померлої ОСОБА_9) розділити на двох спадкоємців (ОСОБА_10 та ОСОБА_6) = ? частина домоволодіння.  

Оскільки ОСОБА_5 на спадщину не претендує та не прийняла її, то позивач має право на спадкування всієї частки померлого батька, яку він фактично й прийняв у спадщину, оскільки проживає за зазначеною адресою разом з матір’ю ОСОБА_4, дружиною ОСОБА_12 та донькою ОСОБА_7 та регулярно сплачує комунальні платежі /а.с. 62-69, 83-88, 100/.  

Згідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

Згідно до ст. 1266 ч. 1 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.  

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.  

Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і за позивачем необхідно визнати право на ? частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 в порядку представлення. Що ж стосується інших позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають, оскільки є вихідними із зазначеної позовної вимоги і не потребують додаткового визнання.  

Керуючись ст. 22 КпШС України в редакції 1969 року, ст. ст. 1261, 1266, 1268 ЦК України, ст. 60 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215  ЦПК України, суд –  

      ВИРІШИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_4, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ДМНО Базилєв Станіслав Петрович, про визнання права спільної сумісної власності подружжя, включення до складу спадщини ? частини домоволодіння, та визнання права власності в порядку наслідування за законом –   задовольнити частково   .  

Визнати за ОСОБА_1 на 1/4 частину домоволодіння № 42 по вул.Єрмака у м. Дніпропетровську за правом представлення в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог –   відмовити   .  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.  

  Суддя                                                                                К.О. Скрипник