справа №2-3451/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Скрипник К.О.
при секретарі Берко Я.В.
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 та представника відповідача Євдокименко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську позов ОСОБА_1 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2009 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ленінського ВДВС про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 10 листопада 2008 року Ленінський ВДВС своєю постановою відкрив виконавче провадження по рішенню суду від 17 жовтня 2008 року, а 20 листопада 2008 року своєю постановою закінчив виконавче провадження та вручив позивачу Акт державного виконавця про зміщення гаражу у відповідності до рішення суду, але без зазначення відстані зміщення.
В позові позивач посилається на те, що він 15 листопада 2006 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою. Зазначив, що рішенням виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих від 06.05.1959 року № 737 йому була виділена земельна ділянка розміром 300 кв.м. на якій він збудував будинок, сарай, колодязь, вбиральню, огородження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Акт відводу земельної ділянки був виданий йому 09.07.1959 року. Довідка про землекористування з планом земельної ділянки була видана – 10.07.1959 року. В 1964 році він розірвав шлюб з дружиною ОСОБА_4. та в судовому порядку він поділив з нею домоволодіння. Йому в домоволодінні на підставі свідоцтва про право власності стало належати 55/100 частин домоволодіння. Колишня дружина свою частку в розмірі 45/100 частин продала за договором купівлі-продажу ОСОБА_5 Земельну ділянку, що була йому виділена, він з колишньою дружиною та ОСОБА_5 не ділив, так як напроти його домоволодіння по плану передбачений заїзд, то він частково приєднав землю заїзду. На даний час він є землекористувачем земельної ділянки розміром 338 кв.м. за рахунок заїзду з боку пров. Костичева, що підтверджується технічним паспортом КП „ДМБТІ”. Зазначив, що, що його сусід ОСОБА_3 збудував гараж напроти його заїзду у двір домоволодіння. Гараж перешкоджає позивачу заїхати до двору власного домоволодіння на автомобілі, обслуговувати домоволодіння. Вхід в гараж розташований поблизу входу в домоволодіння позивача, у в зв’язку з чим він вимушений дихати вихлопами газу. Одночасно відповідач переніс межу земельної ділянки між будинками на 0,74 метри в бік позивача, що порушує його права як користувача. Фактичні розміри земельної ділянки, розташованої у створі лінії забудови домоволодіння по АДРЕСА_1 складають 11,26 кв.м., що на 0,74 м. менше ніж на плані земельної ділянки. На теперішній час територіальний розрив між існуючими жилими будинками по пров. АДРЕСА_1 в порушення діючих будівельних норм та правил замість необхідних 8 м. складає 2,75 м. Позивач просив зобов’язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні його частиною домоволодіння та заїздом до цього домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_2, перенести гараж на 0,74 м. з території заїзду вглиб своєї земельної ділянки по АДРЕСА_1, відновити заїзд розміром 12 метрів від межі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1, відновити межу земельної ділянки між домоволодіннями № 22 та 20 по пров. Костичева у м. Дніпропетровську, відступив від будинку № 22 на 2,2 м., відновити ширину земельної ділянки АДРЕСА_1, перенести огорожу між домоволодіннями АДРЕСА_1 по всій довжині на 0,74 м. у бік його земельної ділянки та стягнути судові витрати. 17 жовтня 2008 року рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська зазначені позовні вимоги було частково задоволено.
Позивач вважає, що рішення не було виконано, оскільки згідно висновку експертизи для повного виконання рішення необхідно ще змістити західний торець гаражу на 0,14 м. до домоволодіння АДРЕСА_1.
У зв’язку з діями ВДВС він поніс матеріальну шкоду в розмірі 1200 грн. та витрати на юридичну допомогу в розмірі 500 грн., окрім того діями працівників ВДС йому було спричинено і моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.
Просив постанову про закінчення виконавчого провадження від 20 листопада 2008 року скасувати, зобов’язати Ленінський ВДВС виконати рішення суду від 17 жовтня 2008 року, змістивши гараж на 0,74 м., стягнути з Ленінського ВДВС матеріальну шкоду в розмірі 1700 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та зобов’язати Ленінський ВДВС перерахувати зазначені суми на його користь.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі.
Представник ВДВС позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення. Суду пояснив, що .
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши речові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 17 жовтня 2008 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_5, Земельне управління Дніпропетровської міської ради, виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою частково /а.с. 90-93/, а саме було зобов’язано ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні його частиною домоволодіння та заїздом до цього домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом поновлення меж суміжних ділянок по пров. Костичева 20 та 22 у м.Дніпропетровську, тобто: зобов’язано ОСОБА_6 змістити в створі лінії забудови гараж, що є прибудовою до домоволодіння АДРЕСА_1 та огорожу, що лежить в створі західного торця цього гаражу, на 0,74 м. в бік домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, поновивши при цьому межі суміжних земельних ділянок так, щоб розмір земельної ділянки, що розташована в створі лінії забудови домоволодіння АДРЕСА_1 складала 12,0 м. згідно з планом земельної ділянки; зобов’язати ОСОБА_6 перенести огорожу безпосередньо в місці між домоволодіннями 22 та 20 (в створі будинків) по радіусу в напрямку лінії забудови АДРЕСА_1, в бік домоволодіння АДРЕСА_1 та до огорожі був територіальний розрив в 2,20 м., поновивши при цьому межу земельної ділянки згідно з планом земельної ділянки. Також було стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1850 грн.
10 листопада 2008 року на підставі зазначеного рішення суду було відкрито виконавче провадження згідно до постанови Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області /а.с. 40/, а 20 листопада 2008 року зазначене виконавче провадження було закрито у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду /а.с. 41/, згідно до постанови Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області та відповідно до Акту державного виконавця від 20 листопада 2008 року /а.с. 42/.
Ухвалою суду від 21.09.2010 року, суд зобов’язав здійснити вихід представнику Ленінського ВДВС ДМУЮ на місце примусового виконання рішення суду для здійснення замірів.
Внаслідок виходу, складений Акт державного виконавця від 27 жовтня 2010 року /а.с. 113/, та наданий речовий доказ, що містить аудіовізуальну інформацію.
В судовому засіданні встановлено, що гараж, що є прибудовою до домоволодіння АДРЕСА_1 та огорожа, що лежала в створі західного торця цього гаражу, зміщені на 0,74 м. в бік домоволодіння АДРЕСА_1, у в зв’язку з чим межі суміжних земельних ділянок поновлені так, що розмір земельної ділянки, що розташована в створі лінії забудови домоволодіння АДРЕСА_1 складає 12,0 м. згідно з планом земельної ділянки, також від створу східного фасаду домоволодіння 22 та до домоволодіння 20 є територіальний розрив в 2,20 м.,
Встановлено, що гараж, який є прибудовою до домоволодіння АДРЕСА_1 не знаходиться в створі лінії забудови домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, і хоча виходить за межі земельної ділянки ОСОБА_6, але на територію «червоної лінії», тобто на територію земельної ділянки, що належить територіальній громаді м.Дніпропетровська. Крім того, судом встановлено, що заїзду перешкоджає газова труба, яка знаходиться біля домоволодіння 22.
Отже, суд вважає, що рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2008 року відповідачем виконано в повному обсязі, порушень не встановлено.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У в зв’язку з тим, що при виконанні рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2008 року з боку відповідача не встановлено порушень, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року із змінами та доповненнями, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 383-389 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: К.О. Скрипник