ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" листопада 2007 р. | Справа № 11-27-1/138-06-4161 |
За позовом: Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”.
про стягнення штрафу у розмірі 34340,00 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Жигала О.С., Сарбаєв Ю.А. (за довіреністю); Від відповідача: Варивода О.М., Лашин Є.В. (за довіреністю);
Суть спору: 05.05.2006 р. за вх. № 5146 ДТГО „Південно-Західна залізниця” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Інтертранс” про стягнення 34340,00 грн.
Ухвалою від 10.05.2006 р. (Суддя Гарник Л.Л.) порушено провадження у справі та присвоєно № 1/138-06-4161.
Рішенням від 06.07.2006 р. в задоволені позовних вимог ДТГО „Південно-Західна залізниця” –відмовлено.
Постановою ВГСУ від 18.10.2006 р. у справі № 1/138-06-4161 рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2006 р. –скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою від 23.11.2006 р. справу прийнято до провадження суддею Семенюком Г.В. та присвоєно № 27-1/138-06-4161.
Згідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Одеської області № 306-р від 03.07.2007 р. справу № 27-1/138-06-4161 передано на розгляд судді Власовій С.Г.
Позивач на позовних вимогах наполягає, надав письмові пояснення у справ та заперечення на відзив Відповідача.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позов та письмових поясненнях у справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:
У листопаді 2005 р., відповідно до накладної № 40282020 зі ст. Іллічівськ-Поромна Одеської залізниці на станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці, було відправлено вагони за № 87825576, 87825600, 87825584, 87825592 з вантажем - риба свіжоморожена. Вантажовідправником вантажу відповідно до накладної № 40282020 є ТОВ „Інтертранс”.
Позивач стверджує, що Відповідачем (ТОВ „Інтертранс”) було неправильно зазначено код одержувача вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрфішком”, а саме замість коду вантажоодержувача ТОВ „Укрфішком” - 3132, у накладній було зазначено код –9999, про що 07.12.2005 р. на ст. Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці складено акт загальної форми № 36.
Позивач також вказує на те, що код 3132 був відкритий для ТОВ „Укрфішком” на підставі Договору № 6387456 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 07.10.2004 р.
Позивач зазначає, що згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду, адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильне зазначення Відповідачем коду ТОВ „Укрфішком”, Позивач, відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, нарахував Відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 34 340 грн. (6868 грн. х 5).
Відповідач проти позовних вимог заперечує, та, зокрема, зазначає, що у листопаді 2005 р. за накладною № 40282020 від 27.11.2005 р. на станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці надійшли вагони № 87825576, № 87825600, № 87825584, № 87825592 з вантажем риба свіжоморожена, який був відправлений ТОВ „Інтертранс” зі станції Іллічівськ-Поромна Одеської залізниці. У накладній було вказано адресу одержувача вантажу ТОВ „Укрфішком” та його код 9999. 07.12.2006 р. Позивачем було складено акт загальної форми № 36, у якому вказано про невідповідність зазначеного у накладній № 40282020 від 27.11.2005 р. коду одержувача вантажу його дійсному коду, а саме: 3132.
Відповідач вказує, що згідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником у перевізних документах повинно бути зазначено точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код. Пунктом 5.5 цих Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
На думку Відповідача між приписами, п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів та положеннями ст. 122 Статуту залізниць України, як акту вищої юридичної сили, є певні розходження щодо випадків покладення відповідальності. Так, якщо за приписами п. 5.5 Правил відповідальність настає за неправильне зазначення одного з реквізитів, зокрема, достатньою підставою визначено неправильне зазначення або адреси або коду одержувача, то ст. 122 Статуту залізниць передбачено настання відповідальності лише при неправильному зазначенні у перевізних документах і адреси і коду одержувача вантажу одночасно.
Відповідач зазначив, що цей висновок також підтверджується постановою господарського суду м. Києва від 14.11.2006 р. по справі № 38/516-А, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 р., яким п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів був визнаний таким, що не відповідає ст. 122 Статуту залізниць України в частині зазначення коду і адреси одержувача через кому, а не через сполучення „та”.
Відповідач також зазначає, що виходячи з приписів частин 2, 4 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Тому Відповідач вважає, що не повинен нести відповідальність та з нього не підлягають стягненню штрафні санкції.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У листопаді 2005 р., відповідно до накладної № 40282020 зі ст. Іллічівськ-Поромна Одеської залізниці на станцію Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці, було відправлено вагони за № 87825576, 87825600, 87825584, 87825592 з вантажем - риба свіжоморожена.
Відповідно до записів в накладній (дорожна відомість на маршрут або групу вагонів) № 40282020 Вантажовідправником вантажу є ТОВ „Інтетранс”.
З зазначеної накладної також вбачається, що одержувачем вантажу є ТОВ „Укрфішком” (код 9999).
Відповідно до п. 2.2.1. Договору № 6387456 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 07.10.2004 р. ТОВ „Уркфішком” присвоєно код вантажовідправника, одержувача 3132.
У зв’язку з неправильним зазначенням Відповідачем коду одержувача ст. Київ-Петрівка було складено акт загальної форми № 36 від 07.12.2005 р.
Відповідно до п. 5 ст. 306 Господарського кодексу загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до п. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, правилами перевезень, збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифним керівництвом № 1, затвердженим наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 р. № 551, та іншими актами.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно до п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.
Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що Вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен зазначити точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу та його цифровий код.
У накладній № 40282020 вантажовідправником замість коду вантажоодержувача (ТОВ „Укрфішком”) - 3132, було зазначено - 9999.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення). При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 СЗУ).
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту.
Відповідно до ст. 5 СЗУ на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.
Правила оформлення перевізних документів були затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2004 р. саме на підставі ст. 5 СЗУ, тобто відносно Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, правила є підзаконним нормативно-правовим актом, отже Статут залізниць України має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, обставини, які встановлені в акті загальної форми № 36 від 07.12.2005 р. щодо неправильного зазначення вантажовідправником у перевізних документах коду одержувача вантажу є підставою для відповідальності відправника вантажу. При цьому, відповідно до п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, в такому випадку з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту.
Між тим, положеннями ст.122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Виходячи із положень ст.122 Статуту залізниць України, який по відношенню до Правил перевезення вантажів є актом вищої юридичної сили, суд вважає, що штраф з відправника стягується у випадку неправильного зазначення ним одночасно і коду і адреси одержувача вантажу.
Але, як вбачається з наявних матеріалів справи вантажовідправник (Відповідач) , неправильно зазначив у накладній лише код одержувача вантажу, а тому, таке порушення відповідачем правил заповнення перевізних документів не є правопорушенням, за яке вимогами ст. 122 Статуту залізниць України встановлюється відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою господарського суду м. Києва від 14.11.2006 р. у справі № 38/516-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 р., п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів визнаний таким, що не відповідає ст. 122 Статуту залізниць України в частині зазначення коду і адреси одержувача через кому, а не через сполучення „та”.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” штрафу у розмірі 34340,00 грн. задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Позивач, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові –відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 09.11.2007 р.