СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
19 листопада 2007 року | Справа № 2-22/9006-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Державного підприємства "Керченський морський рибний порт";
відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 01.10.2007 року у справі № 2-22/9006-2007А,
за позовом державного підприємства "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49,Керч,98300)
до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40,Керч,98300)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 01.10.2007 року у справі №2-22/9006-2007А задоволено позов державного підприємства "Керченський морський рибний порт" до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Суд визнав нечинним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у місті Керчі №0002552301/0 від 09.11.2006.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Керченський морський рибний порт" 03,40грн. судового збору 1000,00грн. - витрат на проведення експертизи.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заявник апеляційної скарги вказує на те, що у позивача згідно з законом України "Про податок на додану вартість" не було підстав для включення суми податку на додану вартість у розмірі 51947,87 грн. до складу податкового кредиту у зв'язку з тим, що ним не надані документи, які підтверджують суму податку на додану вартість, відображену у реєстрі податкових накладних.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Проте, представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з відпусткою свого представника. Але, дане клопотання надійшло на адресу суду лише о 16 год. 45 хв. 19.11.2007 року, що підтверджується написом канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, державне підприємство "Керченський морський рибний порт" - позивач звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Керчі - далі відповідач № 0002552301/0 від 09.11.2006. (а. с. 4-8).
Свої позовні вимоги позивач вмотивовував тим, що під час винесення вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України "Про податок на додану вартість".
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як свідчать матеріали справи, відповідач провів виїзну планову перевірку дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період часу з 01.07.2005 по 30.06.2006.
Отже, за результатами вказаної перевірки 31.10.2006 складено акт №744/23-1/00467873.
У вказаному акті перевірки зафіксовані висновки відповідача про те , що позивач, зокрема, порушив підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про даток на додану вартість", в наслідок чого, за ним занижений податок на додану вартість за серпень 2005 у сумі 51948,00 грн.
Таким чином, на підставі акту перевірки від 31.10.2006 №744/23-1/004678 відповідачем 09.11.2006 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002552301/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51948,00грн. та до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 25974,00грн.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана (нарахована) платником податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена
згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у статті 7 вказаного Закону.
Крім того, підпункт 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Отже, не підлягає включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними (підпункт 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону).
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( підпункт 7.7.2 Закону).
Отже, стає зрозумілим, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг), що має бути підтверджено необхідними документами.
З наданих доказів в матеріалах справи вбачається, що відповідач у акті перевірки № 744/23-1/004678 на аркуші 55 визначив, що у декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 сума податкового кредиту дорівнює 370751,00грн. Фактично за даними перевірки вона дорівнює 180834,00грн. Відхилення у сумі 51948,00грн. пояснюються тим, що у податковий кредит двічі включена податкова накладна №106 від 29.06.2004, яка була надана ВАТ «Чорномортехфлот".
Також представниками відповідача було дано пояснення, що під час перевірки був встановлений факт відсутності у позивача податковій накладної №163, яка підтверджувала б виконання відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" робіт вартістю 311687,20грн. (ПДВ 51947,87 грн.).
Крім того, позивачем у справі надана податкова накладна №163 від 20.10.2004, яка виписана відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" та підтверджує виконання ним робі на суму 311687,20грн. (ПДВ 51947,87 грн.). Копія зазначеної накладної залучена до матеріалів справи.
Також, позивачем у справі надана копія податкової накладної №106 від 29.07.2006, яка свідчить про виконання відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" робіт у липні 2004 вартістю 507507,18 грн. (ПДВ 84584,53 грн.).
У матеріалах справи є висновок №57 від 28.08.2007 судово -бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 25.07.2007. У зазначеному висновку експертами зафіксовано те, що податкова накладна №106 від 29.06.2004 відображена у складі податкового кредиту за серпень 2004, що підтверджено у книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг) позивача номер запису 105, сума ПДВ - 84584,53 грн., а податкова накладна №163 від 20.10.2004 відображена у складі податкового кредиту за серпень 2005, що підтверджено записом у реєстрі отриманих та наданих податкових накладних позивача номер запису 14 (помилка у графі №3 "номер податкової накладної"), сума ПДВ-51947,87.
Крім того, під час вивчення бухгалтерської документації позивача за період часу з 01.01.2004 по 31.12.2005, експерти встановили, що усі суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, придбані позивачем товари, роботи та послуги використовуються ним у господарській діяльності.
Також, позивачем надані документи (акти виконаних робіт та тощо), які свідчать про виконання відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" у зазначені періоди часу на користь позивача, їх приймання останнім, оформлення першим необхідних документів для оплати вартості виконаних робіт.
При таких обставинах, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, які були не менш сум його зобов'язань по податку на додану вартість у зазначені звітні періоди, надання ним усіх податкових накладних на послуги (товар), надані (отриманий) у період, що перевірявся, суд першої інстанції, на думку судової колегії, правомірно визнав, що позивач правомірно включив 51947,87 грн. до сум бюджетного відшкодування. У зв'язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача по податку на додану вартість за період часу, який перевірявся, на 51947,87 грн.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Стаття 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Стаття 17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.
Отже як зазначено вище, суд не встановив порушення Закону України "Про податок на додану вартість" в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 51947,87грн., сплаченої під час розрахунків за надані відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" роботи загальною вартістю 311687,20грн.
Таким чином, за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 25974,00грн.
Отже, суд першої інстанції, правомірно на думку судової колегії, дійшов висновку про те, що відповідач в акті №744/23-1/00467873 зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству та обставинам справи, що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій та позовні вимоги у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002552301/0 від 09.11.2006 підлягають задоволенню.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2007 року у справі № 2-22/9006-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2007 року у справі № 2-22/9006-2007А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2007 року у справі № 2-22/9006-2007А залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді