Справа № 2-2644/2010 р.

                                                                                 РІШЕННЯ

Іменем України

 08 грудня 2010 р. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

                                  Головуючого судді                       -Терентьєва А.М.,

                                  при секретарі                                 -Копосовой Н.І.,

                                  за участю представника:              - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, поділ спільно нажитого майна, -

                                                                        ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_2  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, поділ майна, яке придбане під час проживання однією сім'єю, мотивуючи свої вимоги тим, що з початку жовтня 2005 р. до початку вересня 2006 р. вона проживала з відповідачем однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, робили спільні покупки, визначали та складали спільно сімейний бюджет, але шлюб не реєстрували.Спільно з відповідачем несли тягар витрат на утримання будинку в якому проживали та який придбали в період спільного життя 30.11.2005 р. за адресою: АДРЕСА_1. Всі необхідні платежі сплачували з сімейного бюджету. Вважає, що спірне майно належить їй та відповідачу на праві спільної власності. Будинок знаходиться у відповідача. Добровільно поділити будинок відповідач відмовляється, що з'явилося приводом для звернення до суду.

   В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, пояснив, що з ОСОБА_3 вели спільне господарство та проживали у фактичному шлюбі з жовтня 2005 р., вона давала гроші як на проживання так і на купівлю будинку, який купили впродовж спільного проживання на спільні гроші, але оформили на відповідача, оскільки відповідач не працював, проживали спільно у квартирах за наймом, після розірвання відносин вона звернулася до суду.

    Відповідач  у судовому засіданні з позовом не погодився,  пояснив суду, що вони з ОСОБА_2 ніколи не проживали однією сім'єю та не вели спільного господарства, він прописав її у будинку, оскільки у неї не було прописки, але судом визнано факт її непроживання у будинку з 27.06.2005 р. та те, що вона не вселялася у будинок; крім того,  він купив будинок за власні кошти отримані ним за продаж квартири у м.Туапсе (РФ), ці кошти він перевів через банк в Україну, та отримав гроші для купівлі будинку у банку у жовтні 2005 р., також він кожні три місяці був вимушений виїзджати як громадянин Росії та при зворотному в'їзді він кожний раз провозив з собою суму грошей, яка не підлягала декларуванню. Просить суд у позові відмовити.

Суд, вислухав пояснення сторін, допитав свідків, дослідив матеріали справи, вважає встановленими наступні факти.

   Як встановлено ст..74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншосму любі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

   Відповідно до ст.ст.60,61 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. При цьому, якщо договір був укладений в інтересах сім’ї, то майно, одержане за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ст.69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. В силу ст.70 СК України, у разі поділу  майна, що є об’єктом права спільної власності, подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

   Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 63/100 часток АДРЕСА_1  на підставі «Договору купівлі-продажу 63/100 часток житлового будинку» від 30.11.2005 р. №2578.

    Суд враховує  роз'яснення викладені у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якому при застосуванні ст..74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ним склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

 Згідно ст..3 СК України, сім’ю тобто подружжя складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

    З показань свідків, допитаних у судовому засіданні: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які показали, що вони бачили ОСОБА_3 у домашньому вигляді у квартирі у яку приходили до позивача,  судом не встановлено беззаперечно факту перебування сторін у відносинах які можна було би віднести до сімейних, або таких, таких, які притаманні подружжю, факту ведення спільного господарства сторонами свідками не доведено. Також суд вважає, що позивачем не доведено факту ведення спільного господарства з ОСОБА_3, та не наведено доказів придбання спільного майна за участі самої ОСОБА_2 чи за її власні гроші або їхню частку.

    Також у ст.57 СК України говориться про те, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

   Як встановлено судом, відповідач придбав будинок у листопаді 2005 р. знявші гроші з банківського рахунку в ФФ КБ «ПриватБанк», тобто придбав будинок на гроші, належні йому особисто. Позивачем протягом судового засідання факт придбання ОСОБА_3 будинку за власні гроші, не спростований.

    Крім того, згідно рішенню Феодосійського міського суду АРК від 03.09.2009 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 третя особа Відділ громадянства. міграції, реєстрації фізичних осіб Феодосійського МВ про визнання особи такою, що втратила право користування жили приміщенням, розірвання договору найму житла і зняття з реєстраційного обліку, встановлено, що 26.12.2005 р. між сторонами було укладено договір найму жилого приміщення, належного ОСОБА_3, також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у спірне жиле приміщення за договором найму не вселялася, її майна у будинку не мається, внаслідок чого її було визнано особою яка втратила право користування жилим приміщенням з 27 червня 2005 р. Тобто твердження позивача про її проживання спільно з ОСОБА_3 з жовтня 2005 р. у спірному будинку, його ремонтували та несли спільні витрати з його утримання, спростовується вказаним рішенням суду.

   Як встановлено ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

     Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_2 немає.

  Відповідно до ст.72 ЦК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

    Як вбачається з позовної заяви, позивач знала про те, що у 2005 р. відповідач придбав будинок, але звернулася до суду з вимогою про поділ майна у 2010 р, тобто нею пропущено сорок позовної давності для звернення до суду.  

    Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.57,60,61,69,70-72,74 СК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:    

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

     Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

     Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

       Суддя  (підпис)

        Копія вірна.      Суддя

                                  Секретар

Справа № 2-2644/2010 р.

    РІШЕННЯ    

Іменем України

ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ

 08 грудня 2010 р. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

                                  Головуючого судді                       -Терентьєва А.М.,

                                  при секретарі                                 -Копосовой Н.І.,

                                  за участю представника:              - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, поділ спільно нажитого майна, -

  Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.57,60,61,69,70-72,74 СК України, суд, -

                                                                           ВИРІШИВ:    

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

     Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

     Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

      Суддя  (підпис)

       Копія вірна. Суддя

                            Секретар