Справа № 2а-7356/2010р.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Клімова В.В.
при секретарі Лізенко Х.А.
за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду з позовом до УПтаСЗН Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати та доплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру гарантованого Конституцією України та Законом України «Про державні соціальні стандрати та державні соціальні гарантії» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Посилаючись на Закони України: Закон України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закон України „Про державний бюджет на 2007 рік”, на Закон України „Про державний бюджет на 2008 рік”, Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року, від 22.05.2008 року, вважає, що відповідач неправомірно не робить перерахунок допомоги на дитину відповідно до діючого законодавства.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та попросила суд його задовольнити.
Згідно письмових заперечень відповідача вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у управлінні праці та соціального захисту населення з 23.01.2006 року як соціально незастрахована особа та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.01.2006 року по 14.09.2008 року, призначену відповідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» . Відповідно до пунктів 17-24 порядку передбачені умови, розмір та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Відповідно до п.22 порядку в 2007 році був передбачений мінімальний розмір допомоги, а саме не менш 90 грн. або в розмірі різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Відповідно до Довідки (яка мається в матеріалах справи), Позивачеві виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в розмірах більших ніж 90 грн. на місяць. Таким чином, управління виконало дії в частини призначення та виплати допомоги в повному обсязі. Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення соціальної політики. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Положення ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями) є чинними на протязі 2007 року та по цей час. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вказані положення не були визнані неконституційними. Таким чином вони діють та обов'язкові до виконання. На підставі вище наведеного можливо зробити висновок, що Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» надано право Кабінету міністрів України розробити та затвердити в межах своїх повноважень порядок призначення та виплати державної допомоги. Зазначеним Порядком встановлений також і розмір допомоги, який і був виплачений в повному обсязі. Таким чином, дії Управління праці та соціального захисту населення не можливо вважати неправомірними, так як Постанови Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання. Згідно до ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів України, які регулюють бюджетні відносини відносяться зокрема і нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу України та інших законів України. Відповідно п. 5 ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, яким є управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Кошторисом на 2007 рік видатки на проведення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку встановлені із розрахунку призначення та виплати вказаної допомоги в розмірі не менш 90 грн., але не більш ніж між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Таким чином, дія управління в частині проведення нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку відповідає чинному законодавству, так як Позивачці призначена допомога на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Управління вважає, що Позивач пропустив строки звернення до Адміністративного суду з Позовом, відповідно до п.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи, інтересів. Також відповідно до п.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Управління праці та соціального захисту населення вважає, що строк для звернення пропущений без поважної причині, так як Позивач отримувала ці виплати щомісячно, починаючи з квітня 2007 року, та не могла не знати про порушення своїх прав. Відповідно до Указу Президенту України від 10.06.1997року №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» Рішення Конституційного суду України було опубліковано в засобах масової інформації. Таким чином Позивач не міг не знати про те, що його права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення З-х річного віку порушуються, але не прийняв жодних мір по захисту своїх інтересів.
Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Позивачка народила 14.09.2005 року доньку Крістіну , що підтверджено свідоцтвом про народження.
Відповідно до довідки відповідача позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , починаючи з 23 січня 2006 року й по 14.09.2008 року. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно до ст. 3 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
За приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у 2007р. становить: з 1 жовтня - 470грн.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006, № 489-У було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Згідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове Державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані не конституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХГІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
За таких обставин, суд зазначає, що право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років виникає з 09.07.07р. по 31.12.07р., але враховуючи положення ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 ст. 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Враховуючи положення ч.2 ст. 99 КАС України, позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами за період з09.07.07р. по 31.12.07 року включно, тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Суд також вважає за доцільне роз’яснити позивачці відносно її позову про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до 3-х років наступне.
Відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми», від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № І07-У1) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасться у розмірі, то дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною.
Суд не бере до уваги в обґрунтування позову посилання позивача на ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" оскільки преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Статтею 50 цього Закону визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.
Фактично виплати по догляду за дитиною проводило Управління праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а не за рахунок страхових внесків.
Керуючись ст..1,.99,100,202,205,206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними, залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено і віддруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: