Справа 1-118/10

                                                             П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року        Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:                                                                                                  

головуючого судді                                                                                          - Кологривої Т.М.,

за участю секретаря                                                                                        - Романенко Т.І.,

прокурора                                                                                                         - Венгер Є.В.,

потерпілих                                                                                                        - ОСОБА_1,

                                                                                                                             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в смт. Арбузинка   кримінальну справу за обвинуваченням

           ОСОБА_3 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області,  громадянина України,  маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, маючого на утриманні двох  неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,   у  вчиненні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 172 КК України

                                                              В С Т А Н О В И В :

          Приватний підприємець ОСОБА_3, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, використовував в діяльності магазину продовольчих  товарів та магазину-кафетерію «Тростинка», що знаходиться в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області та належить йому на праві  приватної власності, найману працю без укладення  письмових договорів з ОСОБА_2 - в  період з 15.07.2010 року по  теперішній час та ОСОБА_1 – з 09.08.2010 року по теперішній час. Використовуючи  найману працю  ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 не забезпечив достовірний облік виконуваної працівниками роботи та витрат на оплату праці у встановленому  порядку: не запровадив ведення табелів обліку використання робочого часу та відомостей нарахування та виплати заробітної плати найманих працівників, що позбавляє можливість  дослідити    порядок та розміри виплати заробітної плати, наявності чи відсутності  заборгованості з виплати заробітної плати, здійснення обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, що являється порушенням  вимог  п.6 ч.1 ст. 24, ч.2 ст. 30, 253, 254 КЗпП України.

         Враховуючи режим роботи магазину продовольчих товарів та магазину-кафетерію «Тростинка» ( з 8.00 год. до 19.00 год. та з 8.00 год. до 24.00 год.), в порушення вимог  ст.ст. 50, 66 КЗпП України, працівник ОСОБА_1 працювала з 8.00 год. до 19.00 год., ОСОБА_2 працювала з 8.00 до 24.00 год. з перервою  для відпочинку та харчування з 14.00 до 15.00 та з 15.30 до 16.30 відповідно два тижні поспіль, потім надавалися два тижні вихідних. Тобто, тривалість робочого дня ОСОБА_1 становила 10 годин, ОСОБА_2 – 15 годин при нормальній тривалості робочого дня 8 годин, а тривалість  робочого тижня становить відповідно 70 та 105 годин.

           У судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3   вину свою в здійсненні інкримінованого йому злочину  визнав повністю,   пояснив, що вчинив злочин  при вказаних вище обставинах.  

           Власне зізнання підсудного узгоджується з фактичними обставинами  справи, які ніким не оспорюються.

          Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю .

          Під час судового засідання підсудний заявив клопотання про звільнення  його від кримінальної відповідальності  в зв’язку з дійовим каяттям.

          Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню.

          Згідно ст. 45 КК України  особа, яка   вперше  вчинила  злочин  невеликої  тяжкості або необережний    злочин   середньої   тяжкості,   звільняється   від кримінальної  відповідальності,  якщо  вона після вчинення злочину щиро  покаялася,  активно  сприяла  розкриттю  злочину  і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

           В судовому засіданні встановлено, що підсудний  вперше скоїв злочин  невеликої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, має двох неповнолітніх дітей, щиро покаявся у вчиненому злочині, після вчинення ним злочину ніяких правопорушень по даний час  не вчиняв, усунув допущені ним порушення вимог законодавства про працю, а тому є всі підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності  у зв’язку з дійовим каяттям та з закриттям провадження по справі.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 282  КПК України, ст. 45 КК України, суд

                                                           П О С Т А Н О В И В :

             Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172 КК України, закривши провадження  у даній справі.

            Запобіжний захід до вступу постанови в законну силу залишити попередній – підписка про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена в 7-денний термін  з дня її проголошення  в апеляційний  суд Миколаївської області через Арбузинський районний суд.

Суддя                                                                                                                Т.М.Кологрива