Справа № 2-а-216/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2010 року                                       м.Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді    Єрмічової В.В.,

з участю секретаря  Лебедевіч Н.А.

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОДДЗ м.Житомир Павлушка Сергія Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,–  

Встановив:

    Постановою інспектора ДПС ОДДЗ м.Житомир Павлушка С.В. серії АМ №255433 від 16.09.2010 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КпАП України та накладено штраф в сумі 255 гривень.

    Позивач ОСОБА_1, вважаючи зазначену постанову незаконною, звернувся до суду з позовом, де просить її скасувати. Просить справу розгляну у його відсутність , про що подав письмову заяву (а.с.20).

     Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с.15,20).

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити із слідуючих підстав.

    16.09.2010 року інспектором ДПС ОДДЗ м.Житомир Павлушко С.В. складено протокол про адміністративне порушення у якому зазначається, що ОСОБА_1 16.09.2010 року о 13.01 год. керуючи транспортним засобом марки «Ауді4», державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Глибочиця-Клітчин-Станишівка, перевищив встановлену швидкість руху, яка вимірювалась приладом «Беркут» №0601064, на 40 км/год.(а.с.7).

      На підставі даного протоколу 16.09.2010 року інспектором ДПС ОДДЗ м.Житомир Павлушко С.В. винесено постанову серії АМ  №255433 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 255 гривень (а.с.8).

    Однак, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» є    неприпустимим  спрощений підхід   до   розгляду   справ   про   адміністративні правопорушення  на  транспорті  та  ігнорування  прав  осіб,  яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків. Зміст постанови  має відповідати вимогам,  передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У  ній,  зокрема,  потрібно навести  докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення,  та зазначити мотиви  відхилення інших  доказів,  на  які  посилався правопорушник,  чи висловлених останнім доводів.  

    Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

    Однак, в порушення зазначених вимог відповідач спрощено підійшов до розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'ясувавши всіх обставин, перелічених у статтях 247 і 280 КпАП. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута без підготовки до розгляду та без вирішення питань, які наведені в ст.278 КУАП.

    Зважаючи на те, що відповідно до ст.251 КУАП доказами в справі про адміністративне  правопорушення є поясненнями особи, яка притягається до  адміністративної  відповідальності, суд враховує як доказ показання позивача про дотримання ним ПДР України під час керування автомобілем.

      Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт  владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.  Відповідачем суду не надано доказів на спростування тих обставин, які викладені в позовній заяві.  

В оскаржуваній постанові лише зазначено назву вимірювального приладу «Беркут» та його номер 0601064. Його серії не відображено, показання не зазначено та нічим не обґрунтовано, а тому вважаються недоведеними. Відсутній зв'язок між показаннями приладу «Візир» та швидкістю руху саме автомобіля позивача. Не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність». Суду не надано сертифікат відповідного приладу.  За таких обставин посилання на показання приладу «Візир» не можуть бути відповідно до ст.ст.251,258 КУпАП достатнім доказом вчинення правопорушення водієм.    

    Статтею 7 КпАП України встановлено, що  провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування  уповноваженими  на  те  органами  і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться  в  межах  їх компетенції, у точній відповідності з законом.

    Відповідно до вимог ст.33 КпАП  при  накладенні  стягнення  враховуються  характер  вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

    Відповідно до вимог ст.9 КпАП адміністративним  правопорушенням  (проступком)    визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

    За таких обставин, суд вважає встановленим факт дотримання позивачем Правил дорожнього руху при керуванні автомобілем та визнає не доведеним факт протиправної винної поведінки  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а постанову по справі  про адміністративне правопорушення  серії  АМ №255433 від 16.09.2010 року такою, що не відповідає вимогам адміністративного законодавства.

    Керуючись ст.ст.7, 9, 33, 122, 251, 258, 268, 278, 280 КпАП України, ст.ст.9,11,71,122,159,160,162,163 КАС України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Правилами дорожнього руху України,-

   Постановив:

    Позов задовольнити.

    Постанову інспектора ДПС ОДДЗ м.Житомир Павлушка Сергія Володимировича серії АМ №255433 від 16.09.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення штрафу в сумі 255 гривень - скасувати.

     Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

    Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

    Суддя: