№ 2-4/10

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 жовтня  2010 року                                                            Знам’янський міськрайонний суд

                                                                                                Кіровоградської області

                                                      в складі:  головуючого судді –   Шевцової Н.В.

                       при секретарі         -                     Магась Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам’янка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до про визнання права власності на ? частину будинку,  банно-прального комбінату  

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 в якому просила розділити будинок та  приміщення банно-прального комбінату. В судовому засіданні змінила свої позовні вимоги та просить визнати за нею право власності  на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та банно-прального комбінату. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем вона перебувала в шлюбі з 10.09.1977 року. За час перебування у шлюбі за спільні кошти ними був побудований будинок за адресою АДРЕСА_1. Крім того, на прилюдних торгах ними придбане приміщення банно-прального комбінату за адресою  АДРЕСА_2. Оскільки вказане майно являється спільною власністю подружжя, вона просить визнати за нею право власності на ? частину будинку та ? частину банно-прального комбінату.

В судовому засідання  позивачка свої позовні вимоги визнала. Суду пояснила, що під час перебування у шлюбі її чоловік ОСОБА_2 отримав дозвіл на проведення будівельних робіт будинку. Вони разом за спільні кошти побудували будинок, який введений в експлуатацію в 1993 році. Крім того, хоча рішенням суду в 2000 році їх шлюб було розірвано, вони не отримували свідоцтв про  розірвання шлюбу і продовжувала спільно проживати та  разом вели господарство. В 2003 році за кошти отримані ОСОБА_2 в кредит, було придбане приміщення  банно-прального комбінату. Оскільки все це майно була придбано та побудовано під час спільного проживання з відповідачем, вважає, що вона має право власності на ? частину  будинку та приміщення, а тому просить позов задовольнити.    

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав повністю. Суду пояснив, що він дійсно перебував  у шлюбі з ОСОБА_1 Однак, вона господарства не вела, дітей не виховувала, зловживала алкоголем та наркотиками. Тому вважає, що  права власності ні на будинок, ні на приміщення банно-прального комбінату вона не має. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши  матеріали справи, встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи,  сторони зареєстрували шлюб  10.09.1977 року, про що мається  актовий запис №210 (а.с.46).

    Шлюб розірвано 21.01.2004  року, актовий запис № 11 (а.с.4)

    Згідно висновку про реєстрацію домоволодіння від 01.07.1993 року будинок за адресою АДРЕСА_1, Кіровоградської області  введений в експлуатацію  та належить на праві  особистої власності ОСОБА_2 (а.с.5).

    Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної  власності незалежно від того, що  один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього  господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)  самостійного заробітку (доходу).

    Судом встановлено, що сторони, перебуваючи в шлюбі, набули будинок, в якому проживали. Таким чином суд вважає, що будинок відноситься до майна, набутого подружжям за час шлюбу, а тому він належить сторонам  на праві спільної сумісної власності.

    Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, суд вважає, що  позов  в частині визнання права власності на ? частину будинку підлягає задоволенню.

    Разом з тим, судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_2 згідно акту проведення  прилюдних торгів від 06.05.2003 року придбав приміщення банно-прального комбінату за адресою АДРЕСА_2. Вказаний комбінат придбаний ОСОБА_2 для здійснення підприємницької діяльності, даних про те, що позивачка приймала участь у придбанні цього майна нею не надано. Крім того, приміщення банно-прального комбінату придбано ОСОБА_2 після винесення рішення  Знам’янського міського суду від 21 вересня 2000 року. З оглянутої в  судовому засіданні  цивільної справи  № 2-138/05 встановлено, що позивачка в позові про розірвання шлюбу зазначала, що відносини між ними припинені в 1997 році.

    Таким чином, суд вважає, що позов в частині визнання права власності на ? частину приміщення банно-прального комбінату задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного,  керуючись  213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку з надвірними будівлями за адресою  АДРЕСА_1, Кіровоградської області.

    В решті позовних вимог відмовити.

    На рішення може бути подана  апеляція  в апеляційний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                Шевцова Н.В.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку за адресою  АДРЕСА_3 та виділити їй в натурі кімнату1-1, кімнату1-2, кімнату 1-7 загальною площею 34,9 кв.м., залишивши споруди загального користування – септик, фільтруючий колодязь в загальному користуванні.

    Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 81 грн.

    На рішення може бути подана  апеляція  в апеляційний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду                                               Н.В.Шевцова