Судове рішення 2а-1495/10 від 12.01.2011

Судове рішення #12840295

Справа № 2а-1495/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Багрової А.Г., розглянувши у скороченому провадженні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі про зобов’язання нарахувати державну допомогу «дітям війни», суд

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі (далі – УПФУ) про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу як це передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом Закону) має статус «дитини війни». Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ в Нікопольському районі.

Згідно зі ст. 6 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., передбачалось підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2006-2007 р. така допомога їй взагалі не виплачувалась, а в 2008 р. виплачувалася у меншому розмірі, бо дане підвищення призупинялось Законами України «Про державний бюджет України» на 2006-2008 р..

Позивач вважає, що після прийняття рішення Конституційним судом України 09.07.2007р. та 22.05.2008р. про визнання неконституційними положення статті Законів України «Про державний бюджет України» на 2007 р. та 2008 р. про призупинення підвищення щомісячного довічного утримання, УПФУ повинно було здійснити перерахунок його пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом. На даний час такий перерахунок не проведений. Вона зверталася до УПФУ в Нікопольському районі з заявою про проведення донарахування та виплати належних їй сум, але в задоволені заяв йому було необґрунтовано відмовлено.

Тому позивач просить суд визнати протиправною дії УПФУ в Нікопольському районі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії та зобов’язати УПФУ в Нікопольському районі здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки.

Відповідач надав суду письмові заперечення, просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, окрім того позивачу виплачувалася надбавка до пенсії.

Дослідивши наявні у справі докази, заперечення відповідача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отриманні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже беручи до уваги вищезазначене та Постанову Вищого Адміністративного Суду від 19 січня 2010 року № К-37090/09, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не обмежений, а тому позивач не пропустив строк звернення до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6). Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у Нікопольському районі.

Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий 18.11.2004 р. і набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

П.12 ст. 72 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також була призупинена дія ст.. 6 Закону, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» ст. 6 Закону була змінена і передбачено виплату розміру підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (тобто – 10% від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10рп/2008 від 22.05.2008р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст..6 Закону та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» щодо зміни редакції ст.. 6 Закону визнані неконституційними, а отже втратили чинність відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» з дня прийняття рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд вважає, що після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом.

Щодо визнання дій УПФ неправомірними по нарахуванню позивачу пенсійних виплат за 2009-2010 роки, суд приймає до уваги Лист Вищого адміністративного Суду України від 01.12.2009 року № 1623/13/13-09, та зазначає наступне.

Статтею ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Відповідно до ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмірі мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Проте, судом було встановлено, що УПФУ у Нікопольському районі будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплату такого підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року безпідставно не здійснювало.

Щодо вимог позивачки нараховувати їй та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу до зміни пенсійного забезпечення або зміни чи скасування норм законодавства суд зазначає наступне.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню за період після винесення Конституційним Судом України зазначених вище рішень, позивачу повинен бути зроблений перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 22.11.2010 року.

Керуючись ст.ст. 99, 159, 161, 183-2 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

постановив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1.

3. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Нікопольському районі перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р, та з 22.05.2008 р. по 22.11.2010 року з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у випадках передбачених статтею 186 КАС України.

Суддя: А.Г. Багрова

Справа № 2а-1494/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Багрової А.Г., розглянувши у скороченому провадженні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі про зобов’язання нарахувати державну допомогу «дітям війни», суд

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі (далі – УПФУ) про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу як це передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом Закону) має статус «дитини війни». Він отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ в Нікопольському районі.

Згідно зі ст. 6 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., передбачалось підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2006-2007 р. така допомога йому взагалі не виплачувалась, а в 2008 р. виплачувалася у меншому розмірі, бо дане підвищення призупинялось Законами України «Про державний бюджет України» на 2006-2008 р..

Позивач вважає, що після прийняття рішення Конституційним судом України 09.07.2007р. та 22.05.2008р. про визнання неконституційними положення статті Законів України «Про державний бюджет України» на 2007 р. та 2008 р. про призупинення підвищення щомісячного довічного утримання, УПФУ повинно було здійснити перерахунок його пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом. На даний час такий перерахунок не проведений. Він звертався до УПФУ в Нікопольському районі з заявою про проведення донарахування та виплати належних їй сум, але в задоволені заяв йому було необґрунтовано відмовлено.

Тому позивач просить суд визнати протиправною дії УПФУ в Нікопольському районі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії та зобов’язати УПФУ в Нікопольському районі здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки.

Відповідач надав суду письмові заперечення, просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, окрім того позивачу виплачувалася надбавка до пенсії.

Дослідивши наявні у справі докази, заперечення відповідача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отриманні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже беручи до уваги вищезазначене та Постанову Вищого Адміністративного Суду від 19 січня 2010 року № К-37090/09, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не обмежений, а тому позивач не пропустив строк звернення до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6). Він отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у Нікопольському районі.