Справа № 2-6176/10  

РІШЕННЯ  

(заочне)  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  18 листопада 2010 року                                                                                                м. Нікополь  

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючого  – судді                                        Багрової А.Г,  

при секретарі:                                                    Шульдякової О.М.  

за участю представника позивача                   Черноіваненко В.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд  

  встановив :  

    ВАТ „Банк „Фінанси і Кредит” (далі - Банк) звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.  

  Свої вимоги мотивує тим, що 21.08.2006р. між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 173-кд-2006 про надання кредиту у сумі 30 000 доларів США. З умовами договору відповідач був ознайомлений та згоден, про що свідчить його підпис.  

Відповідно до умов договору кредит надається ОСОБА_2 на строк до 21.08.2011 р. зі сплатою 15,5 %  відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом. Кожного місяця ОСОБА_2 зобов’язувалася надавати банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, а у випадку несвоєчасної сплати заборгованості по відсотках сплачує пеню за кожен день прострочення.      

    Одночасно з кредитним договором з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту банком було укладено договір поруки № 173-дп-2006 від 21.08.2006 р. із ОСОБА_3  

  Оскільки відповідачі прийняті на себе зобов’язання перед Банком не виконали, то у встановлений договором термін сума кредиту та відсотки за користування кредитом не сплачені.  

Враховуючи те, що в добровільному порядку відповідачі не бажають виконувати умови договору, гроші повертати відмовляються, позивач вважає, що має право вимагати стягнення заборгованості за кредитом.  

Так, сума заборгованості відповідачів складає:  

- заборгованість за кредитом – 15 348,93 доларів США;  

- прострочена заборгованість по кредиту – 10634,92 доларів США,  

- нараховані відсотки – 559,37 доларів США,  

- прострочена заборгованість по відсоткам – 2 740,90 доларів США,  

- нарахована комісія – 454,50 грн,  

- прострочена заборгованість по комісії – 1818,00 грн.,  

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 252 364,49 грн.,  

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 33 626,40 грн.,  

- пеня за несвоєчасну сплату комісії – 2845,17 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також стягнути з відповідачів повернення судового збору у сумі 1700 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.  

  Відповідачі у судове засідання  не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України.  

Вислухавши представника позивача,  вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.  

  Відповідно до   ч.1 ст. 1054 ЦК України   за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит и сплатити проценти.  

  Як встановлено в судовому засіданні 21.08.2006 р. між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 173-кд-2006 про надання кредиту у сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США. З умовами договору ОСОБА_2 була ознайомлена та згодна, про що свідчить її підпис.  

Відповідно до умов договору кредит надається ОСОБА_2 на строк до 21.08.2011 р. зі сплатою 15,5 відсотків річних за користування кредитом, та комісійної винагороди за управління кредитом. Кожного місяця ОСОБА_2 зобов’язувалася надавати банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, а у випадку несвоєчасної сплати заборгованості по відсотках сплачує пеню за кожен день прострочення (а.с. 8-10).        

    Одночасно з кредитним договором з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту банком було укладено договір поруки № 173-дп-2006 від 21.08.2006 року з ОСОБА_3 (а.с. 11).      

Однак, відповідачі прийняті на себе зобов’язання не виконують і суму кредиту та відсотки за користування кредитом не повертають. Сума заборгованості відповідачів не виплачена і до цього часу.  

Так, станом на 20.11.2009 р. сума заборгованості відповідача перед Банком складає:  

-   заборгованість за кредитом – 15 348,93 доларів США, що на день винесення рішення в національній валюті за курсом НБУ складає 121 651,01 грн;  

- прострочена заборгованість по кредиту – 10634,92 доларів США, що на день винесення рішення в національній валюті за курсом НБУ складає 84 289,18 грн.,  

- нараховані відсотки – 559,37 доларів США, що на день винесення рішення в національній валюті за курсом НБУ складає 4 433,39 грн.,  

- прострочена заборгованість по відсоткам – 2 740,90 доларів США, що на день винесення рішення в національній валюті складає 21 723,55 грн.,  

- нарахована комісія – 454,50 грн,  

- прострочена заборгованість по комісії – 1818,00 грн.,  

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 252 364,49 грн.,  

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 33 626,40 грн.,  

- пеня за несвоєчасну сплату комісії – 2845,17 грн., а всього 523205,69 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 6).  

У суду не викликає сумніву той факт, що відповідачі порушила взяті на себе зобов’язання за договором, оскільки не виконала умов договору і не повернула банку отримані кошти.  

Враховуючи те, що неодноразові звернення ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” про повернення коштів результатів не принесли, до теперішнього часу відповідач ухиляється від виконання свого зобов’язання перед банком, то суд вважає, що зазначена сума заборгованості повинна бути стягнена з відповідача примусово.  

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів складає 523205,69 грн.  

На підставі   ст. 88 ЦПК України   з відповідачів солідарно повинні бути стягнені судові витрати в сумі 1820 грн. на користь позивача.  

Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

Керуючись ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218, ст. 526, 612, 623, 624, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд  

вирішив:  

Позов Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.  

Стягнути з солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” на розрахунковий рахунок № 29095060900980 у КФ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” МФО 305835, ОКПО 24609556 заборгованість за кредитним договором у сумі 523 205 (п’ятсот двадцять три тисячі двісті п’ять) грн. 69 коп., судові витрати в розмірі 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

    Суддя:     А.Г.Багрова