Справа №2—8603/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2010 року
Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Кучми В.В.
при секретарі Щербакової І.В.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача завідуючого юридичного сектору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Смирницької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв”язку з профзахворюванням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з справжнім позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про стягнення моральної шкоди у зв”язку з втратою здоров”я від професійного захворювання. На обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що він має загальний трудовий стаж, пов»язаний з підземними умовами роботи на шахтному підприємстві 22 роки 11 місяців. За результатами обстеження у Донецькій обласній клінічній лікарні лікарняна експертна комісія згідно висновку від 30.06.04 року встановила професійне захворювання за діагнозом хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, друга стадія, фаза загострення, легенева недостатність першого ступеню. За висновком МСЕК від 14.09.04 року за вказаним діагнозом йому первинно з цього часу і безстроково визначено 20% втрати профпрацездатності. У зв»язку з профзахворюванням обмежена робота легенів викликає у нього недостатність кисню, задишку, у зв”язку з чим він змушений обмежувати спілкування з близькими і знайомими, надмірне вживання ліків почало викликати болі у шлунку, відчуття залежності від болю і ліків дезорганізує сталий образ життя, викликає у нього пригнічений моральний стан та душевні страждання. Тому він оцінює і просить стягнути з відповідача у якості відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, на обґрунтування вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача завідуючий юридичного сектору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Смирницька О.І. позов не визнала, посилається на письмово викладені спростування, за якими суми заявленої моральної шкоди вважає не обґрунтуваннями, оскільки позивач на підтвердження наявності депресивного стану не надав медичного висновку. При вирішенні спору також просить врахувати те, що Законом України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключені абзац 4 ст. 1, п.п. „є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва
Заслухав сторони, дослідив матеріали справи і надані в ній письмові докази на обґрунтування і спростування позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно висновку лікарняно-експертної комісії №4709 від 30.06.04 р за результатами обстеження позивачеві ОСОБА_1 встановлений діагноз хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, друга стадія, фаза загострення, легенева недостатність першого ступеню антрако-силікатоз, інтерстиціальна форма, пізно розвинена, емфізема легенів, легенева недостатність. Як встановлено цим висновком захворювання є професійне, причиною професійного захворювання встановлено тривале багаторазове дихання вугільною породною пилюкою, токсичними газами в не благоприємних метеоумовах. Професіями, що потягли розвиток професійного захворювання слід вважати такі заміщувані як прохідник, гірничий робочий (а.с. 15).
Згідно довідки МСЕК від 14.09.04 р №095073 про результати визначення ступеня втрати профпрацездатності ОСОБА_1 первинно за цим діагнозом встановлено 20% втрати профпрацездатності безстроково (а.с. 12). Довідкою, наданою відділенням виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ України м. Сніжне в Донецькій області №01-06/15-1410 від 26.11.10 року за матеріалами справи щодо позивача як на особу, яка перебуває на обліку й отримує страхові виплати, підтверджується, що останньому за результатами повторного обстеження згідно виписи з огляду МСЕК від 07.12.06 року, серія ДОН-02-№010159, було встановлено 25% профпрацездатності у зв»язку з профзахворюванням повторно починаючи з 30.11.06 року і безстроково (а.с. 36).
Дані про звернення позивачем за психіатричною допомогою з приводу перенесення стресових, депресивних та інших негативних проявів стану здоров”я унаслідок отриманого професійного захворювання відсутні.
Частиною 1 статті 9 Закону України „Про охорону праці” передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові унаслідок ушкодження його здоров”я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. У відповідності до підпункту „є” пункту 1 частини 1 статті 21 та частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому виплачує Фонд соціального страхування. Відшкодування здійснюється у виді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати визначається в судовому порядку.
Згідно ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також виходячи з положень, закріплених у ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативних актів, крім випадків, коли вони пом”якшують або скасовують відповідальність особи, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. Тому суд не може прийняти посилання представника відповідача на положення Закону України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, яким виключена дія статей 1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” з 1 січня 2007 року з питань відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач отримав професійне захворювання на підставі висновку МСЕК від 14.09.04 року, тобто раніше набрання чинності вищеназваним Законом, і таким чином за ним лишається право на відшкодуванні шкоди, яке виникло в період дії Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” і відповідно ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування забов”язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту заподіяння за умови втрати профпрацездатності.
З роз”яснень, наведених у абзаці 2 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” №6 від 27.03.92 р в редакції від 24.10.03 р, з рішення Конституційного Суду України №1-рп/2004 від 27.01.04 р витікає, що страхова виплата за моральну шкоду може проводитись потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати ним професійної працездатності. При цьому згідно положень, закріплених у ч. 3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” моральна шкода, яка заподіяна умовами виробництва, може бути відшкодовуватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди і по представленню відповідного висновку медичних органів лише коли умови виробництва не потягли потерпілим втрату профпрацездатності. Відповідно цих положень висновок МСЕК про встановлення чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності унаслідок трудового каліцтва, не є обов”язковим тому, що спричинення моральної шкоди є очевидним.
За цих обставин під час розгляду справи було відмовлено у клопотанні представника відповідача про призначення і проведення судово-медичної експертизи на предмет наявності і характеру моральної шкоди позивачеві. Окрім того, у разі наявності даних про звернення позивачем за психіатричною допомогою з приводу перенесення стресових, депресивних та інших негативних проявів стану здоров”я унаслідок отриманого каліцтва і зазначення у такому випадку у висновку про моральну шкоду, такий висновок слугуватиме лише одним з доказів спричинення такої шкоди.
Таким чином, з урахуванням конституційної значимості здоров”я як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, виходячи з вищезазначених обставин справи, суд вважає що заявлена позивачем вимога є обгрутованою і підлягає частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено і доведено, що позивач працюючи на шахтних підприємствах на підземних роботах отримав професійне хронічне захворювання, що обмежує нормальну роботу легенів, утруднює дихання. З письмових пояснень позивача витікає, що у зв»язку з отриманою хворобою, яка носить стійкий, хронічний характер, постійне придбання і вживання ліків дезорганізує сталий образ його життя, таке його становище змушує його обмежувати контакти з оточуючими та родичами, він уникає відвідування суспільних місць. Залежність від болю і ліків викликає у нього пригнічений моральний стан та душевні страждання.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, з огляду на конкретні обставини справи, а саме вік позивача на момент розгляду справи, що межує з пенсійним віком, встановлення 25% втрати профпрацездатності у зв»язку з профзахворюванням згідно медичного висновку, встановлення втрати профпрацездатності безстроково, встановлення у зв»язку з профзахворюванням такого фізичного стану здоров»я, що обмежує нормальну роботу його внутрішніх органів – легенів, яке не підлягає відновленню, що змушує його як хронічного хворого постійно вживати ліки, виходячи з характеру і ступеня моральних страждань, викликаних болючими відчуттями, порушення нормального укладу життя, відповідно до вимог ст. 28 ч. 3 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає справедливою сатисфакцію моральної шкоди у сумі 7500 гривен, а в іншій частині позову, що перевищує спірний розмір моральної шкоди, слід відмовити.
Згідно положень п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати судового збору звільнений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому у порядку ст. 88 ЦПК України ці судові витрати відносяться за рахунок держави.
У відповідності з ч. 3 ст. 81 ЦПК України з відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне слід стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн
Керуючись ст.ст. 8, 58 Конституції України, ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р №1105-XIV, ст.ст. 10, 11, 60, 212–215, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв”язку з профзахворюванням,
задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв”язку з втратою здоров”я від професійного захворювання у сумі 7500 (сім тисяч п»ятсот) гривен.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 гривен.
Рішення може бути оскаржено учасниками процесу на протязі десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: