Справа № 291/1062/24

Провадження №2-а/291/34/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі головуючого - судді Гарбарук І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в селищі Ружин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2024 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а також відсутність у відповідача доказів, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З наведених підстав просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ББА №316556 від 28.07.2024.

Ухвалою суду від 15.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи.

У письмовому відзиві представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена. Оскаржувана постанова містить всі вимоги, що встановлює КУпАП.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, а також не заперечується сторонами, що 28.07.2024 о 19:30 год інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Корманом П.П. винесена постанова про накладання адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії ББА №316556, в якій зафіксовано, що 28.07.2024 о 19:30 год у с. Березянка по вул.. Райдужна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушила п. 2.3 в ПДР. Такі дії кваліфіковані, як порушення ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн.

Так, відповідно до приписів ст.121 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Зокрема, ч. 5 цієї статі визначено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп. «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголів`я, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Так, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач 28.07.2024 у с. Березянка по вул.. Райдужна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки.

Згідно з оскаржуваною постановою, на підтвердження вчинення позивачем порушення вимог п. 2.3 (в) ПДР України відповідач додав відеозапис.

Однак, сам факт правопорушення на відео не зафіксовано, а про нього лише веде розмову працівник поліції, що не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 28/32999 від 11.01.2019.

Так, відео починається з того, що водій дістає документи з транспортного засобу та починає їх показувати працівникам поліції.

Крім того слід зазначити, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, чинним в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Інших доказів, які б об`єктивно вказували на вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачами до суду не надано.

Таким чином, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на доведення законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, не було надано суду матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постанова про адміністративне правопорушення, складена інспектором поліції, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Протилежного суду не доведено та не здобуто під час розгляду справи.

При цьому, варто зауважити, що у постанові серії ББА №316556 від 28.07.2024 вказано прізвище позивача, як « ОСОБА_2 », оскільки посвідчення водія видане саме на « ОСОБА_2 ». Позивач уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_3 », однак посвідчення водія не змінювала. Вказаний факт підтверджено на відео, яке долучено до матеріалів справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На переконання суду, враховуючи, що саме відповідач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, який у даному випадку належним чином не зафіксовано, то всі сумніви у винуватості позивача в інкримінованому йому правопорушенні слід трактувати на користь його невинуватості, адже його вина не була доведена суду «поза розумним сумнівом», зокрема не була спростована його версія подій, яка є правдоподібною, та такою, що узгоджується з дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн суд стягує на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії серії ББА №316556 від 28.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_4 - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідачем у справі є Головне Управління патрульної поліції у Житомирській області, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області                                         І.М. Гарбарук