10.09.24

33/812/338/24

Справа № 490/2731/24

Провадження № 33/812/338/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 вересня 2024 року  м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання Колосовою О.М.,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мельниченка М.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його захисником адвокатом Курносенком Дмитром Олександровичем, на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 березня 2024 року серії ААД №873847 28 березня 2024 року о 08:20 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шевченко та при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Kuga», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі по вул. Фалеєвська, під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Не погодившись із вказаною постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Курносенко Д.О., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просив її скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги, захисник Курносенко Д.О. вказував, що суд першої інстанції не звернув уваги на суттєві протиріччя, що містяться у протоколах та формально підійшов до розгляду справи, не враховуючи вимоги п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті». Так, адвокат Курносенко Д.О. вказує, що за поясненнями ОСОБА_1 , останній, керуючи транспортним засобом, рухався прямолінійно, не змінюючи напрямок руху по вул. Шевченко, а при перетині перехрестя з вул. Фалеєвська зупинився, виконуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу». Зупинившись перед перехрестям водій ОСОБА_1 впевнився в безпеці подальшого руху, та чітко бачив, що справа від нього по вул. Фалеєвська в напрямку перехрестя з вул. Шевченко рухається автомобіль «Ford Kuga» н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 . Оцінивши дорожню ситуацію, та значну відстань до автомобіля «Ford Kuga», водій ОСОБА_1 почав перетинати перехрестя сподіваючись на те, що усі учасники дорожнього руху, у тому числі, і водій ОСОБА_2 будуть дотримуватись ПДР України, і в частині швидкісного режиму. Рухаючись у завданому напрямку, водій ОСОБА_1 практично завершив проїзд перехрестя, але на відстані 1,5 м. до межі перехрестя відбулось зіткнення з автомобілем «Ford Kuga». Ширина вул. Фалеєвської, згідно схеми місця ДТП, складає 7 метрів, а місце зіткнення зазначено за 1,5 м. до межі перехрестя. Тобто водій ОСОБА_1 проїхав по перехрестю 5,5 метрів. На думку захисника, це означає, що він достатній період часу перебував у зоні видимості водія автомобіля «Ford Kuga» під керуванням ОСОБА_2 . Вважає, що у відповідності до п.2.3 Б ПДР України саме водій ОСОБА_2 теж повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Також вказує, що у відповідності до п.12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Ширина вул. Фалеєвської згідно схеми місця ДТП складає 7 метрів. Будь-що не обмежувало видимість водію ОСОБА_2 , та він заздалегідь бачив перешкоду для руху у вигляді автомобіля «Subaru Outback», н.з НОМЕР_4 , який закінчував проїзд перехрестя, тому, на думку захисника ОСОБА_3 , саме водій ОСОБА_2 визначивши перешкоду для руху не прийняв ніяких заходів для зменшення швидкості руху з метою уникнення ДТП, про що свідчить відсутність гальмового шляху на місці пригоди. Крім того, за поясненнями водія ОСОБА_1 , швидкість автомобіля «Ford Kuga» складала більш ніж 60 км/год, а водій ОСОБА_1 , закінчував проїзд перехрестя в напрямку свого руху.

Також захисник ОСОБА_3 вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 незаконний та не відповідає вимогам КУпАП та інструкціям, оскільки кваліфікуючи дії ОСОБА_1 інспектор УПП в Миколаївській області лейтенант поліції Пода Д.В. невірно зазначив пункти ПДР, які порушив ОСОБА_1 в частині п. 10.1 та п. 16.11, оскільки ОСОБА_1 не починав рух, не перестроювався, та не змінював напрямок руху. Він рухався в завданому напрямку прямолінійно, не маневруючи через перехрестя. Також зазначає, що по ходу руху ОСОБА_1 встановлено дорожній знак 2.1 ПДР України, про порушення якого в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не йдеться. Вважає, що кваліфікація дій за п. 16.11 ПДР України мала б місце, та була доречною при відсутності дорожнього знаку 2.1 ПДР України «дати дорогу». Крім того вказує, що працівники поліції не дотримувались безпосередності збирання доказів, так як поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення не складав схему місця ДТП та не приймав пояснень учасників автопригоди.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги. Його захисник - адвокат Мельниченко М.С. також підтримав вимоги апеляційної скарги, крім того просив звернути увагу, що дорожньо-транспортна пригода сталась на перехресті нерівнозначних доріг: вул. Фалеєвська та вул. Шевченко, які дозволяють рух виключно в одному напрямку маючи по дві смуги для руху в одному напрямку. Автомобіль «Ford Kuga» н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , рухався крайньою лівою смугою руху, а в момент виїзду т.з «Subaru Outback», н.з НОМЕР_4 на перехрестя, водій ОСОБА_2 змінив напрямок руху свого автомобіля та розпочав маневр перелаштування у крайню праву смугу де в подальшому і відбулось зіткнення транспортних засобів. На думку захисника ОСОБА_4 , з урахуванням забезпечення водієм автомобіля «Ford Kuga» н/з НОМЕР_3 прямолінійної траєкторії руху в межах лівої смуги, зіткнення не настало б, а транспортні засоби роз`їхались з огляду на той факт, що автомобіль «Subaru Outback», н.з НОМЕР_4 залишив би межі динамічного коридору руху автомобіля «Ford Kuga» н/з НОМЕР_3 . Посилаючись на викладене захисник вказував, що саме дії водія «Ford Kuga» н/з НОМЕР_3 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 2.3.6); 11.2 та 10.1. Правил дорожнього руху та перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням зазначеної ДТП.

Потерпілий ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що саме порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху призвело до настання ДТП.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

П. 10.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху П. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Згідно зі ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. .280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою.

Аналіз матеріалів провадження свідчить, що суд першої інстанції дотримався в повному обсязі вимог статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, встановив, за яких обставин трапилась дорожньо-транспортна пригода, проаналізував докази у їх сукупності, дав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 873847 від 28 березня 2024 року, згідно якого 28 березня 2024 року о 08:20 год. в м. Миколаєві водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шевченко та при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Kuga», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі по вул. Фалеєвська, під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу про адміністративне правопорушення долучені пояснення водія ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .

Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час складання адміністративних матеріалів, 28 березня 2024 року у 8:20 год. він рухався на автомобілі «Subaru Outback» по вул. Шевченко у напрямку вул. Лягіна, на перехресті з вул. Фалеєвською не надав перевагу в русі автомобілю «Ford Kuga» під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тілесних пошкоджень не отримав і медичної допомоги не потребував (а.с. 4).

Згідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 , відібраних під час складання адміністративних матеріалів, він рухався по вул. Фалеєвська на транспортному засобі «Ford Kuga» від пр. Центрального в напрямку вул. Потьомкінської, на перехресті з вул. Шевченко йому не надав перевагу в русі транспортний засіб «Subaru Outback» під керуванням водія ОСОБА_1 , від чого сталась ДТП. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В результаті ДТП тілесних ушкоджень не отримав, медичної допомоги не потребував.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучена схема місця ДТП, яка складена відповідно до вимог, визначених Наказом МВС №1395 від 07.11.2015р. «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», за участю водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , відомості, зазначені в ній засвідчені їх підписами без застережень.

Відповідно до зазначеної схеми ДТП, на ній зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП (перехрестя вул. Фалеєвська та вул. Шевченко) та зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній (дорожні знаки 2.1, 5.38.1, 5.38.2, 5.5, 2.3), напрямок руху автомобілів до зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення, та місце, де відбулося зіткнення, вказані ширина проїзної частини та результати інших вимірів, які мають істотне значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортного засобу «Subaru Outback» номерний знак НОМЕР_5 , а саме: передня права дверцята, задня права дверцята, права накладка порога, крило переднє праве, переднє праве колесо та пошкодження транспортного засобу «Ford Kuga», номерний знак НОМЕР_2 , а саме: передній капот, передній бампер, передня ліва туманка, решітка радіатора, передні фари, АФП, переднє ліве крило.

Отже, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, дотримання ОСОБА_1 припису щодо надання переваги у русі транспорту, що наближається до перехрестя нерівнозначних доріг по головній дорозі, в той час коли він виїжджає на нього з другорядної дороги, можливо лише при повній увазі водія до дорожньої обстановки, відповідного реагування на її зміну та виїзд на таке перехрестя за відсутністю транспорту, який до нього наближається по головній дорозі.

Тому, з урахуванням наявних у справі доказів суд першої інстанції вірно вважав, що водій ОСОБА_1 був неуважний при керуванні належним йому автомобілем та порушив порядок виїзду на перехрестя нерівнозначних доріг відносно автомобіля, яким керував ОСОБА_2 та який рухався по головній дорозі, наближаючись до перехрестя, що призвело до зіткнення транспортних засобів та отримання ними механічних пошкоджень.

Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові суду першої інстанції.

Щодо порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР, то слід зазначити наступне.

Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Між тим, з вище встановлених обставин вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснюючи рух прямо не надав перевагу в русі автомобілю під керуванням ОСОБА_2 , а не змінював напрямок руху, а тому в цей момент його дії не мали відповідати вимогам п.10.1 ПДР.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо того, що інспектор УПП в Миколаївській області лейтенант поліції Пода Д.В., кваліфікуючи дії водія ОСОБА_1 , невірно зазначив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, який порушив водій, проте вказане не є беззаперечною підставою для скасування постанови, оскільки не спростовує порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б» та 16.1 ПДР України, і що саме ці порушення знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

Доводи апеляційної скарги щодо невірної кваліфікації дій водія ОСОБА_1 за п. 16.11 ПДР України оскільки по ходу руху його автомобіля встановлено дорожній знак 2.1 ПДР є безпідставними з огляду на наступне.

Так, п. 16.11 ПДР України встановлено, що на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» - це знак пріоритету, який встановлює що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Відповідно до доданої до протоколу схеми розташування технічних засобів регулювання дорожнього руху на перетині вул. Шевченко та вул. Фалеєвська м. Миколаєва, вулиця Фалеєвська обладнана дорожнім знаком 2.3. «Головна дорога», а вулиця Шевченко відповідно дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу». Зазначене не заперечувалось учасниками ДТП.

Таким чином, саме невиконання водієм дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», а саме ненадання ним дороги транспортному засобу «Ford Kuga», під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та порушення такими діями ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а також п. 2.3. б цих Правил, що встановлює обов`язок водія зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, знаходиться у прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів.

Більш того, відповідно до п.1.4 Правил дорожнього руху України, кожен з учасників дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Тобто, рухаючись по головній дорозі ОСОБА_2 об`єктивно не міг допустити, що інші учасники дорожнього руху, які рухаються по другорядній дорозі не нададуть йому перевагу у русі на нерегульованому перехресті.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , а саме не виконання ним п. 2.3 «б» та що швидкість з якою рухався його автомобіль була більше 60 км/г, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди не можуть бути враховані судом, оскільки за змістом статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, в даному випадку відносно ОСОБА_1 .

Щодо твердження сторони захисту, що працівники поліції не дотримувались безпосередності збирання доказів, так як поліцейський, що складав протокол про адміністративне правопорушення не складав схему місця ДТП та не приймав пояснень учасників автопригоди, не впливають на правильність дій поліцейських, які узгоджуються з положеннями п. 1 ч.1 ст. 255 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015  № 1395. До того ж розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, проводиться не працівниками поліції, а судом.

До того ж, фактичні дані щодо обставин ДТП, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2024 року ААД №873847 та у схемі місця ДТП, не є суперечливими та узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , і свідчать про доведеність того, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б» та 16.11 Правил дорожнього руху України призвело до контактування з автомобілем «Ford Kuga» під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого транспортні засоби було пошкоджено.

За таких обставин апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом розгляду судом у справі.

Долучені в апеляційній інстанції за клопотанням захисника ОСОБА_1 – адвоката Мельниченка М.С. - фотознімки з місця ДТП та відеозапис, на якому зафіксовано рух автомобіля «Ford Kuga» під керуванням водія ОСОБА_2  по вул.Фалеєвській до нерегульованого перехрестя, де сталося ДТП (без фіксації самого моменту ДТП) не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог пункту 2.3 «б» та 16.11 Правил дорожнього руху, які перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Так, з вказаного відеозапису вбачається, що перед виїздом на перехрестя автомобіль «Ford Kuga» рухається посередині смуг автомобільної дороги (вул. Фалеєвська), що має дві смуги руху в односторонньому напрямку. При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечував, що раніше їхав по лівій смузі, але побачивши, що за перехрестям з обох боків дороги припарковано автомобілі, оцінивши дорожню обстановку, перестроївся ближче до правої смуги. Перед наближенням до перехрестя бачив автомобіль «Subaru Outback», який зупинився перед перехрестям по вул. Шевченко та не очікував, що той раптово виїде на перехрестя.

Надані захисником  ОСОБА_1  фотознімки з місця ДТП відповідають місцю зіткнення транспортних засобів, позначеному на Схемі місця ДТП, та підтверджують, що дорожньо-транспортна пригода сталась на перехресті нерівнозначних доріг: вул. Фалеєвська та вул. Шевченко, які дозволяють рух виключно в одному напрямку, маючи по дві смуги для руху в одному напрямку, ширина проїзної частин – 7 м, місце зіткнення знаходиться на віддалені 3 м, від правого краю проїзної частини вул. Фалеєвської.

Отже, вказані докази також не спростовують висновок суду першої інстанції про те, що саме порушення ПДР водієм ОСОБА_1 , який рухався по другорядній дорозі, який неналежно стежив за дорожньою обстановкою та не надав дорогу транспортному засобу «Ford Kuga», під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, знаходяться у прямому причинному зв`язку з ДТП, та не доводять посилань захисника на те, що саме дії водія «Ford Kuga» спричинили зазначене ДТП.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За такого, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником адвокатом Курносенком Дмитром Олександровичем, залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду В.В. Коломієць