ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 року                              м. Дніпро                              Справа № 908/3411/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 (суддя Ніколаєнко Р.А.; повне судове рішення складено 17.07.2023) у справі       № 908/3411/21

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.          Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Господарський суду Дніпропетровської області в ухвалі від 14.06.2023, між іншим, виявив порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції до 15.04.2023), щодо виконання обов`язку зі звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності встановлених наведеною нормою права умов.

На підставі показників фінансової звітності (балансу) боржника на момент настання виконання грошових зобов`язань перед двома кредиторами у справі, яка свідчить про загрозу неплатоспроможності, у разі задоволення цих вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що місячний строк звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство почав перебіг з 02.11.2021. Водночас з відповідною заявою до місцевого господарського суду звернувся кредитор у справі, що свідчить про порушення керівником боржника імперативно встановленого положеннями частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку звернення у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань в повному обсязі пере іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

2.          Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 в частині визнання порушеними керівником боржника вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства скасувати.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд неправильно визначив фінансовий стан боржника,  на момент настання обов`язку з виконання грошових зобов`язань перед двома кредиторами, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо порушення керівником боржника місячного звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за визначених положеннями частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства умов.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд зазначені у рядку 1635 «Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами» грошові суми, помилково додав до розміру грошових зобов`язань боржника, чим безпідставно збільшив їх розмір, оскільки суми авансових платежів, зазначені у рядку 1635, відображають негрошове зобов`язання і не включаються до складу грошових зобов`язань боржника під час встановлення його фінансового стану. Скаржник зазначає, що різниця балансової вартості активів із загальним обсягом грошових зобов`язань боржника, без урахування показників рядку 1635 балансу за 30.09.2021, втричі менша від суми грошових зобов`язань боржника перед двома кредиторами у справі станом на 02.11.2021, що не відповідає умовам частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, за наявності яких керівник боржника у місячний строк з дня їх настання зобов`язаний звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Скаржник зауважує, що навіть у разі визнання недостатності у боржника станом на 02.11.2021 активів для погашення грошових вимог без загрози неплатоспроможності, вимога положень частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником боржника не порушена, оскільки заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана до господарського суду 25.11.2021 кредитором у справі, тому скаржник і не звертався до суду з іншою заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки існування двох справ про банкрутство стосовно одного й того самого боржника суперечить законодавству про банкрутство.

3.          Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» і Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у відзиві заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Кредитори зазначили, що місцевий господарський суд належним чином дослідив звітність боржника за період 2019-2021 років, тому дійшов обґрунтованого висновку про порушення керівником боржника місячного строку звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки з моменту настання обов`язку виконання грошових зобов`язань перед двома кредиторами, вартості його активів не вистачало для погашення такої заборгованості без загрози неплатоспроможності. З аналізу показників фінансової звітності боржника, з огляду на момент виникнення простроченої заборгованості, кредитори вважають, що наявні складові правопорушення, яке може мати наслідком солідарну відповідальність керівника за зобов`язаннями боржника.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.          Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21.

Ухвалою від 18.10.2023 Центральний апеляційний господарський суд зупинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду справи № 903/51/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду 17.01.2024 прийняв постанову у справі № 903/51/20, до розгляду якої зупинене апеляційне провадження у справі 908/3034/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі         № 908/3411/21.

У судовому засіданні 04.09.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5.          Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Куликівське хлібоприймальне підприємство» 25.11.2021 подало до Господарського суду Запорізької області заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2022 відкрито провадження у справі № 908/3411/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ».

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» визнано банкрутом, у справі № 908/3411/21 відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно з ухвалами Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 та від 12.05.2022 у справі № 908/3411/21, строк виконання грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» перед кредиторами настав, а саме:

-          перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Куликівське хлібоприймальне підприємство» у сумі 33250456,44 грн – 31.12.2020;

-          Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» у сумі 239315035,48 грн – після 20.12.2021;

-          перед  Державною податковою службою України у сумі 37326077,00 грн – 01.11.2021;

-          перед Приватним підприємством «Бізон-тех» в розмірі 328919991,93 грн – 06.01.2022.

6.          Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду в частині визнання порушення керівником боржника строків звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за визначених положеннями частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства умов.

Предметом апеляційного розгляду є встановлення або спростування вчинення керівником боржника порушення вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур  банкрутства (в редакції до 15.04.2023) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Солідарна відповідальність керівника боржника – це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний строк у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають.

Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника-юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

Підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом 1 частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом 2 частини шостої вказаної статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов-юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22).

Обчислення зазначеного місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за законом, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо),  одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами  разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №  910/2971/20.

Для підтвердження та встановлення судом ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, необхідним є врахування та дослідження доказів/документів перелічених в частині четвертій статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство. Такі висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19.

Частина четверта статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

докази загрози неплатоспроможності;

докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

установчі документи боржника-юридичної особи;

бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на 02.11.2021 настав строк виконання грошових зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Куликівське хлібоприймальне підприємство» в сумі 47442326,54 грн і перед Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у сумі 37326077,00 грн. Зазначені обставини також підтверджуються скаржником.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що саме з цієї дати почав перебіг встановлений положеннями частини шостої статті 34 Кодексу України місячний строк звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для встановлення фінансового стану боржника, апеляційний господарський суд вважає за потрібне дослідити наявний в матеріалах справи бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату – на 30.09.2021, відповідно до якого розмір активів боржника «Оборотні активи» (рядок 1195) становить 304534000,00 грн.

В розділі ІІІ балансу на 30.09.2021 «Поточні зобов`язання і забезпечення» зазначено, що загальна сума поточних зобов`язань (рядок 1695) становить 329632000,00 грн. Своєю чергою поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами (рядок 1635) становить 277014000,00 грн.

Надаючи оцінку фінансовому стану боржника на момент виникнення у нього грошових зобов`язань перед двома кредиторами, місцевий господарський суд встановив різницю між показником оборотних активів боржника (рядок 1195) та загальною сумою поточних зобов`язань (рядок 1695), у зв`язку з чим дійшов висновку, що сума грошових зобов`язань, моментом виконання яких встановлене 02.11.2021, перевищує суму активів боржника, тому саме з цієї дати почав перебіг місячний строк звернення керівника боржника до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Водночас апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника, що надаючи оцінку фінансовому стану боржника, місцевий господарський суд безпідставно врахував показник заборгованості за одержаними авансами у суму поточних зобов`язань, оскільки аванс – це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому  аванс  підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався  аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Таким чином, аванс не є грошовим зобов`язанням та не може включатися у суму грошових зобов`язань для визначення фінансового стану боржника, оскільки він підлягає поверненню лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким він передавався.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що для визначення фінансового стану боржника, з показника загальних поточних зобов`язань – розділ ІІІ балансу за 30.09.2021, необхідно віднімати показник поточної кредиторської заборгованості за одержаними авансами, який до нього входить, тому у даному випадку заборгованість боржника за поточними зобов`язаннями становить 52618000,00 грн (329632000,00 грн – 277014000,00 грн). Водночас вартість оборотних активів боржника згідно цього балансу становить 304534000,00 грн, тому різниця вартості активів з зобов`язаннями становить 251916000,00 грн.

Як встановлено господарським судом і підтверджується скаржником, станом на 02.11.2021 боржник у справі мав грошове зобов`язання перед двома кредиторами у справі № 908/3411/21 на загальну суму, що дорівнює 84768403,54 грн, що значно менше вартості його активів, тому задоволення цих грошових вимог не призводило до неплатоспроможності боржника, що згідно з диспозицією частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства виключає обов`язок керівника боржника звертатися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для висновку, щодо наявності у керівника боржника порушення частини шостої статті 34 КУзПБ.

7.          Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі    № 908/3411/21 в частині визнання порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.09.2024

Головуючий суддя                                                            Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя                                                                                Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя                                                                                О. ІВАНОВ