У х в а л а

6 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 522/15437/19

Провадження № 61-4400ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Форманюк Олена Миколаївна (далі - адвокат),

на постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2024 року

у справі за позовом позивачки до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про визнання заповіту нікчемним і

в с т а н о в и в :

1. У вересні 2019 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати нікчемним заповіт ОСОБА_3 (далі - спадкодавець), посвідчений 14 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої Одеської нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за №3-3261 (далі - заповіт). Мотивувала так:

- позивачка є донькою спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у лютому 2018 року, маючи намір подати заяву про прийняття спадщини, вона звернулася до нотаріуса, але була проінформована, що 19 лютого 2018 року приватний нотаріус Марченко А. М. відкрила спадкову справу № 4/2018. Тому позивачка подала заяву про прийняття спадщини вказаному нотаріусу. Остання повідомила, що спадкодавець залишив заповіт. Відповідачка як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, тому нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину;

- станом на 2000 рік спадкодавець перебував у шлюбі з матір`ю позивачки, тому не міг залишити жодного заповіту. З відповідачкою позивачка не знайома. Квартиру, вказану у заповіті, спадкодавець продав. У позивачки є сумніви, чи дійсно той міг залишити заповіт на усе його майно на ім`я невідомої особи;

- підпис належить іншій особі, ніж спадкодавець. У копії заповіту, що є в нотаріальному архіві, рядки про те, що спадкодавець залишив усе майно, можливо, додані за допомогою копіювального апарата. У текст заповіту було втручання шляхом накладення одного тексту на іншій. Це можна перевірити лише за допомогою спеціальних засобів під час проведення експертизи;

- має місце порушення статті 1257 ЦК України. Заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, бо у ньому вказана особа, яку неможливо ідентифікувати (без числа, місяця та року народження, без адреси й ідентифікаційного коду), і ця особа не співпадає з особою другої жінки спадкодавця (т. 1, а. с. 1-4; т. 2, а. с. 141-146).

2. 13 лютого 2023 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.

3. 25 січня 2024 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову (повний текст складений 16 лютого 2024 року), згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. 14 березня 2024 року адвокат в інтересах позивачки подала до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати зазначену постанову, а справу спрямувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. 20 травня Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Позивачка мала зазначити відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету та надати відповідно до кількості учасників справи платіжну інструкцію про сплату судового збору.

6. 9 червня 2024 року позивачка подала заяву на усунення недоліків касаційної скарги, до якої додала необхідну кількість копій платіжної інструкції про сплату судового збору та зазначила про відсутність у неї електронного кабінету. Обґрунтувала касаційну скаргу так:

- суд апеляційної інстанції застосував норми права про визнання заповіту нікчемним на підставі статті 1257 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 20217 року у справі № 6-2424;

- апеляційний суд застосував норми права про розбіжності у реквізитах спадкодавця, які позбавляють можливості встановити його особу, без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 березня 2018 року у справі № 525/607/17;

- суд апеляційної інстанції застосував приписи статей 213 і 1256 ЦК України про те, що не можна усунути суперечності у прізвищі спадкоємиці шляхом його тлумачення за ініціативою суду, без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 474/454/18;

- апеляційний суд порушив норми процесуального права, коли розглянув справу без належного відповідача у справі;

- громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, якщо у них допущені помилки у прізвищі, імені або по батькові. Вказані помилки слід виправити в окремому провадженні;

- суд апеляційної інстанції застосував норми права про належного відповідача у справі без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 200/15072/16-ц та № 200/14798/15-ц;

- апеляційний суд застосував норми права про тлумачення правочину на користь його дійсності, чинності та виконуваності без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17;

- відсутній висновок щодо застосування у подібних правовідносинах статті 541 Цивільного кодексу Української РСР у редакції, що була чинною станом на час посвідчення заповіту.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним.

2. Витребувати із Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/15437/19.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко