У х в а л а

6 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 342/1208/20

Провадження № 61-3275ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про захист честі, гідності та ділової репутації і

в с т а н о в и в:

1. У жовтні 2020 року скаржниця звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила:

(1) визнати недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, створену та поширену відповідачкою в соціальній мережі «Facebооk» на сторінці скаржниці у письмових коментарях, такого змісту: «Кляузи, доноси, дзвінки - гарна жінка. Нема що вчитися», «Скріншоти зроблені, фото підшиті, кляузи написані, доноси підписані, дзвінки зроблені...» (далі - інформація);

(2) зобов`язати відповідачку спростувати інформацію у спосіб, в який вона її поширила, а саме розмістити інформацію в соціальній мережі «Facebооk» протягом 10 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду, шляхом викладення резолютивної частини судового рішення у цій справі із зазначенням, що розповсюджена інформація є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію скаржниці.

Обґрунтувала вимоги так:

- скаржниця є вчителем біології Городенківського ліцею № 2 (далі - ліцей) (колишнє найменування - Городенківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (далі - школа));

- ІНФОРМАЦІЯ_1 у позаробочий час о 15 год 24 хв скаржниця розповсюдила у соціальній мережі «Facebook» допис користувача ОСОБА_3 - притчу про те, як навчитися розбиратися в людях. Публікація завершувалася цитатою з Євангелія від Луки: «Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства». Скаржниця прокоментувала статтю словами: «А як того лицемірства багато». На її коментар агресивно відреагував ОСОБА_5 . Вона стримано відповіла йому, вказавши, що поклони б`є лише перед Богом. На її захист стали колеги зі школи. Вчителька ОСОБА_6 зауважила, що кожен має право на власну думку і негоже ображати людину за її переконання. Техпрацівниця їхньої школи ОСОБА_7 залишила коментар такого змісту: « ОСОБА_1 як учитель і як людина з великої букви вам би повчитися у неї культури і справедливості…»;

- відповідачка, яка є вчителькою молодших класів їхньої школи, із незрозумілих для причин написала коментар протилежного змісту: «Кляузи, доноси, дзвінки - гарна жінка. Нема що вчитися». Скаржниця зробила знімок екрана з коментарем відповідачки, про що повідомила останню у коментарі на допис, на що та написала: «Скріншоти зроблені, фото підшиті, кляузи написані, доноси підписані, дзвінки зроблені - все чікі-чікі»;

- 22 вересня 2022 року відповідачка видалила свої коментарі;

- поширена інформація дискредитує скаржницю як педагога, принижує її честь, гідність і ділову репутацію.

2. 12 грудня 2023 року Городенківський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, згідно з яким у задоволенні позову відмовив, а 6 лютого 2024 року Івано-Франківський апеляційний суд прийняв постанову про залишення вказаного рішення без змін. Суди мотивували їхні рішення тим, що у матеріалах справи немає доказів того, що інформацію поширила відповідачка, і що та стосується саме скаржниці.

3. 28 лютого 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

4. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та надав скаржниці строк для усунення недоліків. Скаржниця мала надати докази наявності чи відсутності електронного кабінету та документ про доплату судового збору у розмірі 1 681,60 грн і його копію для відповідачки.

5. 27 травня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву, у якій повідомила про відсутність у неї електронного кабінету. До заяви додала документ про сплату 1 681,60 грн судового збору та копію для відповідачки.

6. Скаржниця мотивувала касаційну скаргу так:

- суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах:

(1) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 червня 2021 року у справі № 201/6995/17 (провадження № 61-7321св19), про необхідність дотримання принципів диспозитивності та змагальності сторін, обов`язку доведення кожною стороною своїх вимог і заперечень, неприпустимості обґрунтування судових рішень припущеннями;

(2) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19 (провадження №61-22727св19), про можливість використання знімків екрана як допустимих доказів;

(3) Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18) і від 20 лютого 2019 року у справі № 203/3104/15-ц (провадження № 61-13647св18), про необхідність залучення до участі у справі власника вебсайту;

(4) Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 711/9146/16-ц (провадження № 61-20453св18), про те, що роздруківки інтернет-сторінок (вебсторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі; такі роздруківки суд визнає доказом, якщо вони виготовлені, видані та засвідчені власником відповідного інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу; вебсторінки є електронними документами, які фізично не можна надати суду, однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому суд може оглянути та дослідити такі документи;

(5) Великої Палати Верховного Суду від 9листопада 2023 року у справі № 990/41/23 (провадження № 11-84заі23), про те, що коли одна фізична особа висловила суб`єктивну думку на адресу іншої фізичної особи в принизливій і непристойній формі та якщо поширена інформація про особу негативна й образлива щодо неї, відповідне висловлювання може порушувати немайнове особисте благо у вигляді честі, гідності та ділової репутації;

- суди попередніх інстанцій врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, про необхідність витребування даних про власника вебсайту в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв і адреси українського сегмента мережі Інтернет. Цей висновок незастосовний до спірних правовідносин;

- суди виснували про недоведеність факту поширення відповідачкою інформації, яку скаржниця просить визнати недостовірною. Зауважили, що будь-яка особа без ідентифікації може створити будь-яку сторінку під будь-яким іменем, публікувати тексти, коментарі тощо. Проте у відзиві на позовну заяву відповідачка не заперечила, що обліковий запис « ОСОБА_9 » з її фотографією належить саме їй. Але вказала, що невідома особа отримала доступ до її сторінки у соціальній мережі «Facebook» й опублікувала коментарі;

- суди не взяли до уваги знімки екрана як належні докази у справі та належно не оцінили показання свідків;

- суд першої інстанції не розглянув клопотання про огляд телефону та наявних у ньому знімків;

- справа для скаржниці має виняткове значення, оскільки стосується реалізації особистих (немайнових) прав, які гарантовані Конституцією України. Відсутність захисту від протиправної поведінки відповідачки, яка мала місце у педагогічному колективі, провокує мобінг відносно скаржниці з боку дирекції.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

2. Витребувати із Городенківського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 342/1208/20.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко