ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/670/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Дулдієр Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,       

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Дулдієр Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022 у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням фактично виплачених сум;

-зобов`язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткову винагороду в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022 з урахуванням фактично сплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме за періоди стаціонарного лікування: з 17.12.2022 по 09.01.2023 та перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення 16.12.2022 в період з 01.02.2023 по 02.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме: за періоди стаціонарного лікування з 17.12.2022 по 09.01.2023 та перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення 16.12.2022 в період з 01.02.2023 по 02.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2022 ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України, де з 23.11.2022 по 27.05.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби в статусі військовослужбовця ЗСУ в період дії воєнного стану ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, по захисту Батьківщини та територіальній цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення в період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27 травня 2023 року №147 ОСОБА_1 було звільнено від посади стрілець та виключено з списків особового складу частини з 27.05.2023.

Під час проходження військової служби внаслідок безпосередньої участі у бойових діях поблизу населеного пункту Опитне Донецької області з 14 грудня 2022 року під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації, 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримав поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі батальйону військової частини НОМЕР_1 внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні з 17.12.2022 по 09.01.2023.

Згідно довідки Гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.01.2023 №815, ОСОБА_1 отримав травму, пов`язану з проходженням військової служби 16.12.2022, а тому потребував відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, у зв`язку з чим отримав їх на підставі відпускного квитка військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2023  №1658 з 01.02.2023 по 02.03.2023.

Згідно проведеного медичного огляду, на підставі якого видано довідку військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 від 24.04.2023, ОСОБА_1 встановлено діагноз та постанову про причинний зв`язок захворювання: відновлювальний період після перенесеної важкої вибухової травми (16.12.2022) закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку з цефалгічним та церебростенічним синдромами; акубаротравми у вигляді лівобічної глухоти та нейросенсорної посттравматичної правобічної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови АD = 3 м, АS=0.

Згідно довідки ВЛК всі вищезазначені захворювання пов`язані із захистом Батьківщини (встановлено на підставі довідки командира в/ч НОМЕР_1 про обставини травми №3377 від 09.04.2023).

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3377 від 09.04.2023 бойове травмування ОСОБА_1 отримане під час бойових дій поблизу населеного пункту Опитне Донецької області під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Таким чином, у зв`язку з проходженням військової служби в статусі військовослужбовця ЗСУ в період дії воєнного стану, який брав безпосередню участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, ОСОБА_1 набув право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до пункту 1-1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, а також у зв`язку з отриманням бойового поранення 16.12.2022, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн та у збільшеному до 100000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. за періоди стаціонарного лікування внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини та перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК.

ОСОБА_1 та адвокатом позивача направлялися листи та адвокатські запити до командування військової частини НОМЕР_1 з метою здійснення перерахунку та виплати всіх передбачених законодавством видів грошового забезпечення позивачу, а також надання документів, які б підтвердили або спростували виплати коштів ОСОБА_1 . Проте, ані відповіді, ані копії запитуючих документів  відповідачем дано не було.

Враховуючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплату позивачу додаткової грошової винагороди за вказані вище періоди, позивач та його представник звернулись до суду за захистом прав позивача.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 09.09.2024 заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для подання відзиву задоволено, визнано  поважними причини пропуску строку на подання відзиву військовою частиною НОМЕР_1 та продовжено військовій частині НОМЕР_1 встановлений судом строк на подання відзиву на позов.

Відповідачем через підсистему «Електронний суд» надано відзив, в якому заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог, зазначивши наступне.

Позивач дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 23.11.2022 по 27.05.2023.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2023 №147 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) №152-РС від 22.05.2023 на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти  охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС -100915А/630 і вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби. З 27 травня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 28 травня 2023 року.

Вислуга у Збройних Силах України позивача становить календарна – 00 років 08 місяців 10 днів.

Період із 01.12.2022 по 30.12.2022 відповідно до п. 5 розділу IV наказу МОУ №260 від 07.06.2018 до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби.

Відповідач зазначив, що  для підтвердження безпосередньої участі для виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн або заходів забезпечення з розрахунку 30000 грн необхідні документи, які визначені Постановою №168 рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, яке відповідно до п. 12 застосовується з 24.02.2022.

Крім того, відповідно до висновку ВЛК №815 від 23.01.2023 позивач має травму легкого ступеню.

Отже, на думку відповідача, підстав для виплати додаткової винагороди у спірні періоди немає.

Представник позивача скористалась правом на подачу відповіді на відзив, в якій заперечувала проти доводів відповідача та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.11.2022 №332 вважати такими, що зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 23 листопада 2022 року призначити на посади за штатом воєнного часу та зарахувати на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця призваного за мобілізацією, призначеного на посаду солдата резерву 7 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС 100915А який прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 , з 23 листопада 2022 року зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважати таким, що з 23 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з тарифним розрядом 1, шпк «солдат».

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2022 №339 увільнено від займаних посад і призначено солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 7 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . на посаду номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 і вважати таким, що з 30 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з тарифним розрядом 4, шпк «солдат».

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.12.2022 №340 знято з усіх видів забезпечення в зв`язку з самовільним залишенням частини солдата ОСОБА_1 , номер обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Зняти з грошового забезпечення з 01 грудня 2022 року. Зняти з продовольчого забезпечення з 02 грудня 2022 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.12.2022 №342 відповідно до підпункту 14 пункту 116 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" нижчепойменованих осіб рядового складу Збройних Сил України увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира, у зв`язку з самовільним залишенням частини, якщо військовослужбовці відсутні більше десяти днів, до повернення військовослужбовців у військову частину, з 03.12.2022 солдата ОСОБА_1 , номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.12.2022 №369 зараховано на всі види забезпечення в зв`язку з поверненням до частини після самовільного залишення частини солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Зарахувати на грошове забезпечення з 30 грудня 2022 року. Зарахувати на продовольче забезпечення з 31 грудня 2022 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2023 №20 нижче пойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил України виведених в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно пункту 117 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», повернуто з розпорядження та призначено солдата ОСОБА_1 , стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2023 №20 вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків солдат ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.01.2023 № 11-РС на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 100915А (4325) і вважати таким, що з 20 січня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з тарифним розрядом 5, шпк «солдат».

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2023 №20 вважати таким, що вибув з 20 січня 2023 року до «Військово-медичний клінічний центр південного регіону» м.Одеса на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби: солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Знято з продовольчого забезпечення з 21 січня 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2023 № 32 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з лікувального закладу з 01 лютого 2023 року з «ВМКЦ ПР» м. Одеса: солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з 02 лютого 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2023 №2 вважати таким, що вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з 01 лютого 2023 року солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_2 терміном на 30 діб з 01 лютого по 02 березня 2023 року. Знятий з продовольчого забезпечення 02 лютого 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2023 №62 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з відпустки для лікування у зв`язку з хворобою з 03 березня 2023 року солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Зарахований на продовольче забезпечення з 04 березня 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2023 №99 вважати такими, що вибув до лікувального закладу, у зв`язку із захворюванням: до військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_3 солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Знятий з продовольчого забезпечення з 10 квітня 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2023 № 107 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з лікувального закладу з 17 квітня 2023 року з військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_3 солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2023 № 147 вважати таким, що виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначений наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) №152-РС від 22.05.2023 на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони роти  охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС -100915А/630 і вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби. З 27 травня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 28 травня 2023 року.

Вислуга у Збройних Силах України позивача становить календарна – 00 років 08 місяців 10 днів.

Період із 01.12.2022 по 30.12.2022 відповідно до п. 5 розділу IV наказу МОУ №260 від 07.06.2018 до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби.

Також судом встановлено, що 16.12.2022 о 7:00  в районі села Опитне Бахмутського району Донецької області позивач отримав бойове травмування, виконуючи бойове завдання під час бойових дій та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, захисту територіальної цілісності Батьківщини,   відсічі і стримуванні збройної агресії обов`язки  військової служби із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримуванні військової агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території Донецької області.

Вказані обставини підтверджені матеріалами службового розслідування за фактом отримання травмування солдатом ОСОБА_1 , витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2023 №1958, довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.04.2023 №3377.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 № 13379 солдат           ОСОБА_1 16.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі Донецької області. Бахмутського району с. Опитне.

Також судом встановлено, що у зв`язку з отриманим пораненням у період з 17.12.2022 по 09.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, що підтверджується довідкою форми №100 (первинна медична картка) від 17.12.2022; випискою з медичної карти №32216 стаціонарного хворого ОСОБА_1 від 19.12.2022,  виписного епікризу хворого ОСОБА_1 від 09.01.2023.

Згідно довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.01.2023 №815 травма ОСОБА_1 пов`язана з проходженням військової служби і згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007  №370 відноситься до легких травм. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ -  потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Саме на підставі вказаної довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.01.2023 №815, рапорту солдата ОСОБА_3 №5388 від 01.02.2023 та відпускного квитка №1658 від 01.02.2023 був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2023 №2 згідно якого позивач вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з 01 лютого 2023 року.

З довідок військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2024 №1/711; про нарахування та утримання грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2022 року по травень 2023 року та розрахункових листів за період з   листопада 2022 року по травень 2023 року судом встановлено, що відповідач нарахував та виплатив позивачу в грудні 2022 року 15 000,00 грн - додаткову винагороду за листопад 2022 року (за 5 діб з розрахунку 30 000,00 грн, за 3 доби з розрахунку 100 000,00 грн) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2022 №6291, а також в лютому 2023 року -  30 000 грн додаткову винагороду за січень 2023 року (за 31 добу з розрахунку 30000,00 грн) згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2023 №741.

Спірними періодами позивач вважає з  30.11.2022 по 04.12.2022,  з 14.12.2022 по 16.12.2022, з 17.12.2022 по 09.01.2023  та з 01.02.2023 по 02.03.2023.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон №1934) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно частини першої статті 5 Закону №1934 особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII).

До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 статті 9 Закону №2011-XII).

За приписами пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України [...].

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.

Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в первісній редакції) (далі - Постанова №168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому, Постанова №168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», вказаний пункт 2-1 постанови №168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730) (далі – Положення № 671), Міністерство оборони України (далі за текстом - Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Міноборони є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації.

Відповідно до пункту 8 Положення №671 Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міноборони, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Нормативно-правові акти Міноборони підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Міноборони, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Відповідно до  статті 9  Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом  Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

До 01.02.2023 Порядок №260 не містив в собі норм щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року,  затверджено зміни до Порядку №260.

Вказаними змінами Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Однак, оскільки правовідносини щодо невиплати позивачу додаткової винагороди   за безпосередню участь в бойових діях стосуються періодів за листопад-грудень 2022 рік, тому  розділ XXXIV Порядку №260 застосуванню не підлягає.

При цьому, згідно пункту 17 розділу І Порядку №260, який  застосовується з 24 лютого 2022 року, було встановлено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведене телеграмою № 248/1298 від 25.03.2022.

Згідно із абз.3 пункту 3 вказаного рішення Міністра оборони України документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

1. бойовий наказ (бойове розпорядження);

2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3. рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення № 912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:

1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях... слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;».

Пунктом 3 окремого доручення №912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.

Згідно абзаців 1-3 пункту 4 окремого доручення №912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку №2 до цього доручення.

У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям на підставі відповідного наказу командира військової частини, а документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, є: бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідки командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що жодна із сторін не надала суду законодавчо визначених доказів, які б підтвердили безпосередню участь позивача у період з  30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 15.12.2022  у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи у сукупності вказані вище норми матеріального права разом із встановленими судом фактичними обставинами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 15.12.2022 у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.

При цьому, суд вважає доведеним факт безпосередньої участі позивача 16.12.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, оскільки матеріалами службового розслідування за фактом отримання травмування солдатом ОСОБА_1 підтверджено, що позивач 16.12.2022 о 7:00  в районі села Опитне Бахмутського району Донецької області отримав бойове травмування, виконуючи бойове завдання під час бойових дій та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, захисту територіальної цілісності Батьківщини,   відсічі і стримуванні збройної агресії обов`язки  військової служби із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримуванні військової агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території Донецької області.

У зв`язку з чим позивач має право на виплату додаткової винагороди за 1 день у грудні 2022 року в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з урахуванням фактично виплачених сум.

Доводи представника позивача про те, що участь позивача з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 15.12.2022 також доведена вище вказаним службовим розслідуванням, суд вважає неприйнятними, оскільки службове розслідування не містить в собі інших конкретних дат участі позивача в бойових діях, окрім як 16.12.2022.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, кожна обставина має бути доведена належними та допустимими доказами.

З метою з`ясування  всіх обставин у справі суд неодноразово витребовув від відповідача докази по справі, а саме: бойові розпорядження за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022, в частині, що стосується позивача за наявності; витяги з журналу службово-бойових дій за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022, в частині, що стосується позивача за наявності; витяги з рапортів безпосереднього начальника (командира) про участь ОСОБА_1 у бойових діях за період з 30.11.2022 по 04.12.2022 та з 14.12.2022 по 16.12.2022, -  однак, останнім такі  документи надані не були.

У зв`язку з цим суд розглянув справу на підставі тих доказів, які обидві сторони  надали суду та є в матеріалах справи.

Що стосується вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а саме: за періоди стаціонарного лікування з 17.12.2022 по 09.01.2023 та перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення 16.12.2022 в період з 01.02.2023 по 02.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400, яка набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року, було внесено зміни до Постанови №168, а саме:

Пункт 1 постанови доповнити абзацами такого змісту:

“Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла);”.

Як вже зазначав суд раніше, в подальшому,  Постанова №168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», вказаний пункт 2-1 постанови №168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.20238 №44, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233, набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року,  затверджено Зміни до Порядку №260.

Вказаними змінами Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Пунктами 10-12 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, лише з 01.02.2023 Порядок №260 містить в собі умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

При цьому, як вже зазначав суд раніше, згідно пункту 17 розділу І Порядку №260, який  застосовується з 24 лютого 2022 року, було встановлено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою № 248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі  100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час  переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що  у період дії воєнного стану,  до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати  військовослужбовців, які [...] у зв`язку з  пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають  на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи  час  переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного  лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн  є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами щодо цих виплат  у період з 17.12.2022 по 09.01.2023 та з 01.02.2023 по 02.03.2023, тому всі вказані вище підзаконні нормативно-правові акти підлягають застосуванню при вирішенні даної справи в межах їх часового прийняття.

Виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) лише за умови, що це поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Жодних вимог щодо ступеню важкості поранення  (травми, контузії, каліцтва) при вирішенні питання щодо виплати такої додаткової винагороди саме за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я діюче законодавство не передбачає.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.12.2022 по 09.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з  пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Отже, позивач набув право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, у зв`язку з  перебуванням на стаціонарному лікуванні поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.12.2022 по 09.01.2023.

Однак, відповідач цього не здійснив, чим вчинив протиправну бездіяльність.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 17.12.2022 по 09.01.2023.

Доводи відповідача про те, що у період з  01.12.2022 по 30.12.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.12.2022 №340  позивача знято з усіх видів забезпечення, в тому числі і грошового,  в зв`язку з самовільним залишенням військової частини,  суд вважає неприйнятними, оскільки відповідач беззаперечно визнав та самостійно встановив, що позивач  16.12.2022 отримав бойове поранення саме під час виконання бойового завдання, що вже виключає самовільне залишення позивачем військової частини. А перебування позивача в закладах охорони здоров`я на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманого бойового поранення взагалі неможливо розцінювати як самовільне залишення військової частини.

Що стосується  вимог про виплату додаткової винагороди за період з  01.02.2023 по 02.03.2023 під час перебування позивача у відпустці для лікування після поранення за висновком військово-лікарської комісії, то в цій частині суд погоджується з аргументами відповідача щодо відсутності підстав для такої виплати, оскільки вказані вище норми чітко передбачають, що така виплата здійснюється лише тим військовослужбовцям, хто отримав тяжке поранення. Ступень важкості поранення визначається  саме висновком  військово-лікарської комісії, яким встановлюється необхідність у наданні відпустки для лікування.

Як вже було встановлено судом, згідно висновку гарнізонної військово-лікарської комісії від 23.01.2023 №815 травма пов`язана з проходженням військової служби і згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007  №370 відноситься до легких травм. Висновок містить рекомендацію у необхідності надання відпустки для подальшого лікування.

Саме цей висновок слугував підставою для видання відповідачем наказу про надання позивачу відпустки для лікування після поранення з 01.02.2023 по 02.03.2023 та не був оскаржений позивачем в установленому законом порядку.  

Суд вважає неприйнятним як доказ визначення ступеню важкості поранення висновки військово-лікарських комісій від 24.04.2023 №2589 та від 18.01.2024 №800, оскільки вони визначають придатність позивача взагалі до військової служби та не були підставою для надання позивачу відпустки для лікування після поранення.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині  відсутні.

Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, суд вважає  також неприйнятними, оскільки це питання було вирішено судом при відкритті провадження у справі.

Так, ухвалою суду від 08.07.2024,  зважаючи на доводи позивача щодо його стану здоров`я, які підтверджені належними та допустимими доказами, постійним лікуванням позивача, суд порахував поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, та з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист поновив строк звернення до суду.

Твердження відповідача про те, що позивач мав подати за підпорядкованості по вертикалі рапорт з питання виплати додаткової винагороди, є безпідставними, оскільки  і ОСОБА_4 , і його адвокат неодноразово надсилали рапорти, звернення та запити до командування даної військової частини з питань виплати позивачеві грошового забезпечення, однак жодних доказів того, що це питання вирішувалось в установленому порядку, відповідач суду не надав.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, то суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України” зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення “Бендерський проти України”, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору, вимог щодо відшкодування інших судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Дулдієр Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом першим Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 16 грудня 2022 року.

Зобов`язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду,  передбачену пунктом першим Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 16 грудня 2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 17 грудня 2022 року по 09 січня 2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 17 грудня 2022 року по 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог адвоката Дулдієр Наталії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             Н.М. Басова