У х в а л а

4 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 642/4809/23

Провадження № 61-11614ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився з касаційною скаргою, яку від імені Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - скаржник) підписав адвокат Білоус Андрій Володимирович (далі - підписант),

на постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і

в с т а н о в и в:

1. 12 серпня 2024 року підписант в інтересах скаржника підписав і подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 3822/0/216-24 від 15 серпня 2024 року), у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року.

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

5. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

6. Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 1, 2 частини четвертої статті 62 ЦПК України).

7. Підписант до касаційної скарги додав такі документи:

(1) копію довіреності від 16 липня 2024 року № 11560-К-О, яку видав скаржник в особі директора Герхарда Б. на ім`я підписанта як начальника управління цивільного процесу скаржника для представництва інтересів останнього (далі - довіреність);

(2) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

8. Ордер на представництво інтересів скаржника підписант не надав. Скаржник видав довіреність для представництва його інтересів на ім`я підписанта як начальника управління цивільного процесу скаржника, тобто як працівникові скаржника, а не адвокатові. З огляду на вказане, підписуючи та подаючи касаційну скаргу підписант діяв не як представник скаржника, яким для юридичної особи за загальним правилом може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.

9. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

10. За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів підписант не є керівником скаржника. У такому разі його повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва заявника на підставі саме вказаних актів.

11. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

12. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

13. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

14. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва скаржника не підтвердив. Довіреність від 16 липня 2024 року № 11560-К-О не вказує на входження до кола саме трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва скаржника.

15. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

16. Оскільки касаційну скаргу підписала та подала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати ні як адвокат, ні за правилами самопредставництва, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

повернути касаційну скаргу, яку від імені Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підписав адвокат Білоус Андрій Володимирович, на постанову Харківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима