У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

Справа № 348/916/22

Провадження № 1-кп/348/74/24

05 вересня 2024 року         м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді        - ОСОБА_1 ,

секретаря                - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора        - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого        - ОСОБА_4 ,

його захисника, адвоката - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження №12022091200000133 від 28.05.2022 року про обвинувачення  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12022091200000133 від 28.05.2022 року про обвинувачення  ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні 05.09.2024 року прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, з огляду на те, що надалі наявні обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Крім того, у своєму клопотанні прокурор просив визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому на 60 днів строку тримання під вартою.

Зазначив, що наміру переховуватися від суду чи вчиняти інше кримінальне правопорушення, на що посилається прокурор, у нього немає. Крім того він хоче відвідати могилу свого батька та сестри.

З огляду на вказані обставини він просить суд застосувати до нього інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що на його думку відносно ОСОБА_4 можливо застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, так як тримання під вартою є крайнім, винятковим запобіжним заходом.

Зокрема пояснив, що вважає наведені прокурором ризики недоведеними, так як обвинувачений не ухилявся від суду, а відбував покарання по іншому кримінальному провадженні і в подальшому поїхав на тимчасові заробітки, в зв`язку з чим був відсутній по місцю проживання. Також зазначив, що на даний час ОСОБА_4 бажає проходити військову службу.

Враховуючи наведене, клопотання прокурора на його думку до задоволення не підлягає і тому захисник просить суд змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який забезпечить вказані у клопотанні ризики.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованих йому злочинах, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність судимостей.

Як перевірено судом, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2022 року було застосовано запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту, строком до 07.08.2022 року.

Відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2022 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту на строк 60 днів, тобто до 02.10.2022 року, заборонивши йому залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 22 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня, та покладено на нього, передбачені ст.194 КПК України обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку офіційного місця роботи.

Ухвалами суду від 29.09.2022 року, 21.11.2022 року, 28.12.2022 року, 03.02.2023 року та від 03.04.2023 року запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 було продовдено на строк 60 днів, тобто до - 01.06.2023 року включно, заборонивши йому залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 22 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня та продовжено відносно нього строк дії обов`язків, визначених ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2022 року.

В подальшому, згідно ухвали суду від 17.07.2024 року, з підстав, наведених у ній, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) днів – до 15год. 15 хв. - 14.09.2024 року, помістивши його в Державну установу «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України (м.Івано-Франківськ, вул.Є.Коновальця, 70 А).

Разом з тим, вказаною ухвалою постановлено визначити ОСОБА_4 заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: НОМЕР_1 ; МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м.Київ, та покладено на нього відповідні обов`язки, у разі її внесення, а саме: прибувати до суду чи прокурора за викликом; повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу суду чи прокурора; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

У зв`язку з тим, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії розгляду, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, за клопотанням прокурора на обговорення сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останнього у вчиненні злочину, який є тяжким, вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, визначивши при цьому заставу в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги наведене, вислухавши з цього приводу прокурора, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

При цьому, суд враховує наступне.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Підставами попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і подальшого продовження його строку була наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави вважати, що останній може здійснити дії, передбачені частиною 1 пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у зв`язку з неявками обвинуваченого ОСОБА_4 з невідомих причин до суду і неповідомлення ним про причини свого неприбуття, згідно ухвали суду від 31.05.2023 року було постановлено застосувати до останнього примусовий привід в судове засідання. Проте, даний привід обвинуваченого працівниками поліції не був виконаний, оскільки як вбачається з матеріалів приводу, в ході його виконання було встановлено, що місце перебування обвинуваченого ОСОБА_4 невідоме.

Згідно ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2023 року постановлено зупинити судове провадження у даному кримінальному провадженні та оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволивши Надвірнянському РВП ГУНП в Івано-Франківській області затримати обвинуваченого, з метою його приводу для участі в судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження відносно нього та для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що зазначені вище ризики на даний час продовжують існувати і навіть збільшилися, а тому необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Як зазначено вище, обставини по даному кримінальному провадженні з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, так як такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Крім того, у відповідності до ст.12 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 14.09.2024 року, однак до зазначеної дати неможливо завершити розгляд кримінального провадження, а тому обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Вирішуючи дане питання, суд приймає до уваги, зокрема те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації). Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд констатує, що наведені вище ризики є дійсними та триваючими, що виключає на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Зокрема, підставами вважати, що ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від суду. Також, на користь вказаного ризику свідчить те, що у ОСОБА_4 наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який дає йому можливість безперешкодно перетинати кордон України і дає підстави вважати, що він може спробувати переховуватися від суду за межами держави.

Більше того, суд констатує, що в ході розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_4 вже не неодноразово не з`являвся до суду, а тому відносно нього було застосовано привід працівниками поліції та в подальшому оголошено його в розшук.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він неодноразово судимий, на даний час у провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно нього щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, а тому можна прийти до висновку, що ОСОБА_4 відповідних висновків для себе не зробив та вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватись суспільних норм та законів України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не має реєстрації постійного місця проживання, постійного місця праці та постійного джерела доходів, неодружений, на утриманні нікого не має, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав`язків.

Неможливістю запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є те, що останній на даний час, зважаючи на відомі йому факти встановлення доказів його вини та перебуваючи в статусі обвинуваченого, усвідомлюючи можливість покарання за вчинення ним умисного тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджаючи таким чином встановленню об`єктивної істини в кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу (раніше судимий), вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків (не має постійного місця реєстрації і проживання, постійного місця праці та постійного джерела доходів, є неодруженим, на утриманні нікого не має), що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків, а також враховуючи, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості у обвинуваченого переховуватися від суду, і прийшов (суд) до висновку, що докази і обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що наведені вище ризики є дійсними та триваючими, а також відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, обставин, котрі давали б підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Крім того, обвинуваченим та його захисником не надано суду належних і достатніх доказів про зменшення чи відсутність ризиків, які були підставою для обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу та які можуть бути підставою для зміни стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 03.11.2024 року.

Що стосується вимоги прокурора про визначення обвинуваченому застави в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає наступне:

Як наведено вище, ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2024 року, з підстав, викладених у ній, постановлено визначити ОСОБА_4 заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. 00 коп., та покладено на нього відповідні обов`язки, у разі її внесення.

На думку суду даний розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого і підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 суд не вбачає.

Також, на переконання суду, в ході розгляду даного клопотання не встановлено підстав для збільшення розміру визначеної ОСОБА_4 застави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розмір застави, визначений ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2024 року в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., і обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_4 , слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 331, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022091200000133 від 28.05.2022 року про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу – задоволити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.П`ятихатки, Дніпропетровської області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до – 11 годин 30 хвилин - 03 листопада 2024 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.

Розмір застави, визначений ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2024 року в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., і обов`язки у разі її внесення, покладені на ОСОБА_4 – залишити без змін.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України.

На дану ухвалу суду, у відповідності до п.2 ч.1 ст.395, п.11 ч.2 ст.395 КПК України, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя                                 ОСОБА_1