Справа № 2-361/10                          

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                            

20 грудня 2010 року                                                                            селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

    головуючого-судді Атаманюка Р.І.,з участю

    секретаря : Ласкурійчук С.І.,

            позивача :  ОСОБА_1,

            представників позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3,

            відповідачів :ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод у користуванні під’їзною дорогою,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_1  звернулась в суд із позовом   в її інтересах до відповідачів про усунення перешкод у користуванні під’їзною дорогою та визнання незаконними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок площею 0,25 га та 1,1570 га, які знаходяться в АДРЕСА_1. До домогосподарства ОСОБА_1 є під’їзна дорога, яка була надана рішенням сесії ради від 30.04.1999 року. Дорога проходить через земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Відповідачі чинять перешкоди  у користуванні дорогою. При видачі відповідачам державних актів на право приватної власності не було погоджено межі ділянок та не зазначено дорогу. Просила зобов’язати відповідачів не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні дорогою та визнати незаконними державні акти на право власності на землю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінила, просить встановити ОСОБА_1 та членам її сім’ї постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху шириною чотири метри від центральної дороги в с.Красник до її садиби через земельні ділянки, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та знаходяться в АДРЕСА_1, а також зобов’язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні під’їзною дорогою.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги у зміненому вигляді підтримала.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5  в судовому засіданні позов визнали. Відповідачам роз'яснено наслідки визнання позову.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши  пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення при визнанні його відповідачами, виходячи із наступних підстав.    

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є власниками земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площами відповідно 0,7 га, 0,4267 га та 0,4139 га, які розташовані вАДРЕСА_1, що стверджується державними актами на право власності на землю від 15.02.2010 року (а.с.13-15). Із даних актів видно, що на планах земельних ділянок під’їзної дороги  не зазначено.

Із акту комісії Красницької сільської ради від 16.08.2010 року та схеми розміщення земельних ділянок(а.с.31,32) видно, що через належні відповідачам на праві власності земельні ділянки проходить під’їзна дорога до садиби ОСОБА_1 та відповідачі чинять позивачці перешкоди у її користуванні.

Відповідно до ст. 99 Земельного Кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок вправі вимагати встановлення земельних сервітутів, в тому числі права проходу та проїзду.

Відповідно до ч.1 ст.401 Цивільного Кодексу України право користування чужим майном(сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів(земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

В судовому засіданні відповідачі не заперечили факт існування під’їзної дороги до садиби позивачки через належні їм земельні ділянки та позовні вимоги визнали.

Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази вважає, що  позов підлягає до задоволення при визнанні його відповідачами.

На підставі наведеного, керуючись  керуючись ст.ст. 98-100 Земельного Кодексу України , ст.401 Цивільного Кодексу України,  ст.ст.174,209,212-215,218  ЦПК України, суд,-

                                                            В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 та членам її сім’ї постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху шириною чотири метри від центральної дороги в с.Красник до її садиби на присілку Підрита через земельні ділянки, що належать на праві  власності ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та знаходяться в АДРЕСА_1.

 Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні під’їзною дорогою до її садиби в АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно  на користь ОСОБА_1  903 грн. судових витрат.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                                                                                  Р.І.Атаманюк